- •Тема 1. Джерела та історія розвитку валеології
- •1. Вступ до валеології
- •2. Джерела та історія розвитку валеології
- •Особливості сучасного розвитку цивілізації та необхідність нових підходів до збереження здоров’я
- •Розв’язання проблеми управління здоров’ям
- •5. Технології валеології та їх реалізація
- •Тема 2. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини
- •1. Предмет і структура валеології як науки
- •2. Категорії “здоров’я, хвороба, третій стан”, взаємозв’язок між ними
- •2. Об’єкт валеології. Методологічні основи валеології
- •3. Основні поняття валеології та її особливості стосовно гігієни.
- •Тема 3. Людина та її здоров’я з позиції системного підходу
- •1. Людина як система
- •2. Розуміння цілісності людини
- •3. Людина і світ
- •4. Особливості біосистеми організму людини
- •5. Стародавні холістичні системи
- •Здоров’я і його механізми з позицій системного підходу
- •Тема 4. Діагностика рівня індивідуального здоров’я
- •Класифікація діагностичних моделей
- •3. Визначення біологічного віку
- •Тема 5. Донозологічна характеристика функціональних систем організму
- •1. Діагностика рівня здоров’я за резервами біоенергетики
- •3. Інформативність рівня соматичного здоров’я, який визначається за резервами біоенергетики
- •Тема 6. Прогнозування здоров’я
- •Прогнозування здоров’я
- •2. Психосоматична конституція людини як прогностичний фактор
- •3. Тип кровообігу як критерій прогнозу
- •4. Фактори ризику виникнення захворювань
- •5. Про “безпечний рівень здоров’я людини”
- •2. Формування фізичного здоров’я в внутрішньоутробному періоді
- •3. Основні критичні періоди розвитку
- •4. Фактори ризику у внутрішньоутробному періоді розвитку
- •5. Основні принципи формування фізичного здоров’я
- •6. Основні принципи формування психічного здоров’я
- •Фактори формування здоров’я в дитячому і підлітковому віці
- •Тема 8. Інтегративний підхід до управління здоров’ям
- •1. Принцип цілісності організму
- •2. Оптимізація життєвого простору людини
- •3. Збереження і зміцнення біополя людини
- •4. Психосоматична гармонізація
- •Тема 9. Біологічний потенціал здоров’я: спадковість, конституція, ритми та їхній вплив на життя людини
- •Генетика і здоров’я
- •Біологічні ритми: вплив на життя і здоров’я людини
- •Тема 10. Валеологічні аспекти репродуктивного здоров’я
- •Репродуктивний потенціал
- •2. Генетична, сексуальна і психологічна сумісність
- •2. Статева культура
- •4. Психологічна підтримка батьків
- •2. Етапи формування психології статі у дітей і підлітків
- •3. Причини виникнення гомосексуальності
- •4. Нейрогормональна основа психічної діяльності людини
- •Психологія жіночності
- •Зародження емоційності
- •Тема 12. Психічне здоров’я
- •1. Визначення поняття “психічне здоров’я”, його структура і зміни
- •2. Акцентуації характеру
- •3. Стрес, його наслідки і шляхи оздоровлення
- •Тема 13. Роль вищих психічних аспектів у збереження і
- •1. Сучасне уявленя про поняття здоров’я
- •2. Надсвідомість і здоров’я.
- •3. Сила підсвідомості та наміру
- •Тема 14. Шляхи збереження здоров’я і психовалеологія як цінність
- •1. Цінність людського життя
- •2. Аксіоми здоров'я: валеологія радості й сміху, щастя, віри, надії й любові
- •4. Спокуса й валеология покаяння
- •Тема 14. Оздоровчий вплив фізичних вправ
- •1. Рухова активність і фізичне здоров'я
- •2. Механізми оздоровчої дії фізичних вправ
- •3. Роль фізичної активності в розвитку перехресної адаптації
- •4.Фізичні вправи та функціональні резерви організму
- •5. Вплив фізичних тренувань на систему імунітету
- •6. Оздоровчі фізичні фактори
- •7. Самоконтроль за фізичним навантаженням
- •8. Методи загартовування
- •Тема 16. Дихання як спосіб оздоровлення
- •1. Регуляція дихання
- •2. Дихання як спосіб оздоровлення
- •3. Парадоксальна дихальна гімнастика за о. М. Стрельніковою
- •4. Парадоксальна дихальна гімнастика за к. П. Бутейком
- •5. Оздоровча дихальна гімнастика за м. Г. Триняком
- •6. Дозована лікувальна ходьба
- •Тема 17. Багаторівнева система оздоровлення
- •1. Особливості системи
- •2. Напрями роботи з оздоровлення
- •4. Аутомануальний комплекс (масаж біологічно активних точок голови).
