- •7. Індоєвропейські традиції в духовній культурі:санскрит і українська мова.
- •13) Європейський і український Ренесанс XV- поч.XVII ст..
- •14)Культурно-освітні центри України доби Ренесансу.
- •15) Гуманістичні риси представників українського Ренесансу.
- •17. Раннє українське бароко.
- •18.Специфіка національного варіанту бароко у мистецтво, архітектура, скульптура, літературі, малярстві, гравюрі, орнаменті.
- •19) Острозька академія. “Апокрисис” Христофора Філалета.
- •21) Берестейська церковна унія і полемічна боротьба з приводу її прийняття.
- •22) Творчість Мелетія Смотрицького та Івана Вишенського.
- •24) Братство і рух за реформи церкви й освіти.
- •26.Українська культура другої половини хvіі – хvііі ст.
- •27.Г.Сковорода, як поет, філософ.
- •29.Початок нової української літератури і.Котляревський.
- •30.Заснування Київського університету.
- •31.Українські романтики і українська ідея.
- •32.Специфіка європейського і українського романтизму.
- •33.Романтизм як світоглядна основа української культури.
- •34.Кирило-Мефодіївське товариство у розбудові української культури.
- •35.М.Костомаров і його твір «Книга Битія українського народу».
- •36.Просвітницькі ідеї представників «Руської трійці».
- •38.Громадівство у вченні м.Драгоманова.
- •39. Неоромантизм: його представники і їх вчення.
- •41.Товариство “Просвіта” і “Руська бесіда” у розбудові української культури.
- •40.Гуманізм українського неоромантизму.
- •42.Роль і.Франка як оновлювача української культури.
- •43.Імпресіоністські та модерністські тенденції у творчості українських художників.
- •44.М.Грушевський як історик і громадський діяч.
- •45.Українська музична культура другої половини XIX- поч.XXст.
- •46.Освіта та наука в україні
- •43. Освіта та наука в Україні XIX– поч. XXст.
- •48.Ровиток української культури під час революції 1917 – 1920 рр.
- •49.Культурний Ренесанс 20-тих років XX ст.
- •50.Український авангард: художні стилі й естетичні напрями.
- •51.Український кубофутуризм;
- •52.Монументальне мистецтво Бойчука.
- •53.Модерністичний театр л.Курбаса.
- •54. Культурно-просвітницькі тенденції «Червоного Ренесансу».
- •55.Українізація як явище в культурному житті України 20-30 рр. XX ст..
- •56„Розстріляне відродження”: провідні діячі та їхній внесок у культурне життя України
- •57.Освіта і наука в Україні 20-30 рр. XX ст..
- •[Ждановщина і українська культура
- •60.Засадничі ідеї націології, її предмет вивчення.
- •61.Українське театральне мистецтво 20-30 рр. XX ст..
- •62.Визначення понять народність, етнос, нація.
- •63.Етнічна і національна культура: їхня характеристика і порівняльний аналіз.
- •65.Розмаїтість українського культурного ландшафту.
- •66.Культурні ознаки етнографічних регіонів України:
- •67.Релігійна регіоналізація України;
- •68.Розмаїтість народної атрибутики ( одягу, прикрас).
- •69.Особливості карпатського культурного регіону.
- •71.Етнографічне районування України.
- •Перші сліди людини на Буковині
- •[Ред.] Період Київської Русі
- •[Ред.] 14-16 століття
- •[Ред.] Національно-визвольна війна 1648—1657 рр.
- •[Ред.] у складі Австрійської імперії
- •Від 1919 р. До післявоєнного періоду
- •73.Українська культура в умовах глобалізацій них процесах.
- •74.Уніфікаційні моменти сучасної української культури.
- •76. Нові тенденції в сучасній українській культурі.
- •77. Сучасна українська література.
- •79.Сучасне кіно і театр.
- •78. Постмодернізм у сучасній українській культурі
62.Визначення понять народність, етнос, нація.
Як найповніше еволюційний ланцюжок етносу можна зобразити так: рід-племя-народність-народ(етнос)-нація. Рід –це доісторична та ранньоісторична суспільно-організаційна спільнота, стадія еволюції етносу до якої належали кровноповязані нащадки одного предка. Рід оселювався в одному місці, мав спільну власність,разом дбав про їжу, управляючи ріллю, годуючи худобу, полюючи на звірів і ловлячи рибу. У замкнутому колі роду виробляється здебільшого потрібне для спожитку знаряддя крім господарських. Рід виконував суспільні ф-ції, охороняючи членів перед чужинцями та підтримуючи згоду перед членами роду. Ключовою особливістю,що дозволила сформувати перші роди були екзогенні стосунки в сімях. племя-це тип етнічної спільноти людей,історичний тип спільноти, стадія еволюції етносу, що ґрунтується на родових відносинах та суспільному поділі праці які визначають розрізненість племен за територією організації життєдіяльності. Родова спільнота є однєю з необхідних умов виникнення плем’я. воно виникає одночасно з родом бо екзогенність роду потребує постійних зв’язків хоча між двома родовими колективами. Характерними рисами раннього плем’я є наявність племінної території відокремленої від території сусідів умовними рубежами певна економічна спільність і допомога одноплемінників.що виражається у колективі полювання. Для них характерна єдина мова, культура, племінна свідомість , традиція. Розвинені племена кінця епохи первісно-общинного ладу мали племінне самоврядування, яке складалося з племінної ради військових і цивільних вождів. На зміні племені приходить нова форма – народність. Це форма спільноти людей,яка історично виникла за родоплемінною спільністю і формується на певній території при натурально-господарській діяльності. У процесі злиття консолідації різних племен завдяки створенню єдиної мови культури обрядів . народності зазвичай складалися з кількох племен близьких за своїм походженням і мовою. Народ – найширше розуміння поняття народ означає весь еволюційний ланцюжок виникнення і становлення етносу. Етнос викор.з 5 ст до н.е у значенні плем’я не грецького походження, себе греке позначали словом – демос. Часто етнос визначають як між поколінну групу людей об’єднану тривалим спільним проживанням на певній території зі спільною мовою, культурою, самосвідомістю. Поняття етносу як категорії що узагальнює розвиток спільнот на всіх етапах історичного людства що розвивається і постає в радянській етнографії. У сучасній рос.етнології термін етнос вживається коли мова йде про народ і націю. У західносоціальній культурній антропології етнос вживається рідко, а побудова його теорій не вважається атукльною, більш вживаним є єтнічність,що відображає приналежність до певної нації або етнічної групи. Нація – полісиматичне поняття що застосовується для характеристики соціокультурних спільнот індустріальної епохи. Нація це історичних тип етнічної спільноти стадія етносу результат еволюційного процесу нації. Націоналізм є лише частиною нації.певна народність яка вирішила за тих чи інших причин зарахувати себе до тої чи іншої нації. Нація може бути 2 видів- полі і моно етнічною. Етнічнооднорідні нації рідкісні(євреї). Полі етнічні нації зустрічаються частіше(росіяни, китайці.) термін вживається і в таких значеннях – політична спільнота певної держави; політична нація частво вживається як синонім до терміну держава, коли мається на увазі її населення ; етнічна спільнота є єдиною мовою і самосвідомістю як особистим відчуттям націольної ідентичності так і колектив усвідомлення своєї єдності і відмінності від інших.