60

МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

Управління соціальної роботи та психологічного забезпечення

Департаменту кадрової політики

МЕТОДОЛОГІЯ, ФОРМИ І МЕТОДИ НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ В

МНС УКРАЇНИ

(методичні рекомендації)

Під загальною редакцією

заступника Міністра В.П. Бута

Київ – 2004

Укладачі:

Комаров О.В. – начальник групи виховної і психологічної роботи ВРОС та ПП УЗА МНС України.

Сулицький В.В. – кандидат психологічних наук, провідний науковий співробітник НДІ проблем боротьби зі злочинністю НАВС України.

Методологія, форми і методи надання психологічної допомоги та здійснення психокорекційної роботи в системі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи: Методичні рекомендації / Укл. О.В. Комаров, В.В. Сулицький. – К., 2004. – 78 с.

Методичні рекомендації підготовлені для практичних психологів територіальних органів управління. Розглянуті основні форми та методи надання психологічної допомоги працівникам пожежно-рятувальних, аварійно-рятувальних підрозділів та їх методологічні засади

© О.В. Комаров, В.В. Сулицький, 2004

ЗМІСТ

	Зміст	3
	Вступ	4
Розділ І	Психопрофілактична робота в системі	6
Розділ ІІ	Загальні положення психологічної допомоги в структурі психопрофілактичної роботи	10
2.1	Організаційні питанні надання психологічної допомоги	10
2.2	Загальні вимоги до психолога	14
2.3	Загальні вимоги до працівника	17
Розділ ІІІ	Загальна характеристика методик надання психологічної допомоги в системі МНС України	19
3.1	Консультативна бесіда	19
3.2	Методика "40 кроків"	23
3.3	Модель інтерв’ю "П’ять кроків"	27
3.4	Групова психотерапія	28
3.5	Психогігієна	29
3.5.1	Індивідуальна психогігієна та психопрофілактика в системі МНС України	29
3.5.2	Психогігієнічний комплекс	30
3.5.3	Методика психічної саморегуляції	30
3.5.4	Використання точечного масажу для самокорекції функціонального стану	35
3.6	Методи психологічної допомоги працівникам при вирішенні службових питань	41
3.6.1	Мозковий штурм	41
3.6.2	Ділова гра	43
3.6.3	Дерево рішень	45
3.6.4	Мікрофон	45
3.6.5	Метод "ПРЕС"	47
3.6.6	Навчаючи – вчусь	48
3.6.7	Аналіз практичних ситуацій	48
3.6.8	Дискусія	48
3.6.9	Коло ідей	49
3.6.10	Медіація	49
	Порівняльний перелік 13-ти підходів до психологічної допомоги	51
	Список рекомендованої літератури	54
	Додатки

ВСТУП

У сучасних умовах діяльності Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи першочергового значення набуває проблема збереження психічного здоров’я працівників.

Це обумовлюється стресогенним характером (чинниками) професійної діяльності, що викликає психоемоційну напруженість у працівників. Такими стресогенними чинниками визначаються:

ризик для життя та здоров’я;

дефіцит часу для аналізу обставин і прийняття рішення;

висока ціна можливих помилок;

усвідомлена відповідальність за результати виконаної роботи;

великі фізичні навантаження;

конфліктні ситуації у процесі службової діяльності;

інтенсивний вплив несприятливих факторів навколишнього середовища.

Негативний вплив кожного з цих чинників окремо, або їх сукупності призводить до виснаження захисних сил (функцій) організму та виникнення розладів психогенного характеру аж до розвитку нервово-психічних та нервово-соматичних захворювань.

Особливу увагу треба звернути на головні чинники, що негативно впливають на діяльність оперативно-рятувальної служби щодо збереження психічного та фізичного здоров’я особового складу:

"розмивання" професійного ядра в службах і підрозділах внаслідок високої плинності кадрів; невідповідність штатної чисельності особового складу реально існуючим і надалі зростаючим рівням завантаженості;

підвищення, порівняно з минулим, вимог до фізичних і, головним чином, - психологічних властивостей працівників;

застаріла навчально-методична основа підготовки та перепідготовки кадрів, у т.ч. й керівного складу з питань психології управління, що не відповідає вимогам професійної діяльності в сучасних умовах;

недоліки та помилки, які стосуються попередження надзвичайних подій з фізичними наслідками, що підлягають усуненню у процесі реалізації програми, зокрема:

недостатня ефективність діяльності підрозділів з роботи з персоналом та їх взаємодія з безпосередніми керівниками на місцях, медичними службами;

