Тема 3. Україна в другій половині хуїі ст. Визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького

Мета семінару: з'ясувати причини, характер, основні етапи визвольної вій­ни; розкрити зміст і значення Переяславської Ради й Березневих статей для май­бутнього українських земель; розглянути суспільно-політичну ситуацію в Україні після смерті Б.Хмельницького; проаналізувати особливості української націона­льної державності й ті зміни, які сталися в її моделі в часи Руїни.

Заняття І

План

1. Причини, характер, рушійні сили визвольної війни, хід військових дій 1648 - 1657 рр.

2. Переяславська Рада та російсько-український договір 1654 р.

3. Українська держава гетьмана Б.Хмельницького: етапи творення, сутність.

Розгляд першого питання слід почати з висвітлення всього комплексу соці­ально-економічних, політичних, національно-релігійних і психологічних причин, що зуліовйли початок визвольної війни українського народу в середині XVII ст. Визначаючи характер війни, необхідно виходити з характеристики рушійних сил, якими були майже всі верстви українського населення. Це допоможе зрозуміти чинники, що зумовили національно-визвольний, загальнонародний характер вій­ни. Перш ніж розпочати аналіз ходу військових дій, слід змалювати політичній портрет того, з ким пов'язана роль лідера визвольної війни - постаті Б.Хмельницького.

Розкриваючи зміст військових дій і значення головних перемог козаків над польсько-шляхетською армією, необхідно усвідомити основні етапи визвольної війни, зваживши на те, що питання періодизації визвольної війни, так само, як і її хронологічних рамок залишаються дискусійними.

Зауважимо, що період визвольної війни з 1648 по 1652 р. характеризується найбільшим розмахом національно-визвольної й соціальної боротьби. У цей пері­од зароджується ідея українського автономізму й боротьба фактично створеної Української держави за незалежність, протистояння селян системі феодального гноблення і, врешті-решт, руйнація цієї системи, тобто, фільваркового господарст­ва. Зокрема, треб!а висвітлити та порівняти зміст умов Зборівського та Білоцер­ківського миру.

Наступний період визвольної війни характеризується погіршенням геополітичного становища козацької України, активними пошуками союзників на міжна­родній арені з метою остаточного розгрому Речі Посполитої та возз'єднання всіх етнічних українських земель.

Розкривши перебіг військових дій із 1652 до 1657 рр., необхідно звернути увагу на питання про те, чому саме Росія стала союзником Б.Хмельницького й чому вона з 1649 р. вагалася щодо союзу з козацькою Україндю. Під час розгляду другого питання семінарського заняття слід розкрити причини та зміст Переяс­лавської Ради 8 січня 1654 р. і проаналізувати комплекс правових документів про входження України під протекторат Росії - так звані Березневі Статті, з'ясувати їх значення та наслідки. Доречно також поставити на обговорення таке питання До­говір між Росією й Україною 1654 р. - це: об'єднання, приєднання чи возєднання? На завершення слід обгрунтувати висновок про те, що договір 165^. Росія й Україна сприймали по-різному, але за змістом він був рівноправним і взаємовигідним про об'єднання двох незалежних держав, особливо потрібний українській стороні.

Розгляд третього питання семінарського заняття слід розпочати зі звернення до .традицій української державності, охарактеризувавши козацьку Україну за та­кими ознаками: територія, державна влада (законодавча, виконавча, судова), збройні сили, адміністрація, фінанси, дипломатична діяльність українського уря­ду тощо Необхідно назвати функції тих, хто входив до складу Генеральної стар­шини, усвідомити причину загострення соціальних відносин між верхівкою коза­цького суспільства й козацько-селянськими масами. Спираючись на вищевказане можна дійти висновку, що козацька держава мала елементи народовладдя, але за­лишалася класовою. Усе це зумовлювало своєрідний устрій Війська Запорозького, виділяло його в середньовічній Європі. Козацька держава підтримувала активні зовнішньоекономічні відносини, була важливою складовою частиною системи міжнародних союзів, створених Б. Хмельницьким. Результатом дипломатичної діяльності гетьмана стшю визнання козацької України як суб'єкта міжнародних відносин.

Завершити семінарське заняття слід висновком про те, що найбільшим до­сягненням иаціонально-визвольииї боротьби українського народу в ссрслииі ХУІІ ст. пропонувала міжнародному товариству своєрідну форму правління - спадковий гетьманат.

Заняття 2

План

1. Початок громадянської війни в Україні, її причини.

2. Руїна на Правобережжі в 60-80-х рр. XVII ст.

3. Політична боротьба на Лівобережній Україні. Устрій Гетьманщини.

Розгляд першого питання семінару слід почати з того, що з вересня 1657 р. почався період, який характеризувався різким загостренням соціально-політичної боротьби, що вилилася в громадянську війну й розколола Українську державу на два гетьманства. Необхідно усвідомити, що Руїна була зумовлена перш за все внутрішніми чинниками, занепадом спадкового гетьманату й загостренням боро­тьби старшинських угрупувань за владу.

Зауважимо, що обидва наступники Б.Хмельницького - І.Виговський і Ю.Хмельницький - змінили зовнішньополітичний курс козацької України. Слід проаналізувати період гетьманства І.Виговського (1657-1659 рр.) і з'ясувати сут­ність запропонованого ним Гадяцького трактату. Незважаючи на те, що документ не мав антиросійського змісту, він все-таки відображав пропольську орієнтацію нового українського гетьмана. Це зумовило створення опозиції в Україні, падіння авторитету самого І. Виговського, його зречення гетьманства й втечу до Польщі.

Розглядаючи період гетьманства Ю.Хмельницького (1659 - 1663 рр.), слід звернути увагу на те, що політичне напруження в Україні в цей час не ослабло. Навпаки, двоїста позиція Ю.Хмельницького (підтримка союзу з Росією, а потім орієнтація на повернення України до складу Польщі - Слободищенський трактат) ще більше загострила ситуацію в українському суспільстві. Протистояння селян, міщан, козаків і шляхти старшині призвело до стану громадянської війни. Ця вій­на не тільки робила Україну легкою здобиччю для Польщі й Росії, спричиняла те­риторіальний розкол, а й неухильно зміцнювала небезпечну тенденцію в україн­ському суспільстві - відмову від реалізації державної національної ідеї.

З'ясувавши перебіг подій 1658 - 1663 рр. можна дійти висновку, що, по-перше, у цей час зародилася проблема територіальної цілісності держави, по-друге - з'явився Грунт для перманентної політичної боротьби, яка й стала основ­ною ознакою подальшого розвитку України.

Вивчаючи друге питання семінарського заняття, слід зрозуміти, що період 1663 - 1687 рр. характеризувався поділом Української держави, втручанням іно­земних країн у внутрішні справи козацької України та відчайдушною боротьбою націснально-патріотичних сил за збереження української єдності.

Розглядаючи сутність політичних подій на Правобережній Україні в часи Руїни, необхідно з'ясувати не тільки відмінність політичних програм гетьманів Правобережжя (П.Тетері, П.Дорошенка, М.Ханенка, Ю.Хмельницького), а й усві­домити причини руйнації цієї території, особливо Поділля.

На особливу увагу заслуговує період правління П.Дорошенка - гетьмана протурецької орієнтації. Слід розглянути позитивні й негативні наслідки проведе­них^ П.Дорошенком заходів щодо вирішення питання возз'єднання українських земель. Також варто звернути увагу на розгляд сутності подій на Лівобережній Україні в 60-80-ті рр. XVII ст., з'ясування політики гетьманів Лівобережжя (І.Брюховецького, Д.Многогрішного, І.Самойловича) та порівняння змісту статей, укладених ними з Росією.

Вивчення Московських, Глухівських і Конотопських статей переконливо свідчить про те, що політика царського уряду була спрямована на підпорядкуван­ня цих земель, обмеження владних повноважень українських гетьманів. Урешті- решт, в останній третині XVII ст. на Лівобережній Україні відбулося становлення Гетьманщини, або Малоросії - залежного від Росії державного утворення.

