1. Розумне харчування за г. Малаховим

Харчуваня повинно бути в тій кількості, яка б забезпечувала організм поживними речовинами і насолодою через органи чуття.

Розумна людина підтримує : 1. Збалансоване харчування, яке дає легкість у тілі, життєрадісність й ейфорію; 2. Використовує свіжі продукти; 3. З’їдає помірну кількість їжі.

Продукти (раджас), які збуджують і викликають агресію: м’ясо, риба, яйця, сіль, перець, гірчиця, все кисле й гаряче, чай, кава, цукор, пряності.

Продукти (тамас) – цибуля, гов’яже і свинне м’ясо, часник, табак, алкоголь – вживають люди, для яких характерна лінь, пасивність, апатія і тупість. Вони лінуються собі приготувати свіжу їжу.

Максимально хороше здоров’я можна отримати від свіжої їжі, враховуючи сезон і територію, на якій вона виросла.

Сніданок має бути легкий, обід калорійніший, а вечеря до 18 год легка або зовсім відсутня. Негативні емоції шкідливо впливають. Їсти треба у стані позитивних емоцій. Людям, які звикли неграмотно харчуватися, треба спершу очистити організм.

2. Негативана дія переїдання

1. Швидке зношення організму, старіння, зниження імунітету, сонливість, лінь, статева апатія, в’яла діяльність травної системи. 2. Зміна внутрішнього середовища організму: накопичення шлаків у крові, у міжклітинній рідині, ослаблення організму. 3. Перенавантаження нирок та інших органів виділення. 4. Схильність до захворювань дихальної системи (ГРЗ, отити, ангіни, бронхіти, захворювання сечостатевої системи і шкіри). 5. Людина стає харчовим наркоманом, завжди хоче попоїсти, смачно, від душі. Почуття смаку керує тілом і душею людини, а це веде до хвороб.

3. Регуляція вживання їжі

1. Їжте повільно. 2. Добре пережовуйте їжу. 3. Не спішіть із вживанням їжі, поки не виникне сильне відчуття голоду. 4. Закінчуйте їсти раніше, ніж відчуєте, що уже наїлися.

Люди, що розселилися на Землі, пристосувалися до тієї їжі, яка росте на певній території. На Півночі – риба, на Півдні – чай. Треба їсти своє.

Режим життя повинен бути приблизно таким: 5-30 — встати ; 7-9 – сніданок; 12-14 – обід; 17-20 – вечеря; 21-22 – сон.

Кулінарна обробка їжі призводить до втрати води і структури, перекручування інформації і зниження активності ферментів. Наприклад, молоко при стерилізації втрачає вітаміни, ферменти. М’ясо накопичує гормони стресу. Надлишок м’яса в їжі підвищує ризик смерті, викликає розсіяний склероз, ІХС, самогубства, раку товстої кишки та молочної залози і лейкемії. У цьому відношенні до м’яса подібні цукор, молоко, яйця, жири.

Вуглеводи при термічній обробці також втрачають життєдайність. Під дією підвищеної температури відбувається окиснення продуктів харчування (борошна, меду, жирів). У горіхах і насінні найцінніші жири.

4. Захворюваність населення як наслідок неповноцінного харчування

Несприятлива екологічна обстановка, наслідки ава­рії на Чорнобильській АЕС, постійні стреси, неправиль­не харчування є причинами зниження імунітету в насе­лення України. Знижений імунітет характеризуються наступним:

• сприйнятливістю до різних інфекцій;

• загостренням хронічних захворювань;

• станом слабкості та сонливості.

Все це ознаки авітамінозу. Повсюдно в наш техно­генний час виявляється синдром еколого-професійної залежності, коли людина не хвора, але й не здорова. Клі­нічні дослідження жодних захворювань не виявляють, але людина відчуває себе досить погано. Такий стан здоров'я пов'язаний із неповноцінним харчуванням. Згідно із статистичними даними, раціон харчування жителів України розбалансований; найбільше в ньому не вистачає вітамінів С –– до 80%, групи В –– 40-80% та інших вітамінів –– 20-30% (без градації за віковими ка­тегоріями). Неповноцінність споживаної українця­ми їжі є причиною 80% усіх захворювань в Україні і зниження тривалості життя.

• Найгострішою проблемою в Україні є серце­во-судинні захворювання. Кожні 45 с. з цієї причини в нашій країні вмирає людина. Ще й Гіппократ зазначав, що ліки повинні стати їжею, а їжа –– ліками.

* Друге місце в списку захворювань займає цукро­вий діабет –– на його частку припадає 10 млн. осіб, 80% яких страждають на ожиріння.

• Третє місце щодо захворюваності українців належить онкозахворюванням.

При цьому стан здоров'я підростаючого покоління України гнітючий: 75% дітей народжуються хворими і лише 5% усіх новонароджених вважаються абсолютно здоровими. Водночас Україна посідає 20 - е місце за тривалістю життя серед жінок і 52 - е місце за тривалі­стю життя серед чоловіків.

Одним із напрямів у сучасній медицині, пов'язаних із застосуванням у процесі лікування й оздоровлення орга­нізму лікарських трав, є фітотерапія. З давніх-давен наші предки використовували в боротьбі з різними за­хворюваннями настої з листя, плодів і коріння рослин. Останнім часом у нашій країні пропагуються всілякі біологічно активні добавки до їжі (БАДи). Що ж со­бою являють БАДи і чи потрібні вони сучасній людині?

• одні вважають використання БАДів недозволеною розкішшю;

• інші –– марним витрачанням грошей;

• треті розповідають про їхню чудодійну силу легенди.

Використовуючи конкретні факти, спробує­мо розібратися в цьому питанні. Світовий досвід свідчить про те, що через різні причини практично неможливо досягти швидкої ко­рекції раціону харчування населення традиційним шляхом –– за рахунок збільшення об'ємів виробниц­тва й розширення асортименту продовольчих товарів. До того ж, доступність продовольства для населення й забезпеченість його мікронутрієнтами –– це речі, взаємно не зв'язані. Розрахунки показують, що навіть при достатньому продовольчому забезпеченні насе­лення як за асортиментом, так і за кількістю їжі, враховуючи енергетичні потреби людини сучасного урбанізованого суспільства, що знижуються, його по­требу в згаданих нутрієнтах повністю задовольнити неможливо.

Наслідком цього є наявність у популяції великої кількості осіб, з одного боку, –– з надмірною масою ті­ла (одним із провідних чинників ризику атеросклеро­зу; ішемічної хвороби серця; гіпертонічної хвороби; цукрового діабету), а з іншого - зі зниженою не­специфічною стійкістю до несприятливих чинників зовнішнього середовища й імунодефіцитами. Склад су­часних продуктів харчування вимушує вирішувати ди­лему –– зменшити споживання їжі, що містить надли­шок насичених жирів, моносахаридів і солі, з метою профілактики атеросклерозу, ожиріння й гіпертонії, тим самим посиливши дефіцит необхідних мікронутрієнтів, або збільшити кількість їжі, що вживається, ліквідувавши мікронутрієнтну недостатність, але різко посиливши ризик виникнення вищеперелічених «хво­роб цивілізації».