2. Страхові випадки у страхуванні майна.

Відповідальність страховика зі страхування будівель полягає у відшкодуванні збитків, що виникли внаслідок стихійного лиха (буря, ураган, блискавка, злива, град, обвал, зсув, сель, вихід підгрунтових вод, осідання ґрунту, повінь, землетрус); нещасного випадку (пожежа, вибух, аварія опалювальної системи, водопровідної або каналізаційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викид газу); неправомірних дій третіх осіб.

Страхування будівель не передбачає відшкодування збитків, що виникли через гниття, знос, ураження домовим грибком; конструктивні недоліки будівель, які були відомі страхувальнику до настання страхового випадку; навмисні дії страхувальника; ведення військових дій, виникнення громадських заворушень, конфіскацію майна, екологічні катастрофи.

У разі страхування майна підприємств вирізняють два типи договорів:

а) страхування від вогню, удару блискавки, вибуху;

б) комплексне або розширене страхування "від вогню та інших випадків", яке включає, крім ризиків пожежі і вибуху, додатково такі страхові події: землетрус; зсув; обвал; буря; ураган; повінь; град; злива; осідання ґрунту; затоплення; шторм; цунамі; туман; пошкодження майна водою з водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем; крадіжки зі зломом (пограбування).

Майно береться під страховий захист також від ризиків, що виникають під час проведення експериментальних або дослідних робіт. Будівлі, споруди і інше майно вважається застрахованим і на той випадок, коли в зв’язку з пожежею або раптовою загрозою стихійного лиха їх необхідно розібрати та перенести на інше місце.

3. Порядок укладання і припинення дії договору страхування.

Договір страхування укладається на підставі письмової заяви страхувальника. Страхувальник подає окремо заяву про добровільне страхування майна, що йому належить і заяву про добровільне страхування майна згідно з договором майнового найму. Якщо договір страхування укладається щодо частини майна (вибіркове страхування), то до заяви додається опис відповідного майна.

Заява – найпоширеніша форма отримання страховиком інформації про ризики, які необхідно застрахувати. У заяві страхувальник має дати вірогідний опис майна, охарактеризувати його, описати місцезнаходження і призначення, вказати на збитки, які стались раніше, та їх причини. Такі відомості необхідні для правильності визначення ступеня ризику, розміру страхової премії, урегулювання спірних питань щодо розміру відшкодування збитку.

У разі навмисного спотворення відомостей страхувальником страхова компанія може визначити договір недійсним або (якщо це передбачено правилами страхування) зменшити розмір відшкодування збитку і навіть відмовитись від його виплати.

Якщо після укладання договору страхування з застрахованим майном відбулись зміни, про них необхідно повідомити страхову компанію (наприклад, перепрофілювання виробництва, реконструкція, заміна обладнання, ін.). якщо страхувальник страхує майно, яке вже застраховане в інших страхових компаніях, він має повідомити нову страхову компанію про чинні страхові договори та зазначити страхову суму, оскільки страхова сума не повинна перевищувати страхової вартості.

Договір страхування оформлюється видачею страхувальникові страхового полісу і починає діяти наступного дня після сплати страхових платежів (усієї суми або визначеної договором їх першої частини). Договори страхування можуть укладатися на рік або на невизначений термін зі щорічним перерахунком вартості майна та страхових платежів. У разі укладання договору страхування на строк, менший від одного року платежі обчислюють, виходячи з 1/12 частини страхового річного платежу за кожний місяць дії договору. Договір страхування, укладений на рік або на невизначений термін, набуває чинності наступного дня після находження на розрахунковий рахунок не менш як 50% річної суми страхових платежів, а після строку, установленого для внесення другої части платежу, продовжується лише в разі такого внесення. Договір страхування, укладений на строк менший 1 року, набуває чинності на наступний день після того як внесено всю суму установлених платежів.

Дія договору страхування у просторі обмежена місцем страхування. Отже, охоплене страховим захистом майно підлягає страхуванню лише за зазначеною в договорі страхування адресою, тобто за адресою чи юридичною адресою страхувальника. Якщо майно переміщується за іншою адресою, то дія договору страхування припиняється. Проте в певних випадках, обумовлених договором, можливе вільне переміщення майна з місця страхування. Наприклад, майно може бути застрахованим на вулиці, на роботі страхувальника або під час його транспортування (залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту) у зв'язку зі зміною страхувальником постійного місця проживання в межах території України, крім випадків, коли законодавством або договором перевезення встановлена відповідальність транспортної установи за цілісність майна, що перевозиться.