Тема 11. Україна в другій ноловині 40-х – на початку 50-х рр.

Мета семінару: проаналізувати наслідки Другої світової війни для України, особливості відродження, розвитку політичного, економічного і культурного жит­тя, успіхи політики, помилки та трагічні сторінки історії України.

План

1. Наслідки Другої світової війни та перехід України до мирного будівництва.

2. Особливості сталінського режиму в Україні в повоєнні часи.

3. Соціально-економічні та політичні процеси на західноукраїнських землях.

Приступаючи до розгляду першого питання, треба мати на увазі, що Украї­на за роки війни втратила понад 7 млн чоловік, що становило 17% чисельності її населення. Демофафічна ситуація ускладнювалась і тим, що під час війни більше 2 мли чоловік, в основному молоді, було вивезено до Німеччини, 3,5 млн було евакуйовано, 10 млн утратили притулок. Трагедія продовжувалася і в повоєнні роки. Голод 1946 - 1947 рр., депортація населення Західної України до Сибіру не­гативно впливали на зростання населення, а це зменшувало трудові ресурси. До­воєнна чисельність населення була відновлена лише в 1960 р.

Війна завдала величезних збитків економіці України. Сума збитків переви­щувала 1 200 млрд крб. Промислове виробництво в 1945 р. складало лише 26% довоєнного рівня. У надзвичайно важкому стані знаходилися сільське господарс­тво, наука, освіта та культура.

Уже в серпні 1943 р. ЦК ВКЩб) і Раднарком СРСР прийняли постанову «Про невідкладні заходи з відбудови народного господарства в районах, визволе- ншс від німецько-фашистської окупації», а в серпні 1946 р. Верховна Рада УРСР прийняла «Закон про п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господар­ства Української РСР на 1946 - 1950 рр.». Треба звернути увагу на хід виконання цієї постанови, дати аналіз успіхів і прорахунків у ході відбудови народного гос­подарства. У відродженні промислових підприємств в Україні значну допомогу надавали трудящі інших республік СРСР. Ентузіазм мас, їх готовність до чергової самопожертви в ім'я кращого майбуття сприяли швидкому відновленню промис­ловості, хоча все це здійснювалося в досить важких умовах життя простого наро­ду. Із радістю люди сприйняли, наприклад, скасування 1947р. карткової системи, хоча того ж року грошова реформа елімінувала.особисті заощадження громадян.

Відомо, що в 1950 р. промислове виробництво в республіці на 15% переви- іцувало показники 1940 р. Україна вийшла на рівень країн Західної Європи з про­мислового виробництва.

Проте в Україні значно відставало сільське господарство. Обмін між містом і селом був нееквівалентним, оплата за працю в колгоспах і радгоспах була мізе­рною. Обов'язкові поставки не припинялися навіть у 1946 - 1947 рр., коли внаслі­док несгфиятливих погодних умов урожай на більшій частині України був украй низьким. Близько мільйона жителів України померло в голодну , _зиму 1946 - 1947'рр- У^жай зерна в 1950 р. становив усього 60%~від рівня 1940р. Слід спро­бувати проаналізувати ті процеси, які відбувалися в цій сфері господарства.

Аналіз другого питання рекомендується розпочати з того, що й після війни сталінський режим не перестав існувати. Прив'язати Україну до центру, укріпити тоталітарну систему та командно-адміністративні методи керівництва - усе це складало основу політики Сталіна щодо України. Треба звернути увагу на харак­теристику кадрової політики Сталіна та роль керівництва Компартії Уіфаїни в проведенні ідей сталінізму в галузі національно-державного та культурного буді­вництва. ,

Ще в липні 1946 р. ЦК ВКП(б) розпочав критику на адресу керівництва Компартії України за незадовільне ідейно-політичне виховання кадрів, наявність «буржуазно-націоналістичної ідеології».

Рекомендується дати аналіз основних постанов ЦК КП(б)У з питань розвит­ку науки, літератури та мистецтва 1946 - 1951 и'., які фактично повторювали кроки Москви, шукаючи ворога серед видатних учених, письменників, компози­торів. Важливо з'ясувати суть таких явищ, як «жданівщинЕ^> і «лисенківщина» та їх прояви в Україні, показати роль інтелігенції, яка виступала носієм української національної ідеї в ті складні часи.

Розкриваючи третє питання, варто звернути увагу на місце й роль західно- українсіких земель, які фактично після закінчення Другої світової війни піддали­ся соціально-економічним, політичним перетворенням, які вже були завершені в ІНШИХ регіонах республіки. Тут відбувався процес формування органів влади. Со­ціально-економічні та політичні перетворення проводилися за сталінським пла­ном індустріалізації, колективізації сільського господарства та культурної рево­люції. Слід показати позитивні зрушення цих процесів, а також помилки в полі­тиці, що призвели в період «радянізації» Західної України до трагічних наслідків. Тут розпочалася справжня громадянська віііна. Рекомендується зупинитися на аналізі діяльності різних політичних сил у цьому регіоні, у тому числі ОУН - УПА, греко-католицької церкви, органів НКВС, МВС.

Даючи аналіз суперечливого характеру подій у Західній Україні, треба зве­рнути увагу на розвиток промислового виробництва краю, яке до 1950 р. зросло на 230%. Саме в цих районах розвивалась нафтова, газова промисловість, що мало велике значення для енергетики України.

Необхідно також підкреслити роль розвитку освіти й культури в західних областях, де напередодні Другої світової війни 70% населення було неписьмен­ним, а серед студентів вузів українці складали лише 3%. Разом із тим слід відзна­чити, що посилювався й процес русифікації.

Список рекомендованоТ літератури

Воронов І. Голод 1946-1947рр. /1. Воронов, Ю. Пилявець. - К.; Знання, 199І7-49 с.

Історія України: Нове бачення: У 2 т. /За заг. ред. В.А.Смолія. - К.: Україна, 1996. -Т.2.-494С.

Кожухало І.П. Вплив культу особи Сталіна на ідеологічні процеси на Україні в 40-ві - на початку 50-х рр. // Укр. іст. журн. - 1989. - № 2. - С. 14 - 25. Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор. - К.: Либідь, 1993.-384 с.

Культурне будівництво в Українській РСР 1941 - 1950: 36. док. і матеріалів. - К.: Наук, думка, 1989. - 527 с.

Теми рефератів

1. Голод 1946 - 1947 рр. в Україні: причини та наслідки.

2. ОУН - УПА: опір сталінському режимові в західноукраїнських землях.

3. «Жданівщина» в Україні.