45. Механізм функціонування на грошовому ринку

Грошовим ринком звичайно називають особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.

На грошовому ринку власник грошей хоче передати їх у чуже розпорядження прямо, а не в обмін на реальне благо, а покупець хоче одержати їх у своє розпорядження на таких же засадах. Тому на цьому ринку вартість переміщується між його суб’єктами лише в грошовій формі, в односторонньому порядку, з поверненням до власника. А метою такого переміщення грошей стає одержання додаткового доходу, а не купівля-продаж товарної вартості. Продавець грошей прагне одержати додатковий дохід, що називається % (% доходом), як плату за тимчасову відмову від користування цими грошима і передання цього права іншій особі. Покупець грошей має намір одержати додатковий дохід від розширення виробничої чи комерційної діяльності, використавши отриману у своє розпорядження додаткову суму грошей.

Продаж грошей на грошовому ринку виступає у формі передання цих грошей їх власниками своїм контрагентам у тимчасове користування в обмін на такі інструменти, які надають їм можливість зберегти право власності на ці гроші, відновити право розпорядження ними та одержати % дохід. Відповідно купівля грошей є формою одержання суб’єктами ринку у своє розпорядження певної суми грошей в обмін на вказані інструменти, які прийнято називати фінансовими.

Такий механізм купівлі-продажу грошей зумовлює важливу роль фін інструментів у функціонуванні грошового ринку. Вони покликані забезпечити на цьому ринку рух визначального об’єкта — грошей. З цього погляду роль зазначених інструментів аналогічна ролі грошей на товарних ринках.

46. Грошово-кредитне регулювання економіки

47. Банківська система та грошовий мультиплікатор

Обіг грошей у сучасній економ здійснюється переважно через банк систему. Лише незначна частка грошей у вигляді готівки обертається поза банк системою. Для сучасних країн характерна дворівнева банк система. Вона вкл ЦБ та мережу КБ. Головна ф-ція ЦБ – випуск (емісія) грошей в обіг і здійснення грошово-кредитної політики. Він один має монопольне право на випуск грошей у обіг. Головними ф-ціями КБ є прийом вкладів від фіз і юр осіб та надання позик.

З метою забезпечення платоспроможності банк системи в сучасній економ вводяться обов’язкові норми резервування депозитів. Згідно з цими нормами частина коштів, залучених на депозитні рахунки, відкладається банками в резерви, а інша частина видається в кредити. Саме величина норми обов’язкового резервування і визначає можливість банк системи збільшувати пропозицію грошей. Показник, який демонструє у скільки разів банк система здатна збільшити пропозицію грошей у порівнянні з сумою депозитів називають банк депозитним мультиплікатором. Банк депозитний мультиплікатор (μ_m) визначають за формулою:, де rr – норма резервування.

Проте депозитний мультиплікатор не враховує тих грошей, які знаходяться поза банк системою. Тому його ще називають простим депозитним мультиплікатором. Для того, щоб врахувати вплив на пропозицію і грошей поза банк системою розраховують повний грошовий мультиплікатор.

Для визначення грошового мультиплікатора використовують поняття грошової бази. Грошова база (В) – включає в себе готівку на руках у населення (С) і банк резерви (R), що зберігається у ЦБ: В = С + R.

Залежність грош маси (М) від грош бази (В) і демонструє мультиплікатор грош бази, або повний грошовий мультиплікатор (μ): .

Грош маса(М) вкл в себе готівку на руках у населення та гроші на депозитних рахунках у банках(D): M=C+D.

У такому разі формулу мультиплікатора можна записати так: