- •Культурологія
- •Пояснювальна записка
- •Пам’ятка для студента
- •Порядок виконання роботи
- •Тематичний план
- •Варіанти контрольної роботи
- •Питання з культурології, визначені програмою для контрольної роботи студентів заочного відділення
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Діяльнісний підхід у культурології
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 2. Культура як система цінностей, її структура, функції, характерні ознаки
- •Питання 3. Методологічні підходи до вивчення поняття «культура»
- •Питання 4. Визначення поняття культури через особливості людської діяльності
- •Питання 5. Види людської діяльності: практична, теоретична, духовна
- •Тема 2. Культура та природа
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 3. Культура та цивілізація
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації:
- •Питання 14. Досягнення культури Месопотамії
- •Питання 15. Культура Стародавнього Єгипту
- •Питання 16. Культура і цивілізація Стародавнього Китаю
- •1. Матеріальна культура
- •2. Духовна культура:
- •Питання 17. Культура Японії: єдність з природою, особливості релігії та естетики
- •Питання 18. Культура Стародавньої Індії
- •Питання 19 Антична культура, її характерні особливості
- •Питання 20. Культура Стародавньої Греції
- •Питання 21. Культура епохи еллінізму
- •Питання 22. Культура Стародавнього Риму
- •Тема 4. Еволюція культури
- •Студенти повинні:
- •Питання 23. Історія людства, як історія культури. Проблеми культури доби Середньовіччя
- •Питання 24. Античні традиції в культурі Візантії
- •Питання 25. Середньовічна культура Західної Європи
- •Питання 26. Особливості менталітету середньовічної людини
- •Питання 27. Формування та світоглядні засади культури доби Відродження
- •Питання 28. Прояви ренесансного титанізму в літературі, архітектурі, образотворчому мистецтві
- •Питання 29. Передумови становлення і розвитку протестантської культури
- •Питання 30. Європейська культура доби Просвітництва
- •Тема 5. Культурний простір та зв'язки
- •Студенти повинні:
- •Питання 31. Культура як система цінностей. Звичаї, традиції, мова як стійкі системи культурного життя
- •Питання 32. Особливості динаміки культури. Світ як система культур. Діалог культур
- •Питання 33. Взаємодія культур і національна самобутність народів
- •Питання 34. Культура стародавньої України. Перші сліди перебування людини на території України
- •Питання 35. Трипільська культура як одна з ранніх землеробських культур
- •Питання 36. Культура України раннього залізного віку (кіммерійці, скіфи, сармати)
- •Питання 38. Культура слов’янського населення України
- •Питання 39. Культура Київської Русі
- •Питання 40. Соціально-економічні умови розвитку культури Галицько-Волинської Русі та її характерні риси
- •Питання 41. Культурні традиції українського Ренесансу ( хy – перша половина хyіі ст.)
- •Питання 42. Козацтво як явище історії та культури
- •Питання 43. Матеріальна культура доби козаччини
- •Питання 44. Нові процеси в духовному житті козаків: реформування церкви, освіти, розвиток літератури, архітектури та мистецтва
- •Питання 45. Доба культурного національного відродження в Україні в хіх - поч. Хх ст.
- •Тема 6. Компаративний аналіз культур
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 46. Компаративний аналіз як порівняльно-історичний метод
- •Питання 47. Основні тенденції розвитку культури кінця хіх – поч. Хх ст. Оновлення методів і напрямів розвитку культури
- •Питання 48. Модерн як доба у культурі
- •Питання 49. Характеристика основних течій і напрямів модернізму
- •Питання 50. Елементи модернізму в українській культурі кінця хіх - першої половини хх ст.
- •Питання 51. Виникненя і розвиток нових видів мистецтва - кіно і телебачення. Кінематограф постмодернізму
- •Питання 52. Характерні особливості розвитку світової культури другої половини хх ст.
- •Питання 53. Українське національне культуротворення на шляху від подолання тоталітаризму до незалежності (друга половина XX ст.)
- •Тема 7. Контекстуалізація
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 54. Формування і розповсюдження масової культури
- •Питання 55. Субкультура як специфічний культурний феномен
- •Види та характерні особливості молодіжних субкультур
- •Питання 56. Контркультура та її прояви в суспільстві
- •Питання 57. Антикультура, її вплив на свідомість людини
- •Питання 58. Проблема існування людини у світі і світу людей у хх столітті. Сучасна криза особистості
- •Тема 8. Ідея прогресу
- •Методичні рекомендації
- •Питання 59. Ідея прогресу в історії культури. Мета і критерії прогресу
- •Питання 60. Катастрофічний стан екології. Ілюзія прогресу
- •Тема 9. Етнічні культури в умовах глобалізації
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендаці
- •Питання 61. Етнос як унікальне і соціально-культурологічне явище. Пріоритети етнонаціональної політики України
- •Питання 62. Глобалізм і культура: проблеми протистояння. Глобалізація як засіб розв’язання негативних наслідків епохи модерну
- •Питання 63. Глобальні проблеми сучасності. Небезпека і можливі шляхи вирішення глобальних проблем
- •Проблема війни і миру
- •Екологічна проблема
- •Основними шляхами вирішення проблеми є:
- •Паливно-енергетична та сировинна проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Продовольча проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Демографічна проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Список рекомендованої літератури
Питання 25. Середньовічна культура Західної Європи
Література: 16; ст. 89 - 82, 18, ст. 56 - 166, 26, ст. 156 - 177.
Охарактеризувати соціальні та світоглядні основи західноєвропейської середньовічної культури. Середньовіччя є закономірним культурно-історичним періодом розвитку людства (Y –XY cт.). Це втілення величі католицизму та примату сліпої віри над розумом, період розквіту монархій та станових привілеїв, влади грубої сили і дикості. Це часи рицарів і прекрасних дам. Але найголовнішим надбання цього періоду є творення нових націй, їхніх індивідуальних мов і культур, що сягали своїм корінням у мову міжнаціонального спілкування – латину. Середньовічна доба – це доба феодалізму. Феодальні відносини характеризуються поєднанням політичної влади з землеволодінням, васальною ієрархією. Відносини особистої залежності становили систему васалітету. Васал (феодал) отримував землю на правах феода від вищестоящого сеньйора, який був чийсь васал. Феод – це одержане в спадщину земельне володіння васала, надане сеньйором. З розвитком міст, ремесел і торгівлі відбуваються зміни в духовному житті суспільства. Міста завойовують самоуправління (магдебурзьке право), тобто частково звільняються від влади центральної адміністрації та феодалів.
Середньовіччя – це період росту самосвідомості варварських народів, що вийшли на арену європейської історії. Культура середньовіччя пережила складний процес синтезу пізньоантичної, християнської та варварської традицій. Після розпаду Римської імперії Захід опинився в становищі занепаду. Цю територію заселяли варварські племена – франки, готи, сакси, англи, які мали власні багатовікові культурні традиції. Вони заклали основу, а якій формувалась культура Західної Європи. В добу середньовіччя складається особливий вид духовного життя, в якому головну роль відіграють християнська релігія та церква. Християнство було тією прийнятною формою, що відповідала потребам масової свідомості епохи. Середньовіччя перейняло від античності римську шкільну традицію – систему «семи вільних мистецтв». Засобом культурної спадковості стала латинська мова, яка була одночасно мовою церкви, державною мовою, мовою міжнародного спілкування та культурного розвитку.
Охарактеризувати досягнення культури Західної Європи доби середньовіччя:
освіта: будувалася на античній основі і передбачала вивчення «семи вільних мистецтв».Школи ділилися на монастирські, кафедральні і приходські. Кафедральні школи у ХІІ ст.. перетворилися в університети (Болонський, Паризький, Оксфордський, Орлеанський та ін. )
наука: особливий інтерес був до експериментальних знань Основи експериментального методу заклав Роджер Бекон. Значного поширення набула алхімія – донаукова хімія, в основі якої лежала помилкова ідея про можливість перетворювати неблагородні метали на золото та срібло за загального «філософського каменя»;
лицарська культура: (лицарі – представники військово-аристократичного стану, що зародився в ХІІ ст. Мета лицаря – прагнення слави). Оригінальними явищами лицарської культури були куртуазна література, поезія трубадурів, творчість труверів;
образотворче мистецтво – один з засобів осягнення абсолютної ідеї, божественної істини. Воно релігійне, символічне, є втіленням божественного начала;
архітектура – основа середньовічного синтезу мистецтв. Основні архітектурні стилі – романський та готичний.
Визначити ознаки романського стилю:
використання геометричних чітких об’ємів;
масивність споруд;
товсті стіни і малі вікна;
велика кількість башт;
розкішні орнаменти та скульптура.
Основними ознаками готичного стилю є:
стрункість споруди;
стрілчаті арки;
витягнутість вгору всієї споруди;
декоративність фасадів;
містична гра світла і тіні;
різнокольорові вітражі;
Вітражі – орнаментальна або сюжетна декоративна композиція, в якій зображення складається з шматочків кольорового скла, що з’єднуються між собою вузькими свинцевими перегородками. Тримається вітраж на залізній арматурі, що закріплена в кам’яних амбразурах та склепіннях віконних прорізів. Живопис розвивався в мініатюрах рукописів та розписах вівтарів;
музика: церковна католицька музика породила Григоріанський спів. Це зібрання церковних хорових наспівів, основою яких була Біблія. Різні види Григоріанського співу об’єднувалися в меси – вокально-інструментальні твори релігійного характеру, що виконувалися латинською мовою.
Зробити висновок про те, що біля витоків середньовічної культури в Західній Європі стояли два світи – греко-римський античний і варварський, що головним замовником творів мистецтва була церква, а єдиним освіченим класом – духовенство. Вся середньовічна культура мала своїм центром релігійний ідеал і навколо нього розвивалася. Але культура середньовіччя породила нові ідеї, образи, нові ідеали та художні форми. Мистецтво проникло у внутрішній світ людини, мислителі і поети прагнули гармонії, замислювались над влаштуванням світу. В цілому культурі середньовіччя властива ідейна та художня цілісність, що визначалась історичною реальністю.