недостатня сформованість системи психологічного супроводження службової діяльності особового складу для поточного (динамічного) виявлення осіб з невисокою чи порушеною стійкістю до стресогенних факторів, до умов з підвищеним ризиком для життя, що значною мірою обмежує достовірність ранньої діагностики психологічних "зривів" і здійснення попереджувальних заходів чи психокорекції поведінки таких осіб;

невідповідність існуючого в практичній психології арсеналу психодіагностичних методик вимогам, які б забезпечували гарантоване виявлення серед кандидатів на службу в підрозділи МНС, або на навчання в навчальних закладах системи МНС України, осіб, які відносяться до групи посиленої психологічної уваги (суїцидального ризику, з ознаками девіантної поведінки, або нестійких, внаслідок психофізіологічних особливостей і обмежень, до негативного впливу стресів та психоемоційних навантажень);

неефективність та поверховість контролю за поведінкою працівників, які залишаються віч-на-віч зі своїми проблемами, знаходяться в ситуаціях сімейно-побутових негараздів і конфліктів, в умовах суттєвого збільшення напруженості, навантажень при

виконанні службових обов’язків та фактичного знищення системи соціальних гарантій для працівників і членів їх сімей;

недостатнє використання в роботі зі стабілізації морально-психологічного стану працівників їх близького оточення (батьків, дружин, родичів) для розв'язання конфліктних ситуацій і запобігання стресам;

відсутність у галузі роботи з особовим складом, науково-методичних, навчальних матеріалів та відповідних програм з питань професійної та особистої безпеки життєдіяльності працівників, внаслідок чого не надається потрібної уваги питанням їх захисту від соціально-психологічних чинників ризику для здоров'я та життя в сучасних умовах.

У зв’язку з цим у директивних документах МНС України акцентується увага керівників всіх рівнів на необхідність збереження життя та здоров'я особового складу, підвищення рівня загальної та психологічної культури, своєчасну профілактику деструктивної поведінки та самогубств працівників, активного залучення психологів для надання психологічної допомоги особовому складу.

Розділ і психопрофілактична робота

Психопрофілактична робота - це комплекс соціально-економічних, правових, організаційних, службових, психологічних, педагогічних та медичних заходів, спрямованих на збереження, зміцнення і відновлення психологічного благополуччя та здоров’я працівників оперативно-рятувальної служби, попередження виникнення соціально-психологічної та особистісної дезадаптації.

В організаційно-методичних цілях єдиний процес психопрофілактики в оперативно-рятувальній службі поділяється на три основних види:

первинна психопрофілактика – система заходів, які проявляються у: професійному відборі та психологічному супроводженні службової діяльності; просвіті особового складу щодо причин психологічного неблагополуччя, відхилень у психоемоційних станах та адаптації; допомогу в організації здорового способу життя та психогігієни¹ професійної діяльності; навчанні формам та методам саморегуляції, своєчасного звернення до фахівців за консультацією в ситуаціях, що створюють підвищений ризик розвитку психогенних розладів;

вторинна психопрофілактика – система заходів спеціалізованої психологічної допомоги – психодіагностики, психокорекції, психотерапії, психофармакології, що забезпечують найбільш раннє виявлення та ефективну корекцію чи нейтралізацію негативних психічних станів і відновлення працездатності;

третинна психопрофілактика – система заходів, спрямованих на соціально-медичну реабілітацію колишніх працівників з клінічними проявами психічної патології, що виникла під час проходження служби, обмеження їх психічної інвалідизації.

Суб’єкти психопрофілактичної роботи:

Керівники усіх рівнів системи МНС України, фахівці Центрів психологічного забезпечення та роботи з особовим складом (далі - Центр) при ГУ (У) МНС України та Центрів психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору.

Об’єкти психопрофілактичної роботи:

Кандидати на службу та навчання у вищих навчальних закладах МНС України, працівники, члени їх сімей.

Провідною є первинна психопрофілактика, тому, що вона охоплює всі об’єкти, та здійснюється всіма суб’єктами психопрофілактичної роботи. Вторинна психопрофілактика здійснюються фахівцями Центрів психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору і Центрів. Третинна психопрофілактика: медичний патронат здійснюється фахівцями Центрів психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору, соціально-психологічний патронат – спеціалістами підрозділів по роботі з особовим складом.

