2. Сутність операції перестрахування.

У угоді перестрахування виступають дві сторони: страхове товариство, що передає ризик, тобто перестрахувальник, страхове товариство, що приймає ризик на свою відповідальність, тобто перестраховик. Сам процес, пов'язаний із передачею ризику, називається цедуванням ризику, або перестрахуванням. У цьому зв'язку перестрахувальника, що віддає ризик, називають цедентом, а перестраховщика, що приймає ризик - цесіонарієм.

Ризик, прийнятий даним перестраховиком від цедента, досить часто піддається наступній передачі цілком або частково іншому страховому товариству. Наступна передача перестрахового ризику називається ретроцесією. Страхове товариство, що дає ризик у перестрахування третьому учаснику, називається ретроцедентом, а страхове товариство, що приймає ретроцедований ризик -ретроцесіонарієм.

За угодою перестрахування страховик або перестрахувальник лишає (утримує.) на своїй відповідальності від кожного значного ризику лише визначену частку, що відповідає його фінансовим можливостям, що називається власним утриманням. Все, що за розміром страхової суми (а виходить, по відповідальності) перевищує ліміт власного утримання, передається зацікавленим у цьому перестраховикам і називається ексцедентом.

Оскільки передані ризики придбані цедентом (перестрахувальником) і він може розпоряджатися ними за своїм розсудом, передача відбувається не на оригінальних умовах, а за винагороду. Ця винагорода називається оригінальною або перестраховою комісією, що утримується цедентом із переданої перестрахувальникам частки страхової премії по цих ризиках. Крім того, як правило, по перспективних, благополучних ризиках цедент жадає від перестрахувальників участі в їхньому майбутньому прибутку за даними ризиками (тантьєми) і надання адекватної участі в перестрахуванні їхніх ризиків. Схема перестрахової операції показана на рис.1.

Первинне розміщення ризику

Третинне розміщення ризику

Вторинне розміщення ризику

страхувальник

Страховий платіж

страховик

перестраховик

ретроцесіонарій

цесія

Ретроцесія

перестрахувальник

цесіонер

цедент

ретроцедент

Тант’єма

Рис.1. Схема проведення перестрахової операції.

Слід зазначити, що прийняття в перестрахування чужих ризиків є цілком рентабельною справою, оскільки перестраховики, крім комісії, а іноді і тантьєми не несуть інших витрат по придбанню страхування (а витрати дуже істотні: утримання апарата, помешкання, оплати агентів, брокерів і т.п.). Існують страхові організації, що спеціалізуються тільки на прийомі до перестрахування чужих ризиків і навіть не вдаються до прямого страхування. Всесвітньо відомі такі найбільші перестрахові компанії як «Швейцарське перестрахове товариство», «Мюнхенське перестрахове» («Мюних Ре»). На Україні також є компанії, що займаються тільки перестраховими операціями, такі як «Українська перестрахова компанія» (Львів), «Скіфія Ре» (Київ) і т.д.