29. 30. Класицизм в українській архітектурі.

Поширення класицизму на теренах України через три основні центри: вплив Петербурга позначився на архітектурі Києва, Лівобережжя, Слобожанщини; Варшави — на архітектурі Волині та Поділля (з другої половини XVII ст. орієнтація на архітектуру Франції та Англії); Відня — на спорудах Галичини, зокрема Львова. Палацові комплекси Поділля; палацовий ансамбль у Тульчині (Вінниччина). Паркове мистецтво Поділля та Волині. Парковий ансамбль "Софіївка" поблизу Умані (1796). Англійські традиції і українське паркобудування. Палаци Волині (млинівський та ін.). Храмове зодчество Поділля та Волині. Відповідна українській духовності міра художності та народності, властива пам'яткам традиційної храмової архітектури. Нав'язування класицистичних нормативів розпорядженнями російського Синода. Галичина у складі Австрійської монархії (1772, після першого розподілу Польщі). Орієнтація Львова на Відень; створення Дирекції цивільної архітектури (1785). Пам'ятки класицизму у Львові: ратуша (в центрі Площі Ринок), міський театр (тепер — Український академічний драматичний театр імені Марії Заньковець-кої) та ін. Спадщина класицизму на Лівобережжі, Слобожанщині, півдні України. Світська архітектура (палаци у Качанівці, Мерчику, Батурині, Сокиринцях); міські ансамблі (Одеса, Єлисаветград, Херсон, Катеринослав, Миколаїв); архітектура Криму. Реконструкція міст, створення ансамблів класицизму (Полтава, Чернігів, Харків, Київ). Генеральні плани реконструкції Києва: 1787 р. — архітектор А.Меленський; 1837 р. — архітектор П. Дубровський. Перетворення Києва на сучасне європейське місто. Київський університет — найвидатніша споруда періоду класицизму (1837-1843, архітектор В.Беретті). Традиційне будівництво. Спорудження дерев'яних церков на усій території України.

36. Становлення класичної системи освіти.

Якщо на початку XVIII ст. практично кожне українське село мало початкову школу, то до його кінця, після закріпачення селян, вціліли лише одиничні школи, які утримувалися на кошти батьків. XIX ст. система освіти - у рамках загальнодержавної рос. Політ. Олександр I - система освіти з 4 рівнів. Наймасовішою формою були церковно-парафіяльні школи, де навчали читанню, письму, арифметиці і Закону Божому. Другим рівнем були двокласні, пізніше трикласні повітові училища. Повноцінну середню освіту давали гімназії(становий х-р). занепад - освіта у Зах. Укр. А-У колонізатор. Полі.. у початкових школах - угорською мовою, у Галичині - німецькою і польською, на Буковині - німецькою і румунською. 1869 р. введене обов'язкове навчання дітей від 6 до 14 років.переважна неписьменна. відкриття університетів. У 1805 р. Харківський університет. Навчання -російською мовою. Його ректором був П.Гулак-Артемовський - відомий український поет. видавалися “Український вісник”, “Український журнал”. У 1834 р. був відкритий Київський університет, першим ректором якого став відомий український вчений - М.Максимович. У 1865 р. - університет у Одесі. 1899 – Катеринославське вище гірниче училище (нині Національна гірнича академія України). На західноукраїнських землях основними центрами науки були Львівський (заснований 1661 р.) і Чернівецький (1875 р.) університети, заняття в яких велися польською і німецькою мовами.