Питання 38. Культура слов’янського населення України

Література: 1, ст. 265-272; 26, ст. 365-375; 11, ст. 561-672.

Вказати на те, що період становлення слов’янства ділять на два етапи:

• виділення праслов’ян з сукупності староєвропейського населення;

• формування слов’янських етнічних груп з елементами культурно-мовної диференціації;

Найдавніші писемні джерела, в яких слов’яни виступають під своїм ім’ям, належать до YІ ст.. н.е. ( твори візантійських авторів – Йордана, Пр. Кесарійського, І. Ефеського). Зокрема, Йорданові свідчення про слов’ян достатньо точно визначають географічне розселення слов’ян:

• венеди – у басейні Вісли;

• анти – у Подніпров’ї;

• склавіни - у Подунав’ї.

Літописець Нестор називає такі племена , від яких походять українці:

• поляни (правий берег Дніпра);

• сіверяни (над Десною і Сеймом);

• древляни (Прип’ять);

• уличі (між Дністром і Південним Бугом);

• тиверці (між Південним Бугом і Прутом);

Провідне місце займають поляни з центром у Києві, на яких вперше поширюється назв «Русь». Найдавнішою культурою слов’янських народів є зарубинецька культура (відкрита В.Хвойкою, 1899р. с. Зарубинці, Київщина). Поширена на Середньому Подніпров’ї і Поліссі. Зарубинецькі поселення групувалися в кількості 10 -15, розміри – до 2га. Поселення мали оборонні – земляні вали. Житла – квадратної форми з каркасно-глинобитними стінами.

В ІІІ ст. н.е. на Нижньому і Середньому Дніпрі, Південному Бузі, Дністрі поширювалася черняхівська культура. Черняхівські поселення відрізняються розмірами, характером планування. Розташовувались в глибині плато, на схилах ярів, поблизу луків. Житла – наземні, одно- і двокамерні з глинобитними стінами. Поблизу житла розташовувались господарські споруди – гончарні горни, залізоплавильні печі, майстерні. Поселення не мали укріплень. Могильники були біритуальні – з обрядами інгумації та кремації. Поховання мали північну та західну орієнтацію. Основним видом діяльності було залізоробне ремесло. Вперше використали прийом зварювання. Використовувалися вироби з кольорових металів. Керамічні вироби виготовлялися на гончарному крузі. Столова кераміка мала сірий колір і лисковану поверхню. Вперше виготовлялися ротаційні жорна, точильні бруски. Розвивалось прядіння, ткацтво. Головною галуззю економіки було сільське господарство. Розвивався обмін. У черняхівців було ранньокласове суспільство зі складною ієрархічною структурою влади.

Світосприймання слов’ян формувалося під впливом власної релігійної системи, зовнішніх зв’язків та військових походів. Слов’яни були язичниками:

• культ берегинь;

• культ землеробських богів;

• культ Перуна.

Пантеон язичницьких богів формувався на основі матеріалістичних уявлень, підкреслюючи зв’язок людини з довкіллям.

У стародавніх слов’ян основними богами були Перун – Бог грози і блискавки, Стрибог – покровитель небесних стихій, батько Перуна, Сварог – Бог ясного спокійного неба, Даждьбог – бог сонячного світла і достатку, Макош – богиня землі і родючості, Велес – Бог скотарства, худоби, торгівлі, Коляда – вираження зимового сонцестояння, Купайло - виразник літнього сонцестояння, Ярило являв собою весняну іпостась Даждьбога, близький до бога Ладо.

Язичництво як світоглядна система широко подана в усній народній творчості та декоративно-ужитковому мистецтві: символи Сонця, фантастичні звірі, фігури воїнів.

Зробити висновок про те, що стародавні слов’яни заклали фундамент українського світовідчуття. Досягнення слов’ян у господарській діяльності, багата усна народна творчість, язичницька релігія, боротьба з кочівниками сприяли розвитку своєрідної, неповторної культури.