Тема 32. Методика викладання валеології

1. Основи методики викладання валеології в школі.

2. Проблеми формування валеологічної свідомості.

3. Підготовка спеціалістів-валеологів.

4. Принципи і зміст діяльності валеолога в школі.

5. Психовалеологічні аспекти корекційної та

рекреаційної роботи в школі.

6. Функції валеолога в школі.

1. Основи методики викладання валеології в школі

У процесі навчання учні набувають емпіричних і теоретичних понять.

Емпіричні – це фіксація окремих фактів зовнішніх ознак і властивостей, їх узагальнення й класифікація, які описують явища і не розкривають їхньої суті.

Теоретичні поняття розкривають сутність явища, служать основою наукового світогляду, дають адекватне конкретне розуміння явищ і процесів.

Наприклад, поняття саморегуляція – це внутрішня упорядкованість, цілісність, взаємодія частин системи.

До складових формування саморегуляції належать:

• уходження людини в природні ритми (добові, тижневі, сезонні);

• енергетичний і пластичний обмін організму людини з навколишнім середовищем;

• психічна саморегуляція – уміння управляти собою, контролювати свій психічний стан, емоції, поведінку;

• фізична культура як засіб інтенсифікації всіх процесів в організмі;

• гігієнічна культура.

Саморегуляція як валеологічне явище гармонійно поєднує всі названі компоненти, зумовлює валеологічну культуру особистості, закладає не тільки фізичне, але й творче довголіття.

Саморегуляція як соціальне явище розглядає людину як соціальний феномен, що реалізується в діяльності.

2. Проблеми формування валеологічної свідомості

Важко дати людині знання та вміння, а ще важче добитися, щоб вона їх використовувала у своєму житті.

При вивченні валеології існують наступні вимоги до знань і вмінь викладача- валеолога:

- бездоганно знати курс валеології;

- чітко уявляти місце людини в системі органічного світу;

- володіти методикою й технікою валеологічних досліджень;

- уміти добирати відомості про сучасні досягнення валеологічної науки

та дидактично адаптувати їх до різних типів навчальних закладів;

- на рівні сучасних дидактичних вимог уміти організувати всі види навчальних занять, формувати в учнів інтелектуальні, предметні та організаційно-пізнавальні вміння; доцільно обирати прийоми, форми та методи діяльності педагога та учня;

- уміти розкривати міжпредметні зв’язки з метою виявлення єдності людини та природи;

- заохочувати учнів вести здоровий спосіб життя;

- застосовувати технічні засоби навчання, уміти виготовляти дидактичні матеріали;

- володіти літературною мовою;

- уміти здійснювати тематичне й поурочне планування матеріалу всіх видів навчально-виховної роботи з валеології.

Валеологічна освіта визначає такі приорітети:

• шанобливе ставлення до основ буття людини: повітря, землі, води, здоров’я, держави;

• переорієнтація на нові технології навчання й виховання, за якими дитина вчиться вчитися, засвоює гуманітарне та системне мислення; моральні та валеологічні норми буття. При цьому пізнання законів і взаємозв’язків навколишнього світу відбувається на позитивному емоційному фоні, де відсутні почуття меншовартості, страху, приниження;

• набувають свого розвитку форми спілкування бітьків зі школою, зокрема школа – родина;

• батьки оволодівають валеологічною культурою та втілюють її, зміцнюючи здоров’я своїх дітей;

• упровадження ЗСЖ ставить за мету збереження здоров’я людини й профілактику захворювань;

• широке розповсюдження поняття й норм здоров’я й визначення критеріїв здоров’я;

• осмислення цінності життя живого; здоров’я та особиста зацікавленість індивіда у власному здоров’ї.

Викладання проводиться на основі державних нормативних документів, які відображають зміст валеологічної освіти – це навчальні плани, програми, підручники.