Питання 28. Прояви ренесансного титанізму в літературі, архітектурі, образотворчому мистецтві

Література: 18, ст. 189 – 196.

Охарактеризувати досягнення ренесансної культури в різні періоди:

1. Передвідродження ( ІІ половина ХІІІ ст. – ХІY ст..). Передвідродження (Проторенесанс) закладає підвалини європейського Ренесансу. Нова культура формується з елементів романської, візантійської та мусульманської культур. Звернення до античної культури відчувається в архітектурі та в образотворчому мистецтві. Центром розвитку культури цього періоду є Флоренція – економічно розвинена і політично незалежна.

Проторенесансна архітектура характеризується такими ознаками:

- у декоруванні фасадів використовуються колони та пілястри;

- стіни облицьовуються мармуром;

- інкрустаційний стиль визначає лад ясних і співмірних для людини форм;

- заперечення готичної ідеї неоглядного простору;

Розкрити творчий почерк архітектора Леона Альберті ( застосування ордену в трьох ярусах традиційного фасаду флорентійського палаццо, мотив тріумфальної арки).

Вказати на те, що істинною метою мистецтва Проторенесансу є відтворення людського тіла. Готичне мистецтво, позбавлене драматичної натури, ставало граційним, манірним, меланхолійним ( Д. Фабрійнно «Мадонна з немовлям Ісусом та ангелами»). Протиставленням готиці була творчість скульпторів – Нікколо Пізано, Арнольфо ді Камбіо, Джотто ді Бондоне. Вони відкрили закони перспективи, тримірного простору, пластичного трактування фігури.

Вершиною Проторенесансу є творчість Данте Аліг’єрі, Джованні Бокаччо, Франческо Петрарки. «Гідність людини повинні становити власні діяння на користь суспільства», - вважав Петрарка.

2.Раннє Відродження ( початок ХY ст. – 80рр. ХY ст.): гуманізм набуває широкого розвитку, стає справжньою ідеологією в оновленні суспільства, синонімом освіченості і культури окремого індивіда. Архітектура, скульптура, живопис переходять до рук професійних майстрів. Відбулося об’єднання науки і мистецтва в одній творчій індивідуальності.

Розкрити реформаторські ідеї «флорентійської трійці» - художника Мазаччо, скульптора Донателло і архітектора Брунеллескі. Вказати на такі особливості творчості:

• втілення антропоцентричних та гуманістичних ідеалів;

• образи богів та героїв сповнені енергії, могутності, величі і краси;

• реалізм, що відчувається в фарбах, знанні анатомії, перспективи;

• архітектурні правила, симетрія в розташуванні частин приймають більш живі форми;

• досягнення досконалості в передачі тілесних форм;

• створення світської за духом, вишукано простої з гармонійними пропорціями архітектури;

• рельєфність – один з наріжних каменів ренесансної програми, пов’язаної з перебудовою системи художнього бачення. Світ став реальною ареною дій, а жага пізнання вилилася в форму художнього пізнання. Творче бачення здатне осягнути природу речей.

Високе Відродження (1490 – 1530рр.): культура досягла найвищого підйому, вийшла за межі Італії. Ця епоха породила титанів Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело Буонаротті, Тіціана, Е. Роттердамського, Дюрера. Це люди - універсалії, які сконцентрували в своїй творчості весь культурний потенціал. Їх твори відзначаються тенденціями до синтезу і узагальнення, прагненням до втілення загальнолюдських ідеалів.

Розкрити особливості творчості Леонардо, Рафаеля, Мікеланджело на прикладах творів «Таємна вечеря», «Джоконда», «Сікстинська мадонна», «Мадонна в кріслі», «Статуя Давида» та ін.

Пізнє Відродження (1540 – поч. ХYІІ ст..). Термін «Пізнє Відродження» говорить про початок кризових явищ у культурі і про розпад ренесансної культури. Ця епоха є предтечею новочасної культури.

Зробити висновок про історичне значення доби Відродження в світовому культурному розвитку.