- •5. Вправи для хребта
- •Тема 18. Основи підтримки здорового стану хребта
- •1. Значення хребта у підтримці здоров'я
- •2. Функції хребта
- •3. Передумови розвитку патологічних змін у хребті
- •5. Причини та фон для розвитку остеохондрозу
- •6. Методики оздоровлення хребта
- •7. Профілактика патології хребта
- •Тема 19. Закономірності формування правильної постави засобами фізичної культури
- •1. Діагностика порушень та умови формування постави учнів
- •2. Сила життя в здоровому хребті
- •3. Юнацький кіфоз (горб на спині)
- •Правила проведення масажу
- •Тема 20. Лікувальний та гігієнічний масаж
- •1. Історія виникнення масажу
- •2. Масаж і його дія на організм людини
- •3. Види масажу: лікувальний, гігієнічний
- •Показання і протипоказання щодо застосування масажу
- •Лекція 21. Валеологічні основи сексологія
- •1. Кохання вчора, сьогодні і завжди
- •2. Десять секретів кохання
- •3. Шлях до щастя у сім’ї
- •4. Валеологія і сексологія
- •5. Психогігієна статі
- •6. Сексуальна культура
- •7. Сексуальне здоров’я
- •Сифіліс (люес)
- •2. Гонорея
- •3. Снід — синдром набутого імунного дефіциту
- •4. Генітальний герпес
- •5. Хламідіози
- •6. Трихоманози
- •7. Заходи боротьби із захворюваннями, які передаються статевим шляхом
- •1. Особливості інфекційних захворювань
- •2. Віспа та вакцинація
- •3. Холера та її профілактика
- •4. Історія боротьби зі сказом
- •5. Дифтерія
- •6. Кір і краснуха
- •7. Епідемічний паротит і вітряна віспа
- •8. Скарлатина, коклюш і грип
- •8. Скарлатина, коклюш і грип
- •1. Розумне харчування за г. Малаховим
- •2. Негативана дія переїдання
- •3. Регуляція вживання їжі
- •4. Захворюваність населення як наслідок неповноцінного харчування
- •5. Біологічно активні добавки (баДи) та оптимізація харчування
- •1. Здоров’я індивідуальне й популяційне
- •2. Творчість як атрибутивна властивість нормального життя
- •4. Спосіб життя і східні рецепти культури здоров’я
- •5. Сімейна валеологія
- •6. Мотивація одруження
- •1. Природне та соціальне у житті людини
- •2. Екологія та адаптація: проблеми екологічної валеології
- •Очищення організму від паразитів
- •3. Лікувальні харчі
- •Тема 29. Сенс життя людини
- •1. Сенс, цінність життя і здоров’я
- •2. Спокуса: паління й здоров'я
- •4. Здорові потреби й потреба у здоров’ї
- •2. Стилі виховання
- •Педагогіка авторитарна
- •3. Найскладніший період розвитку дитини
- •4. Соціальна ситуація у созалежній сім’ї
- •1. Гігієнічна культура, особиста гігієна
- •Гігієна розумової праці
- •Профілактика карієсу
- •2. Психогігієна дозрівання
- •3. Шкала розвитку дівчат і хлопців
- •4. Акселерація
- •Тема 32. Методика викладання валеології
- •1. Основи методики викладання валеології в школі
- •2. Проблеми формування валеологічної свідомості
- •3. Підготовка спеціалістів - валеологів
- •5. Психовалеологічні аспекти корекційної та рекреаційної роботи
- •6. Функції валеолога в школі
- •Лекція 33. Шляхи збереження й формування здоров’я учнів у навчально- виховному процесі
- •Вплив процесу навчальної діяльності на здоров’я учнів
- •2. Характерні ознаки уроків здоров’я
- •Методика пізнавального рухового навчання
- •5. Методика «гімнастики мозку»
- •Методика «кнопки мозку»
- •6. Методика сенсорно-координаторних тренажів за допомогою
6. Сексуальна культура
Слово "культура"(з лат. culture - вирощування, виховання, освіта, розвиток, повага) в найширшому розумінні означає систему засобів і норм, за допомогою яких суспільство уніфікує поведінку своїх членів. Культура показує закономірності розвитку суспільства на тому чи іншому етапі його розвитку. Психосексуальна культура задає систему координат, поза якою не можна правильно зрозуміти поведінку й переживання конкретних людей.
