- •1.Історія розвитку макроекономічної науки
- •2.Предмет і функції макроекономіки. Методи макроекономічних досліджень
- •3.Економічна система як об’єкт макроекономіки. Суб’єкти макроаналізу
- •4.Макроекономіка та економічна політика
- •5.Снр та методологічні принципи її побудови
- •6.Основні макроекономічні показники снр
- •7.Ввп і методи обчислення внп
- •8.Номінальний та реальний ввп. Інфлювання та дефлювання ввп
- •9.Циклічність як форма економічного розвитку. Причини циклічних коливань. Нециклічні коливання у розвитку економіки
- •10.Сутність та структура економічного циклу. Класифікація макропоказників відносно їхніх циклічних властивостей
- •11.Види економічних циклів. Середні цикли у розвитку економіки
- •12.Антициклічні заходи держави
- •13.Зайнятість і безробіття. Рівень та види зайнятості. Рівень безробіття
- •14.Виби безробіття. Природний рівень безробіття, повна зайнятість та потенційний ввп
- •15.Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена
- •16.Безробіття в сучасній економіці України. Державне регулювання зайнятості
- •17.Інфляція: типи та форми прояву. Індекс цін. Темпи інфляції в залежності від темпу зростання цін
- •18.Причини інфляції в ринковій економіці
- •19.Інфляція попиту. Інфляція витрат
- •20.Соціально-економічні наслідки інфляції
- •21.Антиінфляційні заходи держави
- •22.Економічний кругообіг в умовах чистого ринку закритої економіки, змішаної закритої економіки та змішаної відкритої економіки
- •24.Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції
- •25.Сукупний попит – сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги
- •26.Споживання та заощадження як функція після податкового доходу. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження
- •27.Функція споживання. Графік функції споживання. Недоходні фактори споживання
- •28. Функція заощадження. Графік функції заощадження. Недоходні фактори заощадження
- •29.Інвестиції та їх роль в економіці. Мультиплікатор інвестицій
- •30.Відсоткова ставка як чинник інвестиційного попиту. Крива сукупного попиту на інвестиції. Вплив чинників, що не пов’язані з доходом на інвестиційний попит
- •31.Визначення рівноважного ввп на основі методу «витрати-випуск»
- •32. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції»
- •33.Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних витрат. Графічна та математична інтерпретація
- •34.Інфляційний розрив як наслідок надлишку сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація
- •35. Роль держави у змішаній економіці
- •36. Класична теорія як теоретична база державного невтручання в економіку
- •37. Кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки
- •38. Монетаристські погляди на роль держави у сучасній ринковій економіки
- •39. Функції держави у сучасній ринковій економіці з погляду представників теорії пропозиції
- •40. Дискреційна фіскальна політика
- •41. Автоматична фіскальна політика
- •42. Фіскальна політика і державний бюджет
- •43. Попит на грошовому ринку
- •44. Пропозиція на грошовому рику
- •45. Механізм функціонування на грошовому ринку
- •46. Грошово-кредитне регулювання економіки
- •47. Банківська система та грошовий мультиплікатор
- •48. Механізм зовнішньо-економічної політики
- •49. Платіжний баланс
- •50. Сутність та фактори економічного зростанн
39. Функції держави у сучасній ринковій економіці з погляду представників теорії пропозиції
Теорія економіки пропозиції стверджує, що пропозиція тов і послуг більш важлива, ніж попит на них. Виходячи з цього найбільш необхідним у розвитку економ є створення сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності, а саме зменшення податків і скорочення держ регул. Податки підривають економ ефективність і посилюють інфляцію витрат, а з іншого боку, податки обмежують економ інтерес і зменшують прагнення до ризику, що скорочує вир-во і пропозицію. Держ втручання негативно позначається на продуктивності праці і призводить до збільшення витрат вир-ва. По-перше, регулювання окремих сфер діяльності часто призводить до обмеження конкуренції, створення монополій, структурних деформацій і зниження ефективності вир-ва. По-друге, значно збільшується к-сть різних правил, інструкцій, обмежувальних заходів, що призводять до збільшення витрат вир-ва.
40. Дискреційна фіскальна політика
Дискреційна фіск політ – система заходів, що передбачає цілеспрямовані зміни в рівні держ видатків та податків.
Рівень цін AS
P2 AD2
P1
AD1
ВВП1 ВВП2 ВВП
Наприклад, держава вирішила проводити стимулюючу дискреційну фіск політ. Для цього приймається рішення збільшити видатки з держ бюджету. Внаслідок цього сукупний попит збільшується, крива AD1 переміщується вправо до AD2. Це викликає підвищення рівня цін від Р1 до Р2. обсяги вир-ва зростають від ВВП1 до ВВП2.
Дискреційна фіск політ здійснює потужний вплив на економ, що іноді може мати й негативні наслідки.
