Питання 57. Антикультура, її вплив на свідомість людини

Література: 17, ст. 132 – 136.

Дати визначення антикультури.

Антикультура – це явища, норми і поведінка, що суперечать гуманізму і людяності. Це відхід від загальнолюдських цінностей, втрата моральних орієнтирів. Антикультура негативно впливає на людину, її свідомість.

Людина, яка може отримати насолоду від спілкування з культурою, створеною її руками і розумом, вимушена витримувати її тиск. У такому випадку культура стає чужою, іншою, відчуженою. Людинотворча суть культури набуває відчужених форм. Культура втрачає гуманістичний характер і тактично перетворюється на антикультуру, і замість того, щоб турбуватися про людей, вона підноситься над ними чужою і ворожою силою. Виявити у суспільних явищах антикультурний зміст легко і в той же час надзвичайно складно. Наркоманії, алкоголізму, пияцтву та обману усі народи дають однозначну оцінку - негативну, тобто класифікують як антицінність, антикультуру. Антикультурою людство затаврувало сталінський геноцид проти малих народів і ворогів народу, фашистську політику і практику Гітлера, політичний геноцид і різні форми расизму. Антикультура - прояв і результат дегуманізації людських стосунків, відхід від загальнолюдських цінностей і пріоритетів, втрата глибинних моральних орієнтирів, які ґрунтуються на розумі, вірі, істинній любові до людей.

Розкрити вплив на людину таких явищ антикультури, як наркоманії, алкоголю, тютюнопаління, расизму, тероризму, геноциду (за власним вибором студента).

Термін '"наркоманія" походить від грецьких слів "нарко" - помутніння, оціпеніння і "манія" - безумство. Першим наркотиком був опій.

Перші відомості про опій з'явилися близько 5000 р. до н.е. у Нижній Месопотамії, Персії, Єгипті, Індії, Китаї. Його одурманюючі властивості описані Геродотом, про них згадується у Китайських рукописах VIII-IX ст. до н.е. У країнах Сходу опій використовували як засіб проти болю, туги, смутку. Відродження застосування опію у Європі зв'язане з ім'ям Парацельса (1491-1541). В той час великої популярності для зняття будь-яких больових відчуттів, різноманітних недуг набув препарат морфій, до складу якого входили опій та алкоголь. У 1853 році цей препарат почали вводити парентерально. При цьому болетамувальна дія препарату різко зростала. У 80-ті роки XIX ст. у США починають вживати кокаїн у чистому вигляді, від 1898 р. - героїн. Формування чорного ринку наркотиків у цій країні відбулося у 20-ті роки ХХ століття. У Південній і Центральній Америці аборигени традиційно жували листя кокаїнового куща для підняття тонусу під час роботи. У кінці ХIX ст. медикам стала відома не лише місцевоанестезуюча дія кокаїну, але і його здатність спричинювати залежність. У 20-х роках ХХ ст. кокаїн був заборонений для застосування у медичній практиці. У 70-х роках ХХ столыття його застосування відроджене, в тому числі немедичне застосування наркоманами. Гашиш як наркотик був відомий асирійцям у VII ст. до н.е. В Туреччині за допомогою нього збуджували народні маси при різних заколотах. У 1880 р. американський психоневролог Берд відгукувався про гашиш як про чудовий засіб для лікування неврастенії. До першої світової війни гашиш в основному ввозили з Китаю. Після 2 світової війни в зв'язку із введенням у 1937 р. смертної кари за їх вживання ринок наркотиків скоротився. Сьогодні лавиноподібне поширення наркотизму зумовлене доступністю наркотичних засобів, розвитком засобів зв'язку й інформації, міграцією населення, зміною загальнолюдських цінностей. У зловживання наркотиками втягуються цілі країни та етнічні групи, які до того не мали історичного досвіду застосування психоактивних речовин. В другій половині ХХ століття розпочалася "психоделічна революція", яка тісно пов'язана з культурою "хіппі".

