15.Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена

Соціально-економічні наслідки безробіття:

1. Незайнята роб сила означає недовикористання економ потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, які є наслідком природного і фактичного безробіття ( і відповідно зайнятості)

2. Під час тривалого безроб працівник втрачає кваліфікацію, а отримання нової кваліфікації й адаптації до нових умов часто проходять для нього важко.

3. Безроб веде до прямого занепаду раніше досягнутого рівня життя. Допомога по безробіттю завжди менша від заробітної плати, має тимчасовий характер. Зростання безроб знижує купівельний та інвестиційний попит, скорочує обсяг заощаджень у населення.

4. Сам факт безроб завдає людині важкої психї травми, яку можна порівняти з найнеприємнішими обставинами. Багато соціологів пов’язують зростання злочинності зі зростанням безробіття.

Існують різноманітні методи боротьби з безробіттям:

Кейнсіанські програми в короткочасному періоді пропонують суспіл роботи за рахунок бюджету держави; в довгострок періоді – держ замовлення приватному сектору, заходи по стимулюванню інвестиційного попиту, при цьому особливе значення надається зниженню облікової ставки %.

Монетаристи пропонують зменшення держ бюджетного дефіциту, ухилення від планування соц програм, приборкання інфляції і створення здорового ринкового середовища, в якому обов’язково буде присутнє розорення неефективних підприємств і висування на передній план сильних, адаптованих товаровиробників. Зокрема монетаристи пропонують не знижувати, а підвищувати облікову ставку %. Вони вважають, що ефективно діючий ринок викличе зростання вир-ва, і, як наслідок – зростання попиту на робочу силу.

Безроб пов’язане з економи втратами, які хар-зує закон Оукена: якщо фактичне безробіття перевищує рівень природного безробіття на 1%, то втрати ВВП дорівнюють 2,5%.

16.Безробіття в сучасній економіці України. Державне регулювання зайнятості

Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспіл продукту (нац доходу). Саме в цьому полягає її економ сутність. Зайнятість населення –найбільш узагальнена хар-тика економ. Вона відбиває досягнутий рівень економ розвитку, внесок живої праці в досягнення вир-ва. Зайнятість об”єднує вир-во і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв”язків.

Державне регулювання зайнятості населення має грунтуватися на:

-забезпеченні соц партнерства суб”єктів ринку праці, тобто створенні рівних можливостей усім громадянам незалежно від їхнього походження, соц і майнового стану, расової і нац належності, статі, віку, політ переконань, ставлення до релігії , реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до своїх здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів та суспільних потреб;

-сприянні забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганні безроб, створенні нових роб місць та умов для розвитку підприємництва;

-добровільності й відсутності примушування громадян щодо вибору сфери діяльності й робочого місця;

-гласності на основі всебічного інформування населення про наявність вакантних роб місць;

-дотриманні комплексності заходів щодо регулювання зайнятості населення;

-підтримці працездатних громадян у працездатному віці, які потребують соціального захисту;

-забезпеченні заходів запобіжного характеру щодо регулювання зайнятості населення та відтворення робочих місць;

-певної гарантії зайнятості, тобто гарантії збереження роб місць і професії, гарантії одержання доходів.

Залежно від стану економ та ринку праці передбачається здійснення активних та пасивних заходів регулювання зайнятості.

До активних заходів належать:

-створення додаткових і нових роб місць шляхом реструктуризації економ, розвитку приватного бізнесу, особливо малого й середнього, створення умов для іноземного інвестування та для самозайнятості населення тощо;

-профорієнтація, підготовка й перепідготовка кадрів;

-організація громадських робіт;

-посилення територіальної та професійної мобільності робочої сили;

-розвиток служби зайнятості тощо;

Державні і територіальні програми зайнятості населення спрямовані на:

-сприяння розвитку і структурній перебудові економ, створенню умов для спрямування вивільнюваних працівників, насамперед на рентабельні вир-ва та в пріоритетні галузі економ;

-попередження розвитку безроб і його скорочення шляхом підвищення економ заінтересованості підприємств і організацій у створенні додаткових роб місць, переважно з гнучкими формами зайнятості;

-удосконалення системи відтворення роб сили водночас із збільшенням числа роб місць, поліпшенням професійної орієнтації, підвищенням кваліфікації працівників та ефективності використання трудових ресурсів;

-захист безробітних та їхніх сімей від негативних наслідків безробіття і забезпечення зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не спроможні конкурувати на ринку праці;

-формування кадрової, матеріальної, інформаційної, статистичної, фінансової та науково-методичної бази державної служби зайнятості;

-заходи сприяння зайнятості населення, яке проживає у сільскій місцевості.