Не кожна психосексуальна культура обов'язково позитивна. Але завжди вона факт, який ставить людину перед вибором наслідувати або протистояти їй. Психосексуальна культура створює контекст, в якому поведінка окремої людини набуває свого істинного значення. Для інших культур чужа поведінка може нагадувати "дитинство", але це те саме, що звинувачувати людину, яка говорить іншою мовою.
Питання статі, сексуальної культури та статевої моралі взаємопов'язані й переплетені з основними еротичними категоріями, які характеризують те чи інше суспільство. Статева мораль нашого суспільства має у своїй основі такі принципи:
- рівноправність чоловіка й жінки;
- свобода вибору сексуального партнера;
- незалежність під час укладання шлюбу від матеріального стану подружжя, їхнього віросповідання, расової належності.
Добровільний вибір чоловіка або жінки вимагає лише однієї умови почуття любові. Формування статевої моралі хоча й відбувається в умовах мікроколективу, яким є родина, але під контролем і впливом суспільства. Непорушними є такі категорії статевої моралі:
обов'язковість глибинного почуття кохання, що передують фізичній близькості;
святість почуття батьківства та материнства;
схиляння (повага) перед жінкою;
рівні права та обов'язки чоловіків і жінок одне перед одним та перед майбутніми дітьми;
Статева мораль не допускає:
• статевої розпусти й позерства;
проституції та порнографії;
психологічного насильства над людиною.
Статеві особливості чоловічого організму починають виявлятися в 12-14 років, жіночого – у 10-12 років, їхнє формування завершується у чоловіка до 20-22 років, у жінки – до 18-19 років. У цьому віці в юнаків, як і у дівчат, пробуджується один із найдавніших та найсильніших інстинктів – статевий. Саме вік статевого формування розглядають як нормативний найбільш прийнятний для початку статевого життя, що забезпечує стійкість, готовність організму до можливих психотравмуючих ситуацій.
Людина сексуальної культури передбачає те, що юнак або дівчина, спілкуючись, повинні знати, як проявляється сексуальність у неї й у партнера, до чого може призвести вихід на інтимне спілкування, як контролювати свої статеві потяги і що робити в період статевого збудження. Такі знання дозволяють вчасно зупинитись, запитати себе, чи готовий я до сексуального контакту і яку відповідальність я на себе беру, якщо йду на це, якими будуть наслідки завтра? Як проявляється статевий потяг і чи необхідно задовольняти свої сексуальні бажання до моменту сексуальної зрілості? Які негативні моменти у ранніх статевих відносинах? Які мотиви спонукають до початку статевого життя? Також необхідно знати психічні стимули, що сприяють появі статевої активності у юнаків і дівчат. Для чого? Для того, щоб зайвий раз не провокувати особу протилежної статі.
Юнак, який навіть не жив статевим життям, як правило, уже знає специфічні відчуття оргазму (полюції, мастурбація). Тому він знає, чого чекати від статевого акту, і це змушує його активно прагнути зносин. Дівчина ж у переважній більшості випадків жодного реального уявлення про почуття задоволення, пов'язане зі статевим актом, не має, навіть сексуально забарвлені сни з відчуттям оргазму зустрічаються у дівчат рідко. У жінок стимули мають більш моральний і менш егоїстичний характер.
Дівчатка повинні знати,- хлопчики прагнуть отримати задоволення, але задовольнивши своє сексуальне збудження, вони забувають про дівчину і не вміють нести відповідальність за наслідки. Вони експериментують і психологічно не готові стати вашими чоловіками.
Хлопчики, також повинні знайти, що дівчинка думає, що ви станете їй чоловіком, захисником.