Від 80-х років ХХстоліття поширюється застосування для інгаляції органічних розчинників, продуктів побутової хімії. Зокрема, у США індійці застосовують "гірський джин" - технічну рідину, яка містить денатурований алкоголь, аерозоль для волосся і рідини для побутової дезінфекції. Невелика вартість цієї суміші призвела до розповсюдження її вживання дітьми. Лише у штаті Техас кожна третя дитина зловживала токсикоманічними речовинами, в зв'язку з чим у 1983 р. в США було заборонено продаж технічних та побутових аерозолів дітям до 14 років. Згодом монотоксикоманія переростає у політоксикоманію. Токсикоманічні речовини комбінують з традиційними наркотиками, змішують з алкоголем, одеколоном тощо.

В Україні, згідно із статистикою, порівняно з іншими формами наркоманії (каннабіноїдною, кокаїновою, ефедриновою, амфетаміновою тощо), переважає опіоманія. На першому місці стоїть вживання наркотичних засобів, які виготовляються з різних сортів маку. Широко розповсюджені також фармакологічні препарати: морфін, кодеїн, омнопон, промедол, дионін, триметилфентаніл та інші опіоїди. Героїнова мононаркоманія зустрічається рідко. За різними оцінками, кількість наркоманів в Україні досягає 500 тис., що становить 1 % від загальної кількості населення. Якщо враховувати лише людей репродуктивного віку, то кожен 30-й житель нашої країни є наркоманом.

Визначити причини вживання наркотиків:

- погані стосунки в родині, з близькими і друзями;

- антисоціальна поведінка та гіперактивність;

- дружба з однолітками, які вживають наркотики;

- неуспішне навчання;

- економічні та соціальні труднощі;

Різні види наркоманії протікають по-різному. Спосіб вживання наркотиків різний - їх жують, курять, застосовують у вигляді різних напоїв і пігулок. Спеціалісти-наркологи детально описують клінічну дію сп'яніння наркотичними препаратами. Дія їх починається через 10-15 хвилин, як правило, з почуттям голоду, спраги. Далі по всьому тілу розливається тепло, відчувається стан легкості, невагомості, бажання скакати, танцювати, сміятися. Цей стан притягує наркоманів і курців, увага не концентрується, а перескакує з предмета на предмет. Думки часто міняють одна одну, мова втрачає чіткість, втрачається контакт з оточуючими, які не поділяють даного стану, що і викликає роздратування. Емоційний стан піддасться різким коливанням: то злоба, то благо душшя. Виникають ілюзії, світ набуває яскравого забарвлення, деформуються слухові відчуття. Описаний стан характеризує першу стадію -збудження після якої наступає друга стадія — заторможення. Перехід між цими стадіями проходить або відразу, або поступово змінюється і тускніє забарвлення, згасають фантазії, затримується мислення. З'являється страх, різко погіршується настрій.

На цій стадії на шкірі з'являються червоні плями, розширюються зіниці, прискорюється пульс і дихання. Може виникнути запаморочення, шум і дзвін у вухах, малопомітне тремтіння рук. Характерне гостре відчуття спраги і голоду. А потім тривалий сон - 10-12 годин.

Перша стадія наркоманії, як хвороби, формується протягом шести місяців-1,5 року. Вживання наркотиків дуже шкідливе. Вже через 2-3 роки воно приведе до повного виснаження організму. Людина худне, її шкіра набуває жовтуватого відтінку, з’являється крихкість нігтів, починає випадати волосся, повна і необоротна імпотенція. Вона втрачає здатність навіть до найменших фізичних і психічних навантажень. Настає передчасне старіння з ознаками слабоумства. Повністю зникають попередні почуття і інтереси, єдиною турботою стає добування наркотиків будь-якою ціною. Настає остаточна моральна та інтелектуальна деградація – повний розпад особистості. Людина яка вперше спробувала наркотики після 20років, до 30 років стане невиправним наркоманом, але збережеться при цьому як особистість, а дитина, яка почала колотися в 13 років до 23років як особистість повністю деградує.

Тютюн вирощувався ще в VI столітті до н.е. У I столітті до н. е. американські індіанці почали використовувати тютюн у медичних і релігійних цілях. 15 жовтня 1492 тютюн був переданий Христофору Колумбу американськими індіанцями як подарунок і, незабаром після цього, тютюн був завезений у Європу, і його почали вирощувати повсюдно.

