10.Сутність та структура економічного циклу. Класифікація макропоказників відносно їхніх циклічних властивостей

Економ цикл – послідовність піднесень і спадів економ активності протягом кількох років. Такі коливання є закономірним явищем для ринкової економ. В самому циклі закладені механізми відновлення рівноваги, тому він складається з протилежних фаз. Сучасний цикл хар-ється в основному як 2охфазовий, який складається з фази рецесії (спаду) та фази експансії (піднесення).

Рецесія – фаза циклу, в якій обсяг нац вир-ва скорочується. В цій фазі дом господарства купують менше споживчих тов. Як наслідок, зростають тов запаси, фірми скорочують вир-во, скорочують інвестиції та зменшують попит на роб силу. В фазі спаду зменшується реальне вир-во, зростає безробіття, падають доходи населення та фірм.

Експансія – фаза, на якій зростає реальний ВВП, збільшується обсяг інвестицій, зменшується безробіття, зростають доходи населення та, як наслідок, видатки на купівлю нац прод, створюється основа для розширення обсягів вир-ва. Для цієї фази характерне підвищення рівня цін.

ВВП

Рецесія

Експансія

Час

Циклічність, хоча й відновлює втрачені пропорції та економ рівновагу, пов’язана з рядом негативних наслідків. Затяжні та глибокі спади гальмують довгострок тенденції розвитку. А коливання ділової активності збільшують нестабільність економ системи, що обумовлює прийняття суб’єктами економ неадекватних рішень та бажання перестрахуватись. В результаті економ буде відновлювати рівновагу на рівні вир-ва нижчому від потенційно можливого та при неповній зайнятості.

Виділяють 3 групи показників у відповідності до їхніх циклічних властивостей:

1)про цикл показники – в період спаду (підйому) зменшуються (збільшуються): ВВп, ВНП, рівень цін

2)ацикл показники – їх зміні не пов’язані з циклами(експорт, імпорт)

3)анти цикл показники – в період спаду збільшуються, в період підйому зменшуються: рівень безробіття\банкрутства, запаси готової продукції

11.Види економічних циклів. Середні цикли у розвитку економіки

Економічний цикл – рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється і проходить 4 фази. Точка максимуму кожного наступного підйому виявляється вище попередньої.

Виділяють наступні види циклічних коливань:

Малі циклічні коливання тривають від 2,5 – до 3 років. Їх причина дисбаланс між попитом і пропозицією і необхідністю оновлення споживчих властивостей товару. Матеріальною основою малих циклів є процеси, що відбуваються у сфері грошових відносин.

Середні циклічні коливання тривають 7-11 років і пов’язанні з зношеністю основного капіталу. 1. Економічні цикли середньої тривалості мають чотири послі-довні фази: кризу, депресію, пожвавлення, піднесення. Визначаль-ними моментами серед цих фаз є криза і піднесення. Перехід від однієї фази циклу до іншої здійснюється автоматично - на основі ринкових саморегуляторів.

2. Середні цикли за своїм змістом відображають циклічність роз-витку не лише виробництва, а й обміну, розподілу і споживання. Це зумовлює багатогранність циклічних коливань, показниками яких є: загальні масштаби виробництва, динаміка національного доходу і валового національного продукту, завантаженість виробничих потужностей, зайнятість, реальні доходи населення. Важливим показником циклічності є рух норми прибутку, а також показники, що характеризують економічну ефективність відтворення.

3. Матеріальною основою середніх циклів є фізичне оновлення основних засобів виробництва, насамперед їхньої найактивнішої частини - знарядь праці. Отже, виробництво засобів виробництва виконує в механізмі циклічності базову функцію. У процесі цикліч-них коливань вони відчувають найбільше навантаження. В країнах, де частка галузей першого підрозділу в економіці менша, цикліч-ність за інших однакових умов виявляється менше.

4. Циклічність, що викликана оновленням основних виробничих фондів, не обов'язково призводить до спаду виробництва. Старін-ня і фізична заміна зношених засобів виробництва не є безпосе-редньою причиною кризи. Негативні наслідки цих процесів можна регулювати. Економіці внутрішньо притаманні властивості запобі-гання таким виробничим спадам.

Довгі хвилі нововведень тривають 25 -60 років. Матеріальною основою довгих хвиль в економіці є структурне техніко-технологічне оновлення капітальних благ та підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працюючих.