Принципи психопрофілактичної роботи:

добровільності;

гуманізму;

законності;

об’єктивності;

науковості;

дотримання норм професійної етики, деонтології й прав людини;

комплексності (спрямованість усіх профілактичних заходів одночасно на особистість та її оточення (соціальне середовище), що передбачає тісну вза­ємодію в роботі всіх суб’єктів психопрофілактики);

своєчасності (здійснення заходів первинної психопрофілактики серед здоро­вих людей, вторинної – на найбільш ранніх етапах формування чи виникнення негативних психічних станів або порушень);

активності та безперервності (всі заходи мають здійснюватись регулярно та планомірно, без залежності від видимого благополуччя в стані психічного здо­ров’я особового складу, з постійним пошуком нових шляхів проведення психо­профілактики);

ефективності (при проведенні будь-яких заходів психопрофілактики орієнтуватись на головний критерій – їхню ефективність).

ПСИХОПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ в системі МНС України повинні здійснюватись на п’яти рівнях:

організаційно-нормативному;

психолого-педагогічному;

психологічному;

медико-профілактичному;

науково-методичному.

Заходи організаційно-нормативного рівня повинні забезпечувати відповідність нормативної бази психопрофілактичних заходів чинному законодавству і передбачають:

1. Нормативне забезпечення організаційно-управлінських заходів;

2. Забезпечення наявності психотехнологій, ефективних психодіагностичних методик, тематичних тренінгів з психотерапевтичної роботи, практичних навчальних курсів з надання психологічної допомоги та методичних рекомендацій, необхідних для ефективного вирішення основних завдань оперативно-рятувальної служби.

Заходи психолого-педагогічного рівня здійснюються з метою психологічного просвітництва, формування стану психологічної готовності працівників оперативно-рятувальної служби до дій у складних та екстремальних умовах і передбачають:

1. Навчання керівників усіх рангів "менеджменту безпеки", тобто знанням, вмінням і навичкам постановки та вирішення управлінських задач, пов'язаних із забезпеченням безпеки працівників.

2. Навчання працівників оперативно-рятувальної служби тактиці, методам і прийомам забезпечення особистої безпеки в специфічних умовах професійної діяльності та в повсякденному житті; формування психологічних установок та готовності працівників щодо забезпечення:

особистої професійно-моральної безпеки - професійно грамотним діям в умовах психологічного тиску з боку постраждалих;

особистої психологічної безпеки - вмінню й навичкам психологічної самодіагностики та саморегуляції для нейтралізації негативних наслідків стресових ситуацій та емоційно-психологічних навантажень, особливо при роботі в екстремальних умовах;

особистої фізичної безпеки у професійній діяльності та поза службою.

3. Навчання керівників усіх рангів та працівників оперативно-рятувальної служби за допомогою тренінгових технологій практичним навичкам протидії стресам, поліпшення особистої і професійної комунікації, уміння вирішувати проблеми внутрішньоколективних відносин, формувати та підтримувати належний соціально-психологічний клімат у службових колективах.

4. Навчання психологів системи МНС України основним прийомам психологічної допомоги та психокорекції, організація тематичних тренінгів з психокорекційної роботи, практичних курсів з надання психологічної допомоги.

Заходи психологічного рівня передбачають використання стандартизованих, спеціалізованих психотехнологій:

професійно-психологічного відбору та розстановки кадрів;

сприяння адаптації працівників у колективі;

контролю за рівнем психологічної готовності до виконання професійних обов'язків;

ранньої діагностики негативних психічних станів;

здійснення профілактики негативних наслідків психотравмуючих впливів та професійної деформації;

полегшення емоційного реагування на стресогенні ситуації та запобігання накопиченню негативного емоційного заряду;

створення позитивного морально-психологічного клімату та безконфліктних службово-особистісних стосунків у колективі.

Заходи психологічного рівня спрямовані на вдосконалення поведінкових установок працівників, на збереження життя і здоров'я в екстремальних умовах, на підтримку професійно-психологічної готовності у вигляді системи правил і техніки поведінки із забезпечення особистої безпеки працівників у складних штатних і позаштатних службових ситуаціях та поділяються на планові та ситуаційні.

Планові заходи здійснюються за такими напрямками:

робота з “групою посиленої психологічної уваги”;

психологічне супроводження службової діяльності;

проведення обов’язкових заходів для працівників, які здійснюють службові завдання, знаходяться під психологічним тиском різного роду в межах службових завдань;

проведення занять з питань психологічної саморегуляції особового складу в ході службової діяльності та за її межами, релаксації та психоемоційного розвантаження працівників та інше;

психологічне супроводження службових розслідувань за фактами надзвичайних подій серед особового складу.