У 1776 році, під час війни за незалежність у США, американці використовували тютюн як забезпечення кредитів, отриманих ними у Франції. Компанія займалася виробництвом тютюну і сигар. Якщо до ХХ століття гнітючу перевагу одержував тютюн для курильних трубок і сигари, то в XX столітті поступово виходять на перше місце в загальному обсязі тютюнового виробництва сигарети.

Сформована ситуація на тютюновому ринку підштовхнула британську "Philip Morris" у 1902 році відкрити американську штаб-квартиру в Нью-Йорку для просування своїх марок сигарет на ринок Америки. Дійсний вибух у виробництві сигарет відбувається під час Першої Світової війни.

Алкоголь - (від гр. - викрадач розуму). Так іменують алкоголь з давніх часів. Про властивості алкоголю люди довідалися не менш чим за 8000 років до н. е. - з появою керамічного посуду, що дала можливість виготовлення алкогольних напоїв з меду, плодових соків і дикоростучого винограду. Так, відомий мандрівник Н.Н. Миклухо-Маклай спостерігав папуасів Нової Гвінеї, що не вміли ще добувати вогонь, але прийоми готування, що знала вже, хмільних напоїв. Чистий спирт почали одержувати в 6-7 століттях араби і назвали його "алькоголь", що означає "одурманюючий". Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 році. Перегонка вина для одержання спирту різко збільшила пияцтво. Не виключено, що саме це послужило приводом для заборони вживання спиртних напоїв основоположником ісламу (мусульманської релігії) Мухаммедом (Магомет, 570--632). Ця заборона ввійшла згодом і в звід мусульманських законів - Коран (7 століття). З тих пір протягом 12 сторіч у мусульманських країнах алкоголь не вживали, а відступники цього закону (п'яниці) жорстоко карали. Але навіть у країнах Азії, де споживання алкоголю заборонялося релігією (Кораном), культ вина все таки процвітав і оспівувався у віршах. У середньовіччі , в Західній Європі також навчилися одержувати міцні спиртні напої шляхом сублімації вина й інших цукристих рідин, що бродять. Відповідно до легенди, уперше цю операцію зробив італійський чернець алхімік Валентиус. Випробувавши отриманий продукт і прийшовши в стан сильного алкогольного сп'яніння, алхімік заявив, що він відкрив чудодійний еліксир, що робить старця молодим, стомленого бадьорим, сумного веселим. З тих пір міцні алкогольні напої швидко поширилися по країнах світу, насамперед за рахунок постійно зростаючого промислового виробництва алкоголю з дешевої сировини (картоплі, відходів цукрового виробництва і. т.п.). Алкоголь настільки швидко ввійшов у побут, що практично ні один художник, письменник чи поет не обходив цю тему. Такі картини пияцтва ми бачимо на полотнах старих голландських, італійських, іспанських і німецьких художників. Злу силу алкоголізму розуміли багато передових людей свого часу. Відомий релігійний реформатор тих років Мартін Лютер писав: " Кожна країна повинна мати свого диявола, наш німецький диявол - добра бочка вина". Поширення пияцтва на Русі зв'язано з політикою панівних класів. Була навіть створена думка, що пияцтво є нібито стародавньою традицією російського народу. При цьому посилалися на слова літопису: "Веселощі на Русі - є пиття". Але це наклеп на російську націю. Російський історик і етнограф, знавець звичаїв народу М.І. Костомаров цілком спростував цю думку. Він довів, що на Русі пили дуже мало. Лише на свята варили медовуху чи пиво, міцність яких не перевищувала 5-10 градусів. Чарка пускалася по колу, і з неї кожний надпивав кілька ковтків. У будень ніяких спиртних напоїв не вживалося. Пияцтво вважалося найбільшою ганьбою і гріхом. З 1894 року продаж горілки став царською монополією. 14 червня 1985 року ЦК КПРС оголосив війну пияцтву, що потрясла всі основи суспільства. Бюджет втратив 50 мільярдів карбованців, у два рази зросло споживання самогону. Проте зросла середня тривалість життя. Це відбулося без зменшення смертності від отруєнь і нещасливих випадків. Сьогодні в Україні від шкідливих звичок щорічно помирає 380 тис. чол.

Зробити висновок про те, що антикультура справляє негативний вплив на свідомість людини. Перш ніж використовувати елементи антикультури, необхідно дати їм оцінку, зважати всі «за» і «проти».