2. Наслідки першого південнослов’янського впливу в давньоруськоукраїнській писемності.

Давній український правопис зазнав двох впливів південнослов”янської орфографії. Перший глибинно пов”язаний із діяльністю братів-греків Кирила та Мефодія - творців старослов”янського письма та їхніми учнями, завдяки яким поширився по слов”янських країнах так званий правопис Костянтинів(кирилиця)*, який дбав про всеслав”янські потреби. Кирило-Мефодіївська орфографія прийшла до Київської Русі і закріпилася разом із прийняттям Християнства у 988році. Особливо вона позначилася на давньоукраїнські писемності до кінця ХІст.

Як свідчать пам”ятки старослов’янської мови Х-ХІст., у слов”ян було дві азбуки - кирилиця і глаголиця. Питання про виникнення цих двох азбук надзвичайно складне і остаточно нерозв”язане.

*Свіцьке ім”я знаменитого грека - Костянтин, але коли він став монахом, то за традицією отримав інше(духовне) ім”я - КИРИЛО. Тому часто ці імена подаються парно- Кирило-Костянтин, але треба знати, що йдеться про одну персоналію.

Слов'янскі апостоли Кирило и Мефодій з учнями. Фреска монастиря „Святий Наум (на Балканах).

Створення першої слов”янської азбуки, як відомо, приписують грецькому місіонерові Кирилові. В житії Костянтина-Кирила про появу першої слов”янської азбуки розповідається так. У 862-863рр. моравський князь Ростислав прислав до візантійського імператора Михайла посольство з проханням надіслати в Моравію людей, які б могли поширювати Християнство освіту слов”янською мовою. Візантія охоче задовольнила прохання Ростислава. У Моравію була надіслана спеціальна місія, яку очолили два брати-греки - Костянтин і Мефодій із міста Солунь, де жило багато слов”ян. Очевидно вони обидва добре знали слов”янську мову. Ще до від”їзду у Моравію, Костянтин склав слов”янську азбуку і разом із Мефодієм переклав із грецької мови деякі богослужбові книги. Так було покладено початок слов”янської писемності.

Книги, перкладені Кирилом і Мефодієм у ІХст., до нас не дійшли. Інші джерела також не дають надійних відомостей про те, яку саме азбуку склав Кирило- кирилицю чи глаголицю. Отже перше питання, на яке треба відповісти :”яка із двох відомих слов”янських азбук була першою, тобто яку азбуку створив Кирило-кирилицю чи глаголицю”?

В пошуках відповіді на це питання учені, особливо вітчизняні і болгарські, накопичили вже багато різних фактів. Однак єдиної загальновизнаної відповіді на це питання немає. Сучасний вітчизняний історик письма В.О.Істрін, зробивши огляд праць, присвячених цій темі, наводить такі відповіді:

Костянтин(Кирило) створив глаголицю, а кирилиця виникла пізніше. Кирилиця - це удосконалена глаголиця на основі грецького уставного письма.

Костянтин(Кирило) створив глаголицю.Кирилиця, створена на основі грецького уставного письма і пристосована до фонетичної системи слов”янської мови, існувала до появи глаголиці.

Костянтин(Кирило) створив кирилицю. Глаголиця існувала у слов”ян до появи кирилиці.Кирилиця була створена на основі глаголиці і грецького уставного письма.

Костянтин(Кирило) створив кирилицю.Глаголиця З”явилася у кінці ІХст. Як своєрідний тайнопис, коли католики почали забороняти слов”янські книги, написані кирилицею.

Кирилиця і глаголиця існували у слов”ян, зокрема у східних ще в дохристиянський період, а тому солунські брати нічого не винаходили, а скористались уже існуючими азбуками.

Сам же Істрін не погоджується із жодною із наведених гіпотез, стверджуючи, щоКостянтин на базі протокирилиці, яку знайшов під час подорожі до Херсонеса, створив кирилицю. Глаголиця ж створена як тайнопис в кінці ІХ на базі протоглаголиці, що була відома слов”янам у вигляді рисок та карбів і рунічного письма.