Третє питання семінарського заняття передбачає вивчення змісту Андрусів- ського перемир'я (1667 р.). Вічного миру (1686 р.), а також Бахчисарайського ми­ру (1681 р.). Ці документи переконливо свідчать про сумне геополітичне стано­вище українських земель у другій половині XVII ст., а також підтверджують дум­ку про те, що доля козацької України була в руках Росії, Польщі, Туреччини.

Завершуючи вивчення теми, слід підкреслити, що події другої половини XVII ст. стали причиною утворення національної держави, сформували її ідею, українську політичну еліту. Разом із тим, ліквідація встановленого Б.Хмельницьким спадкового гетьманату призвела до загострення політичної бо­ротьби за гетьманську булаву, громадянської війни, зовнішньої афесії. Саме ці чинники й зумовили ліквідацію самостійної української держави, звели нанівець досягнення багаторічної національно-визвольної боротьби українського народу.

Список рекомендованої літератури

БорисенкоВ. Курс української історії.-К.; Либідь, 1996.-615 с. Бульвінський А.Г. Дипломатичні зносини України в період гетьмана Івана Вигов­ського (серпень 1657 - серпень 1659 рр.) // Укр. іст. журн. - 2005. 1. - С 125 - 138.

Ворсоединение Украины с Россией: Документы и материалы: В 3 т. - М • АН СССР, 1953. - Т.1: 1620 - 1647. - 385 е.; Т2: 1648 - 1651. - 558 е.; Т.З: 1651 - 1654.-645 с.

ГолобуцькиЙ В. Росія і визвольна війна українського народу 1648 - 1654 рр. - К.:Держполітвидав, 1954. - 25 с.

Горобець В.М. Московська ролітика Б.Хмельницького // Укр.іст.журн. - 1995 - №4.-С.45-55.

Документы Б.Хмельницкого 1648 - 1657 гг. - К.: АН СССР, 1961. - 789 с. Документы об освободительной войне украинского народа 1648 - 1654 гг. - К.: Наук, думка, 1965. - 826 с.

Землинский В.А. Богдан Хмельницкий.-М.: Мол. гвардия. 1989. - 334 с. Ковальский Н.П. Анализ отечественных источников по истории освободительной войны украинского народа 1648-1654 гг.: Учеб. пособие. / И.П.Ковальский Ю.А. Мыцык. - Д.: ДГУ, 1986. - 80 с.

Крип'якевич 1,П. Богдан Хмельницький. - Л.: Світ, 1990. - 480 с. Мыцык Ю.А. Анализ источников по истории освободительной войны украинско­го народа 1648 - 1654 гг.: Учеб. пособие. - Д.: ДГУ, 1983. - 80 с. Пинчук Ю.А. Роль народных масс в освободительной войне 1648 - 1654 гг. и вос­соединение Украины с Россией. - К.: Наук, думка, 1986. - 215 с. Смолій В.А. Богдан Хмельницький / В.А. Смолій, В.С. Степанков. - К.: Либідь, 1993.-504 с.

Смолій В.А. Українська козацька держава // Укр. іст. журн. - 1991. - № 4 . - С. 5 - 19.

Смолій В.А. Особистість в контексті епохи И Там же.- 1995.-№ 4.- С.З. -13. .

Смолій В.А. Українська національна революція 1648-1676 рр. И Там же.- 1998.-№2-3.-С.З-25.

Степанков В.С. Антифеодальна боротьба в роки визвольної війни та її вплив на формування української держави (1648 - 1654). - Л.: 1991. - 196 с. Ступак Ф.Я. Доброчинна діяльність гетьмана І.Мазепи // Укр. іст. журн. - 2005. - № 1 .-С.138-148.

Теми рефератів

1. Б.Хмельницький - видатний політичний і державний діяч України.

2. Зовнішньополітичні зв'язки України в XVII ст.

3. Особливості формування української держави Б.Хмельницького.

4. Гетьман І.Виговський.

5. Гетьман П.Дорошенко.

6. Походи турецької армії на Україну за часів П.Дорошенка.

7. Гетьманування Ю.Хмельницького.

8. Державотворча діяльність І.Самойловича.