Ситуаційні заходи включають обов’язкові психокорекційні заходи, такі як дебрифінг, формуючий процесінг, деф’юзінг, рефреймінг, індивідуальні корекційні або діагностичні бесіди з працівниками оперативно-рятувальної служби після гострих стресогенних ситуацій у службовій діяльності.

Заходи медико-профілактичного рівня передбачають поєднання форм та методів лікувальної та профілактичної роботи. У багатьох випадках загострення соматичних захворювань настає після чергової емоційно-стресової ситуації. Психосоматична патологія включає захворювання органів та систем, які пов’язані із психологічними або патопсихологічними змінами особистості під впливом хвороби. Розвиток психосоматичних захворювань обумовлюється комплексом причин, включаючи дію психотравмуючих факторів. Навіть самі незначні порушення психічної діяльності, що виникають у працівників оперативно-рятувальних служб, можуть призвести до тяжких наслідків, у тому числі й до виникнення аутоагресивних тенденцій. У зв’язку з цим основним завданням лікувально-профілактичних закладів системи МНС України є:

психофізіологічне обстеження при проходженні ВЛК;

медико-психологічне супроводження працівників;

організація санітарно-епідеміологічного нагляду;

психотерапевтична допомога та реабілітація працівників, які отримали посттравматичні стресові розлади (ПТСР);

виявлення нервово-психічних порушень на ранніх етапах їх виникнення;

надання адекватної лікувальної допомоги;

медико-психологічна та психіатрична реабілітація працівників, які хворіють.

Для успішного вирішення проблем ранньої діагностики нервово-психічних розладів, станів психоемоційного напруження, факторів суїцидального ризику серед особового складу необхідно проведення:

динамічного нагляду за працівниками;

порівняльної оцінки стану психічного здоров’я у різних професійних та вікових групах;

повноцінних щорічних психопрофілактичних оглядів.

Метою масових психопрофілактичних оглядів повинно бути визначення характерологічних та психофізіологічних властивостей працівників оперативно-ряувальних служб для напрацювання рекомендацій із створення оптимальних умов їх професійної діяльності.

Під час проведення психопрофілактичних оглядів можливе також виявлення на момент обстеження транзисторних (порушення мозкового кровообігу), перехідних, поодиноких порушень, які в майбутньому можуть якщо й не сформуватися в конкретну психічну патологію, то, принаймні, стати постійним “фактором ризику” для працівника. Щодо осіб, у яких виявлено транзисторні відхилення, слід негайно вимагати об’єктивну інформацію від психологів підрозділів психологічного забезпечення, керівників, співробітників, а при нагальності й від близьких родичів.

Щодо окремих представників оперативно-рятувальних спеціальностей, пов’язаних з діяльністю в екстремальних умовах, осіб, віднесених до групи посиленої психологічної уваги, суб’єктів з вираженими ознаками професійної деформації та девіантної поведінки, дезадаптивними психологічними станами, працівників, які зазнали психотравмуючого впливу, можливе здійснення спеціалізованих, поглиблених психопрофілактичних заходів.

Заходи науково-методичного та аналітичного рівня дають можливість виявляти негативні чинники професійної діяльності працівників оперативно-рятувальних служб, аналізувати досвід існуючих психопрофілактичних заходів, визначати причини їх неефективності і в подальшому планувати роботу з усунення недоліків. Вони, зокрема, передбачають:

1. Збір, вивчення та аналіз інформації з проблем збереження життя і здоров'я працівників в екстремальних оперативно-службових умовах, у складних штатних та позаштатних службових ситуаціях і в побуті (вивчення умов діяльності працівників оперативно-рятувальних служб дозволить з'ясувати шкідливі чинники професійної діяльності працівників оперативно-рятувальних служб, які можна усунути цілком, максимально чи частково, а які взагалі не можуть бути усунені).

2. Розробка тематичних тренінгів психотерапевтичного спрямування, практичних навчальних курсів та методичних рекомендацій з надання психологічної допомоги.

3. Розробка, адаптація та впровадження новітніх ефективних психодіагностичних методик.

Таким чином, на перше місце психопрофілактичної роботи в системі МНС України висувається психологічна допомога працівникам у повсякденних та надзвичайних ситуаціях, а також іншим особам, які знаходяться у сфері інтересу професійної діяльності психологів МНС України. Треба також зазначити, що надання психологічної допомоги в системі МНС України регламентується відповідними наказами, розпорядженнями та іншими документами МНС України.