Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Культура1.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
137.24 Кб
Скачать

26. Світоглядні орієнтири людини доби бароко.

Добу Бароко з її неповторним світовідчуттям і світорозумінням можна вважати специфічною формою мислення. Явища й процеси світу сприймались мислителями доби Бароко як символи, алегорії, емблеми й метафори. Зі світоглядної позиції бароко - це перехід від епохи Відродження до нового світосприйняття, мислення, творчості. В історії західноєвропейської культури бароко прийшло на зміну Відродженню, заперечуючи певною мірою його духовні відкриття.

Світобачення XVII ст. пройняте, навпаки, відчуттям трагічної суперечливості людини і світу, в якому вона посідає зовсім не провідне місце, а є розчиненою у його багатоманітності, підпорядкованою середовищу, суспільству, державі. Специфіка бароко в Україні пов'язана з тим, що твори цього стилю мали певні ознаки Ренесансу, сприяючи засвоєнню ренесансних ідей і мотивів. В мистецтві українського бароко співіснують прагнення неможливого й песимізм; пафос боротьби і перемоги та примирення з думкою, що зло сильніше за добро, а смерть сильніша від життя; звеличування слави і сум. Як художній стиль бароко дало можливість найповнішого самовираження української людини тієї драматичної доби передусім завдяки своєму філософському підґрунтю. Реалістичне світобачення для барокової свідомості не характерне. Світ у більшості творів постає сповненим містики, гіпербол, темних метафор, важко розгадуваних ілюзій, надмірно емоційних станів. Дослідники відзначають як у Європі взагалі, так і в Україні, дивовижну забобонність найширших верств населення - від еліти до простолюду. Деякі рукописи чи листи того часу містять багато оповідей про містичні явища. Це типово барокове світовідчуття. Що ж до менталітету нашого народу, то вкрай нестабільною історичною долею, вічними випробуваннями в нього закладалося уявлення про світ безмежний, багатоманітний, неосяжний і суперечливий.

Мистецтво бароко наче зазирнуло у глибини людської душі, відобразило її світло й темряву —один із головних художніх прийомів бароко. Часто художники прагнули відтворити образно абстрактні поняття — смирення, совість, доброчинність, честь, геройство, жертовність, бо не вважали, що це лежить за межами художніх можливостей. Художник цієї доби вірив у всемогутність образного мислення і тому сміливо поєднував умовне з реальним. Підґрунтям барокового світогляду є філософія дуалізму. Своєрідність світосприйняття епохи бароко наклала свій відбиток на всі сфери життя й духовної творчості – літературу, мистецтво, релігію, політику, освіту тощо, а також на самих творців цих духовних цінностей. Отже, світоглядно-естетичні засади українського бароко: динамізм, нагромадження прикрас, алегорій та емблем, парадокс та надмірна театральність. Мистецтво та його функції: навчати, приносити втіху, зворушувати. Напрямки розвитку архітектури: єзуїтське бароко, перехідний стиль, українське бароко. Декоративізм, орнаментальність та колористика як характерні риси українського архітектурного бароко. Головні напрямки розвитку живопису: іконопис, батальний та портретний жанри. Розвиток драми: релігійна, шкільна, історична драма. Виникнення ліричного жанру (М. Чурай). Нові здобутки українського барокового музичного мистецтва : Д. Бортнянський, М. Березовський, А. Ведель.