2. Статева культура

Це розуміння феномена чоловіка та жінки. Це різні два світи. Чоловік - вираження активного, свідомого, він реалізує себе в матеріальному житті. Чоловік більш соціальний, конкретний, логічний, інструментальний. Він знає, що і як робити і відповідає за це. Жінка – це пасивне, матеріальне, сприймає і тягнеться до самопізнання. Вона більш тонка, чутлива, менш соціалізована, більш біологічна, бо життя починається з неї. Біологічна різниця викликана різницею в хромосомах.

За фізіологічними особливостями чоловіки більш симпатотонічні, а жінки більш ваготонічні. Основний обмін у чоловіків вищий на 10%. Чоловіки більш імпульсивні і здатні до вищої фізичної і психічної напруги. Але жінки більш витривалі в умовах хронічної незначної напруги.

Психіка чоловіка і жінки теж відрізняється. Чоловік – піонер, створює конструкції, а жінка – іде слідом, організовує йому побут. У чоловіків приорітет – соціальна самореалізація і м’язова сила, а у жінок – зовнішні дані та діти.

Сексуальна сфера також відрізняється. Чоловіки більш імпульсивні, ініціативні, а жінки слабші, але більш постійні. Їх тактика – не завоювання, а спокуса. Дуже важливою є культура спілкування.

Роль чоловіка і жінки в сім’ї. Жінка - психологічний лідер, а чоловік – поведінковий. Чоловік – це рупор жінки в соціальне життя. Вона створює мікроклімат у сім’ї. Розвиток відносин у сім’ї має свою динаміку. Існує програма життя, лише рідко зустрічаються “шлюби з метою”.

Статевою освітою й виховання в наш час займаються в школі. Коріння моральних цінностей людини виховуються в сім’ї. Діти вчаться цінувати особистість іншої людини, бути відповідальним перед собою, сексуальним партнером і потомством.

4. Психологічна підтримка батьків

Уже богато років педагогічна практика висуває мету збереження репродуктивного здоров’я сім’ї. Першим заходом для вирішення даної задачі є просвіта батьків у питаннях здорового материнства і батьківства, у питаннях профілактики різної патології у дітей. У наш час формується пренатальна педагогіка. Тут семантика зрозуміла за своїм коренем з французької мови – “пре” – до, “наталь” – народження.

В період до запліднення важливими профілактичними заходами будуть:

1. Оздоровлення батьків, особливо організму матері, виліковування хронічних захворювань взагалі і зокрема статевих органів, що попереджає розвиток анемії та різних ускладнень вагітності;

2. Перевірка здоров’я жінки на предмет токсоплазми, туберкульозу, сифілісу, СНІДУ, з метою попередження вад розвитку та вроджених інфекцій;

3. Відмова жінки від куріння, вживання алкоголю, що може викликати порушення розвитку плода, (мала маса, психопатії, дебільність, схильність до алкоголізму у дитини);

4. У період вагітності жінка повинна мати позитивний настрій до дитини, говорити з нею, любити і ждати її народження;

5. Вагітна жінка повинна оберігатися сама і усіма членами сім’ї від стресів, дотримуватися режиму дня і молочно-рослинної дієти, займатися фізичними вправами, часто бувати на свіжому повітрі, а також слухати музику, створювати приємні емоції.

6. Чоловік вагітної жінки теж повинен дбати про неї і дитину, турбуватися про їх здоров’я.

Тема 11. Репродуктивна функція і статева поведінка людини.

Природні основи різниці в статі

1. Репродуктивна функція.

2. Етапи формування психології статі у дітей і підлітків.

3. Причини виникнення гомосексуалізмі.

4. Нейро-гормональна основа сексуальності людини.

Розмноження – одна з універсальних рис живої природи. Це здатність до відтворення собі подібних, що властива усім організмам і забезпечує збереження біологічного виду, а відповідно, й життя на Землі.

Статеве розмноження є найбільш удосконаленим способом розмноження. Воно створює можливість збільшення генетичного різноманіття шляхом комбінації спадкових елементів. Процес розмноження супроводжується статевою поведінкою, яка спрямована в кінцевому результаті на реалізацію репродуктивної функції, що є проявом діяльності статевої системи, яка містить соматичний компонент (статеві органи) і регуляторні механізми (психічний, емоційний, нервово-вегетативний, ендокринний і генітально-рецептивний).

