Питання 25. Середньовічна культура Західної Європи

Література: 16; ст. 89 - 82, 18, ст. 56 - 166, 26, ст. 156 - 177.

Охарактеризувати соціальні та світоглядні основи західноєвропейської середньовічної культури. Середньовіччя є закономірним культурно-історичним періодом розвитку людства (Y –XY cт.). Це втілення величі католицизму та примату сліпої віри над розумом, період розквіту монархій та станових привілеїв, влади грубої сили і дикості. Це часи рицарів і прекрасних дам. Але найголовнішим надбання цього періоду є творення нових націй, їхніх індивідуальних мов і культур, що сягали своїм корінням у мову міжнаціонального спілкування – латину. Середньовічна доба – це доба феодалізму. Феодальні відносини характеризуються поєднанням політичної влади з землеволодінням, васальною ієрархією. Відносини особистої залежності становили систему васалітету. Васал (феодал) отримував землю на правах феода від вищестоящого сеньйора, який був чийсь васал. Феод – це одержане в спадщину земельне володіння васала, надане сеньйором. З розвитком міст, ремесел і торгівлі відбуваються зміни в духовному житті суспільства. Міста завойовують самоуправління (магдебурзьке право), тобто частково звільняються від влади центральної адміністрації та феодалів.

Середньовіччя – це період росту самосвідомості варварських народів, що вийшли на арену європейської історії. Культура середньовіччя пережила складний процес синтезу пізньоантичної, християнської та варварської традицій. Після розпаду Римської імперії Захід опинився в становищі занепаду. Цю територію заселяли варварські племена – франки, готи, сакси, англи, які мали власні багатовікові культурні традиції. Вони заклали основу, а якій формувалась культура Західної Європи. В добу середньовіччя складається особливий вид духовного життя, в якому головну роль відіграють християнська релігія та церква. Християнство було тією прийнятною формою, що відповідала потребам масової свідомості епохи. Середньовіччя перейняло від античності римську шкільну традицію – систему «семи вільних мистецтв». Засобом культурної спадковості стала латинська мова, яка була одночасно мовою церкви, державною мовою, мовою міжнародного спілкування та культурного розвитку.

Охарактеризувати досягнення культури Західної Європи доби середньовіччя:

• освіта: будувалася на античній основі і передбачала вивчення «семи вільних мистецтв».Школи ділилися на монастирські, кафедральні і приходські. Кафедральні школи у ХІІ ст.. перетворилися в університети (Болонський, Паризький, Оксфордський, Орлеанський та ін. )

• наука: особливий інтерес був до експериментальних знань Основи експериментального методу заклав Роджер Бекон. Значного поширення набула алхімія – донаукова хімія, в основі якої лежала помилкова ідея про можливість перетворювати неблагородні метали на золото та срібло за загального «філософського каменя»;

• лицарська культура: (лицарі – представники військово-аристократичного стану, що зародився в ХІІ ст. Мета лицаря – прагнення слави). Оригінальними явищами лицарської культури були куртуазна література, поезія трубадурів, творчість труверів;

• образотворче мистецтво – один з засобів осягнення абсолютної ідеї, божественної істини. Воно релігійне, символічне, є втіленням божественного начала;

• архітектура – основа середньовічного синтезу мистецтв. Основні архітектурні стилі – романський та готичний.

Визначити ознаки романського стилю:

• використання геометричних чітких об’ємів;

• масивність споруд;

• товсті стіни і малі вікна;

• велика кількість башт;

• розкішні орнаменти та скульптура.

Основними ознаками готичного стилю є:

• стрункість споруди;

• стрілчаті арки;

• витягнутість вгору всієї споруди;

• декоративність фасадів;

• містична гра світла і тіні;

• різнокольорові вітражі;

Вітражі – орнаментальна або сюжетна декоративна композиція, в якій зображення складається з шматочків кольорового скла, що з’єднуються між собою вузькими свинцевими перегородками. Тримається вітраж на залізній арматурі, що закріплена в кам’яних амбразурах та склепіннях віконних прорізів. Живопис розвивався в мініатюрах рукописів та розписах вівтарів;

• музика: церковна католицька музика породила Григоріанський спів. Це зібрання церковних хорових наспівів, основою яких була Біблія. Різні види Григоріанського співу об’єднувалися в меси – вокально-інструментальні твори релігійного характеру, що виконувалися латинською мовою.

Зробити висновок про те, що біля витоків середньовічної культури в Західній Європі стояли два світи – греко-римський античний і варварський, що головним замовником творів мистецтва була церква, а єдиним освіченим класом – духовенство. Вся середньовічна культура мала своїм центром релігійний ідеал і навколо нього розвивалася. Але культура середньовіччя породила нові ідеї, образи, нові ідеали та художні форми. Мистецтво проникло у внутрішній світ людини, мислителі і поети прагнули гармонії, замислювались над влаштуванням світу. В цілому культурі середньовіччя властива ідейна та художня цілісність, що визначалась історичною реальністю.