Тема 9. Суспільно-політичне життя в україні в 30-х рр.

Мета семінару: висвітлити сутність й особливості ідеології та політики ста­лінізму в Україні, а також методи й засоби їх упровадження.

План

1. Сталінізм в Україні.

2. Політичні процеси проти трудящих України в 30-х рр.

Розглядаючи перше питання, необхідно пояснити, що таке взагалі сталінізм, якою мірою він пов'язаний із марксизмом та ленішзмом, чому саме це поняття має право на існування, що в ньому від принципів^Й.^Сталіна, а що від «вождів» більшовизму. Сталінізм - це ідейно-політична система поглядів та знаряддя впрю- вадження тоталітарного репресивного режиму влади, що паразитує на марксист­ському світогляді та соціалістичному ідеалі.

Ідеологія сталінізму - це система історичних, правових та економічних по­глядів, що базуються на вкрай спрощених, вульгарно-механістичних суб'єктивіст­ських схемах і уявленнях про закономірності розвитку суспільства, шляхи і мето­ди побудови соціалізму в одній, окремо взятій державі, які не відповідають зага­льнолюдським соціально-економічним, моральним та духовним цінностям. Лю­дина в Цій системі не ціль, а знаряддя для здобуття утопічних ідеалів. Культ влади та вождя - центральний елемент цієї ідеології.

Політика сталінізму - це найважливіше знаряддя формування тоталітарної політичної системи й держави, за допомогою якого впроваджується диктаторсь­кий репресивний механізм влади, що повністю централізує економіку й спираєть­ся на карально-поліцейські органи, підпорядковані особисто вождеві ( Й. Сталіну).

Необхідно розкрити особливості ідеології сталінізму за допомогою її основних постулатів: 1) про переваїу соціалізму над капіталізмом; 2) великі дося­гнення соціалізму і його перемоги у всіх галузях суспільного житгя; 3) теорію «загострення класової боротьби» на шляхах до соціалізму; 4) погляд Сталіна на партію як на «орден мечоносців»; 5) погляд Сталіна на людину соціалістичного суспільства як на «гвинтик» державної машини. і

Аналізуючи політику сталінізму, слід звернути увагу на традиційні більшо­вицькі та нові суто сталінські категорії й поняття. Перш за все це погляд Сталіна на насильство в політиці, на застосування принципу «мета - виправдовує засоби» і звільнення політики від моралі (загальнолюдської чи класової), зневага до інте­лігенції, особливо до науковців, письменників, митців. ПІСЛЯ цього необхідно розглянути ла конкретних прикладах процес упрова­дження ідеології сталінізму за допомогою засобів масової інформації в Україні. Особливо слід звернути увагу на те, як виник культ Сталіна, починаючи з 1929 р., коли було розгорнуто пропагандистську кампанію з приводу 50-річчя з дня його народження. На конкретних прикладах показати апологетику на його адресу.

Головною особливістю впровадження сталінізму в Україні є те, що- тут про­водилася дуже широка й жорстока кампанія проти «українського націоналізму». Тлумачення цього терміну теж було дуже широким, і тому ідейна боротьба проти цього «ворога» охопила велику частину української інтелігенції. Під це політичне тавро міг підпасти кожен, хто хоч якоюсь мірою говорив про розбудову українсь­кої держави, українську культуру та українську мову.'

Необхідно звернути увагу на боротьбу проти «націонал-уклоністів» серед членів КП(б)У, яких ще називали «націонал-комуністами». Слід пояснити термін «націонал-комунізм» та з'ясувати основні ідейно-політичні засади його пропаган­дистів: В.Шахрая, М.Скрипника, О.Шумського, М.Хвильового та ін. Ці діячі го­ворили про розбудову самостійної соціалістичної України, яка б мала справжні федеративні відносини з Росією та іншими республіками в межах СРСР. Вони вболівали за відродження й розвиток української культури, особливо української мови (звідси - політика «українізації»). Водночас вони хотіли позбутися впливу російського шовінізму та політики русифікації в Україні, відстоювали плюралізм у духовному та політичному житті.

Друге питання необхідно розкривати в контексті загальнодержавних (у ме­жах СРСР) процесів. Вигадані Сталіним та карально-поліцейськими органами СРСР різні «контрреволюційні» центри та організації, що начебто розповсюджу­валися в Україні, мали вигляд загальнодержавних. Але у всіх репресивних кампа­ніях була й деяка логіка, а саме - послідовне винищення цілих соціальних проша­рків.

Першими жертвами стали прошарки «буржуазної інтелігенції». Звідси про­цеси - «Шахтинська справа», «Промпартії», «Процес контрреволюційної органі­зації меншовиків», утиски старої російської професури (істориків, філософів, еко­номістів Платонова, Тарле, Деборіна, Рубіна та їй.). На початку 30-х рр. почина­ється велика кампанія проти "націонал-ухильників" у всіх республіках, у тому чи­слі в Україні. Відокремлювати її від цієї ланки не можна. Слід відзначити фаль­шиві процеси ДПУ проти вигаданої «Спілки визволення України», «Українського національного центру» і політичні кампанії в рамках згаданих процесів - проти «яворини», «волобуєвщини», «хвильовизму-шумськизму».

Друга хвиля репресій (із середини 30-х рр.) поглинула більшовиків- ленінців. Як перша, так і друга хвилі репресій мали загальнодержавний характер. «Української» специфіки тут майже не було. Її єдиним фактом виступає штучний голод 1932 - 1933 рр. і репресії проти «ворогів колективізації». Дехто вважає, що це політика геноциду, тобто цілеспрямоване винищення українського етносу. Але це довести неможливо, оскільки від г олоду в селах вмирали не тільки українці, а й інші народи - росіяни, яких було багато в східних районах України, поляки, євреї, греки та ін. Одне не можна спростувати - то була злочинна політика проти наро­дів СРСР, проти людства, і тому цей злочин не має строку давності. Сталінізм і демократія, сталінізм і цивілізація - це речі не сумісні.

Список рекомендованої літератури

История и сталинизм / Сост. А.Н.Мерцалов. - М.: Наука, 1991 - 448 с. Касьянов Г.В. Сталінізм на Україні у 20-30-ті роки. / Г.В. Касьянов, В.М. Даниле- нко, С.В. Кульчицький. - К.: Либідь, 1991. - 344 с.

Куманев В.А. 30-е годы в судьбах отечественной ингеллигенции. - М.: Нау- ка,1991.-295с.

Політична історія України XX століття: В 6т. В.А.Греченко, Л.В.Гриневич, С.А.Кокін та ін. - К.: Генеза 2003. - Т.З: Утвердження радянського ладу в Україні (1921-1938)-445 с.

Хлевнюк О.В. 1937-й: Сталин, НКВД и советское общество. - М.: Республика, 1992.-270 с.

Шаповал Ю.І. Людина і система (Штрихи до портрета тоталітарної доби в Украї­ні). ^ К.: Облвидав, 1994. - 271 с.

Шаповал Ю.І Україна 20-50-х років: Сторінки ненаписаної історії. - К.: Наук, думка, 1993.-351 с.

Якунин В.К. Клио и Сталин/в.К. Якунін, Н.Д. Мартинов - Д.; Промінь, 1998. - 151 с.

Україна в політиці керівництва СРСР напередодні Другої світової війни // Укр. іст. журн. - 2005. - № 1. - С.4 - 18.

Тема рефератів

1. Провідники сталінізму в ідеології та політиці в Україні: Л. Каганович, П.Постишев, С.Косіор.

2. Репресії та утиски інтелігенції України (письменників, науковців, митців, працівників освіти).