У людини одним із основних факторів, які визначають форми статевої поведінки, є і система морально-етичних поглядів особистості.

Статева чи сексуальна поведінка людини може нормально проявлятися при спілкуванні сексуально здорових партнерів. За визначенням ВООЗ, сексуальне здоров’я являє собою комплекс соматичних, емоційних, інтелектуальних і соціальних аспектів сексуального існування людини. Все це позитивно збагачує людину, підвищує її комунікабельність, її здатність до кохання й народження дітей.

Сексуальне життя людини є проявом статевих функцій, котрі в широкому значенні слова означають: процеси дозрівання статевих клітин; статеву мотивацію (лібідо), яке виникає на базі визначеного гормонального фону; статеву ритуальну поведінку, яка виникає на основі статевої мотивації; статеві взаємовідносини – статевий акт (копуляція, коїтус); процес запліднення, вагітність; пологи, лактація; турбота про потомство.

Формування статі у людини відбувається під впливом ряду чинників. Розрізняють процеси визначення статі (статеву детермінацію) і процес статевої диференціації в ході онтогенезу.

Становлення статі визначається каріотипом (ХХ – ж. ст., ХУ – ч.ст.). Цей етап реалізується в момент запліднення й визначає генетичну програму організму. Статеві гормони визначають розвиток статевих органів, тобто первинних статевих ознак. Усі інші органи, за якими відрізняють стать одна від одної, мають назву вторинних статевих ознак (це особливості будови скелету, підшкірної клітковини, молочних залоз, волосяний покрив, тембр голосу і т.п.).

Розрізняють дитячий (препубертатний період), підлітковий (юнацький), період статевої зрілості та згасання статевих функцій. Рівень статевих гормонів у крові в усі ці періоди онтогенезу.

У ХХ ст. психологи, сексологи і психіатри довели, що безліч проблем у статевих стосунках, сексуальні порушення, атипічна поведінка своїм корінням уходять у дитинство. З’ясувалося, що поява чоловічого організму пов’язана із спеціальним геном (Н-У-антиген), який не допускає розвиток жіночої статі. Якщо цього гена немає, то розвивається автоматично жіноча стать. Якщо в організмі недостатньо чоловічого статевого гормону – альтернативно розвиваються жіночі статеві органи. В організмі чоловіків і жінок є обидва гормони, різниця лише в їх кількості. Інколи буває порушення чутливості тканин до статевих гормонів. Так, може народитися дитина із зовнішніми ознаками дівчинки, але з чоловічим хромосомним набором і чоловічими стататевими залозами.. Дитину виховують як дівчинку, а насправді є невідповідність зовнішнього і внутрішнього змісту.

Найбільше значення в розвитку належить гормонам у так звані критичні періоди: перший – на 3 - 4 – му місяці вагітності – відповідає за зовнішній вигляд; другий на 4 - 7 – му місяці розвитку плода відбувається статева диференціація мозку. Здатність до регуляції сексуальних функцій, готовність до здійснення деяких поведінкових програм, коли іде період “конструювання” чоловічого або жіночого гіпоталамуса. Тестостерон впливає на кору головного мозку, виробляється статева специфічна поведінка, закріплюється орієнтація організму на сприйняття чоловічих чи жіночих гормонів. Від цього залежить вираженість вторинних статевих ознак (тіло, голос, пластика рухів та інше).

Роль виховання значна, але воно лише розвиває ті задатки, які вже є. Різниця між дівчинкою і хлопчиком виявляється вже з раннього дитинства. Дівчатка довше сплять, люблять солодке, інтенсивно смокчуть молоко. А хлопчики демонструють кращий розвиток м’язів, тримають голову.

Чоловіки більш агресивні, схильні до математики, активніші, у них виникає потреба у змаганні.

Жінки – вихованіші, більш адаптовані, контактні, емоційні і чутливіші.

Чоловіки більш винахідливі, толковіші, відрізняються рухливістю мислення, краще вирішують нові задачі, схильні до новаторства, різноматності. Почерк більш гарний у жінок. Жінки більше відчувають, ніж знають, а чоловіки більше знають і розуміють, ніж відчувають.

На психологічному рівні більший вплив здійснюють зовнішні фактори виховання, стереотипи чоловічого і жіночого, які існують у суспільстві.