Психосексуальна культура передбачає, що людина в процесі свого розвитку (статевого дозрівання) готується до свого майбутнього, до свого дорослого життя. Готується за допомогою уявлень про морально-етичну та фізіологічну сторону шлюбного життя. Розглядаючи стадії статевого акту, треба розуміти, що невміння або небажання згладжувати різницю тривалості стадії у чоловіка й жінки нерідко призводить до порушень у гармонії. Якщо чоловік переходить від першої стадії до другої, не дочекавшись, поки збудження розвинеться в жінки, він порушує послідовність стадій, і зміна функціонального стану нервових центрів не завершиться оргазмом, а тому не настане четверта стадія. Цей надзвичайно важкий стан для жінки шкідливо впливає на її нервову систему, психіку та статеві органи. Гінекологи вважають, що жінки, які не мають сексуального задоволення у шлюбі, значно частіше страждають захворюваннями жіночої статевої сфери і мають гінекологічні розлади, болі в серці, суглобах, головні болі, болі внизу живота тощо. Лікування цих органів не дає позитивного результату, якщо не буде налагоджено статеву гармонію у шлюбі.
Варто наголосити на тому, що знаннями в галузі сексології не можна користуватися як довідником, не можна покладатися на них як на такі, що гарантують щастя. Знання потрібні, щоб допомогти знайти власну тональність, власний варіант поведінки, саме свій, неповторний, як неповторна кожна людина.
У житті іноді формуються хибні уявлення про статеве життя, які не підтверджуються науковими даними, але які набули широкого розповсюдження серед неосвічених у культурі сексуальних стосунків людей. Особливо це стосується підлітків юнацького віку через відсутність статевого виховання і які часто думають, що:
статева функція залежить від розміру статевих органів чоловіка;
існує якась анатомічна відповідність між чоловіком і жінкою, що вона зумовлена заздалегідь і назавжди, а тому змінити щось неможливо;
- існує "ліміт" статевих зносин у чоловіків, вичерпавши який чоловік начебто ніколи не зможе мати статевої близькості з жінкою;
- у дівчаток ранній початок статевого життя передбачає ранній початок старіння;
- сила й мужність чоловіа залежить від кількості статевих контактів, які він мав.
У 60- ті роки ХХ ст. в західних країнах з’явився і набув великого поширення термін «сексуальна революція». Це явище хвилеподібно докотилося й до нашої країни.
Що це таке? Суспільство вирішило зняти табу із сексуальних питань і почало пропаганду «ідеології сексуального вивільнення». З одного боку ідея про те, що проблеми статевого життя потребують обговорення, вивчення , – виправдана. З іншого боку (медаль завжди має дві сторони), сексуальне вивільнення пропагувало корисливий індивідуалізм, сприяло сконцентруванню лише на отриманні задоволення, виправдовувало ранні статеві контакти. Вседозволеність щодо сексуальних контактів, яка виникла у суспільстві, з роками призвела до того, що друга хвиля «сексуальної революції» принесла з собою вживання наркогенних речовин як обов’язковий засіб для підвищення гостроти відчуттів.
Існує відмінність між сексом і любов'ю. Секс – це фізіологічний акт, у результаті якого обидва партнери отримують задоволення. Коли ви "займаєтесь любов'ю", ви насамперед поринаєте в емоційну атмосферу любові й обожнювання.
У людини, безперечно, може бути секс без любові. Вона також може мати любов без сексу. Але, безумовно, найкращим є поєднання любові й сексу, яке супроводжує сімейні взаємостосунки.
Після опитування чоловіків і жінок, можна дійти висновку: жінки насамперед прагнуть отримувати від своїх чоловіків любов, чоловіки хочуть бачити у жінках насамперед сексуальних партнерів.
Жінки більше люблять:
обійми;
довгі поцілунки;
повільну прелюдію;
розмови про почуття у ліжку;
ніжні емоційні прояви;
романтику.
Чоловіки більше люблять:
• спонтанність;
фізичну пристрасть;
загравання під час здорового сексу.
Ці відмінності в сексуальних смаках зумовлені відмінностями між жінками й чоловіками, про які вже говорилося раніше. Чоловіки більш зорієнтовані на досягнення мети; жінки більш зайняті налагодженням взаємостосунків і зв'язків. Для більшості чоловіків ближчий простий секс, у той час коли жінкам подобається кохання. Чоловіки орієнтуються на те, що бачать. Саме тому в підлітковому віці, під час статевого становлення, хлопці обирають еротичні журнали, а дівчатка – любовні романи. Усе це потрібно знати. Знання чоловічих і жіночих секретів допомагає створити гармонійні стосунки з людиною, яку ви кохаєте.