41. Автоматична фіскальна політика
Не дискреційна фіскал політ – політ основана на використанні вмонтованих в бюджетну систему автоматичних стабілізаторів. Ця політика не потребує прийняття окремих рішень й активної зміни держ видатків чи податків. Сама бюджетна система влаштована таким чином, що автоматично змінює обсяги держ видатків та податків при циклічних коливаннях ВВП. У випадку економ спаду через падіння доходів домогосподарств і фірм податкові вилучення зменшуються, натомість к-сть суб’єктів, які за законодавством отримують соц виплати, збільшується. Тобто податковий тягар зменшується, а держ видатки збільшуються, що відповідає стимулюючій політиці. У випадку економ підйому усе відбувається навпаки. Таким чином, недискреційна фіскал політ автоматично гасить циклічні коливання.
42. Фіскальна політика і державний бюджет
Держ бюджет – головний фінансовий план держави. По своїй суті він є балансом доходів і видатків держави, який приймається на фінансовий рік. Держ бюджет приймається як Закон, тому є обов’язковим для виконання. Основу доходів держ бюджету складають податки. Податки забезпечують до 90% доходів держави. Крім податків, держава отримує доходи від сплати держ мита, митних зборів, плати за ліцензії, рентних платежів, від підприємств держ власності, надходжень від розміщення тимчасово вільних держ коштів. Структура видатків держ бюджету визначається роллю та ф-ціями держави в економ, поточною економ ситуацією та завданнями соц-економ розвитку. Виділяють такі основні напрямки видатків держ бюджету: видатки на оборону; на утримання держ апарату; фінансування бюджетного сектору економ; соці видатки; фінансування розвитку економ; обслуговування держ боргу.
Держ бюджет відображає сукупність фін відносин, які виникають з приводу перерозподілу нац доходу з метою утворення та використання централізованого фонду грошових засобів призначеного для фінансування економ розвитку, соц-культурних заходів, потреб держ оборони і управління. Розвиток економ ф-цій держави спричиняє збільшення частки ВВП, яка перерозподіляється через держ бюджет. Тенденція зростання долі держ видатків в ВВП отримала назву закону Вагнера. В сучасних розвинених країнах така доля складає близько 35%, а в деяких європейських країнах сягає 50% і більше. Таким чином, держ бюджет є одним з основних інструментів держ регул економ.
Сукупність заходів держави у сфері оподаткування та держ витрат, спрямованих на забезпечення повної зайнятості, подолання інфляції, економ зростання, збалансованості платіжного балансу називають фіск політ.
У залежності від цілей, фіскальну політику поділяють на стимулюючу та стримуючу.
Стимулююча фіскал політ спрямована на розширення зайнятості й збільшення обсягів вир-ва. Вона реалізується через зниження податків або збільшення держ видатків. Зменшуючи податки та збільшуючи видатки із бюджету, держава викликає збільшення сукупного попиту і, як наслідок, зростання обсягів вир-ва. Стимулююча фіскал політ проводиться у фазі економ спаду.
Стримуюча фіскал політ має за мету стримування економ у фазі циклічного підйому. Вона реалізується через підвищення податків або зменшення держ видатків. Збільшуючи податки та зменшуючи видатки із бюджету, держава викликає скорочення сукупного попиту і, як наслідок, уповільнення економ зростання.
Основними інструментами фіскал політ є держ видатки (G) і податки (T). Оскільки вони впливають на обсяг сукупних видатків в економ, для них характерний мультиплікативний ефект. Показник, що показує як зміниться обсяг нац доходу (Y) у результаті зміни обсягу держ видатків (G) називають мультиплікатором держ видатків.
.
Показник, що показує як зміниться обсяг нац доходу (Y) у результаті зміни податкових надходжень (Т) називають мультиплікатором податків.
.
Знак мінус показує обернену залежність між податковими надходженнями і приростом нац доходу. Збільшення податкових надходжень викликає вкорочення нац доходу і навпаки.
Мультиплікатори характеризують ефективність інструментів фіскальної політики. Значення мультиплікатора держ видатків більше ніж значення податкового мультиплікатора. Це означає, що держ видатки справляють більш потужний вплив на обсяги нац доходу ніж податки, тобто є більш ефективним інструментом держ регул.
Однак збільшення видатків з бюджету потребує збільшення податкових надходжень. Збільшення податкових надходжень можливе або внаслідок збільшення нац доходу, або внаслідок підвищення ставок оподаткування. Залежність між ставкою оподаткування і податковими надходженнями демонструє крива Лаффера
З графіка видно, що підвищення ставки оподаткування може збільшити податкові надходження тільки до певної межи. При оптимальній ставці оподаткування t* податкові надходження будуть макс. Збільшення ставки оподаткування понад оптимальну приведе до скорочення податкових надходжень. Це пояснюється скороченням вир-ва та переходом економ у тінь.