Немедична психотерапія – засоби та методи роботи з практично здоровими людьми, які опинилися у ситуації життєвої кризи та потребують певної психологічної допомоги:

проблематика – особистісне та соціальне здоров’я;

об’єкт та предмет діяльності – особистість і спільнота у проживанні критичних ситуацій;

зміст діяльності – об’єктивація та рефлексія ситуації, структурування співпадаючих процесів і побудова умов для зживання психосоціальних травм і конфліктів;

методи та психологічні парадигми допомоги:

а) психотерапевтична бесіда;

б) групи зустрічей;

в) соціально-психологічні тренінги;

г) групи інтенсивної терапії;

д) аутотренінг;

є) гуманістична, глибинна та трансперсональна психології.

мета та результати – емоційне відреагування (зняття стресу), розробка нових життєвих смислів, зживання емоційних травм, вирішення конфліктів, подолання кризи.

Рівні психологічної допомоги:

мікро – надання індивідуальної психологічної допомоги працівнику;

меццо – робота з малими за чисельністю групами працівників, які мають схожі проблеми та потребують моральної підтримки з боку не тільки психолога, але й інших людей;

макро – робота з великими групами людей.

Класифікуючи форми психологічної допомоги можна визначити індивідуальну та групову. Окрім цього, психологічна допомога може набувати таких організаційних форм, як:

1. Пряма (безпосередня) психологічна допомога:

індивідуально-консультативна та корекційна робота (один на один);

консультативна та корекційна робота з малими групами (чисельністю 2-6 осіб);

груповий тренінг (7-12 осіб) для працівників, які мають подібні проблеми.

2. Непряма (опосередкована) психологічна допомога:

консультативна робота на рівні організації – з персоналом загалом або керівниками структурних підрозділів (соціальна інженерія або управлінське консультування);

професійно-психологічна підготовка особового складу.

Однією із вимог до психологічної допомоги в оперативно-рятувальних підрозділах є її планомірність. Психолог повинен свою роботу організовувати на підставі перспективних і поточних планів служби психологічного забезпечення з урахуванням науково-методичних рекомендацій, передового досвіду та відповідно вимог нормативних актів МНС України.

При плануванні роботи треба враховувати, що психологічна допомога надається:

працівникам, які не перебувають у стані прояву гострих реакцій на кризу. Це:

а) керівники підрозділів (прийняття рішення, управління колективом, проведення наради тощо);

б) працівники оперативно-рятувальних служб;

в) працівники, які допущені до керування службовим транспортом;

г) працівники, які мають незначні психоемоційні порушення;

д) працівники, які мають значні психологічні навантаження, але не як наслідок діяльності в екстремальних ситуаціях;

е) працівники, які належать до групи посиленої психологічної уваги;

працівникам, які перебували в екстремальних умовах та ситуаціях. Це:

а) працівники, служба яких пов’язана з підвищеним ризиком та значними нервово-психічними навантаженнями;

б) працівники, які отримали поранення;

в) працівники, які безпосередньо звернулися за допомогою до психолога;

г) працівники, реакція яких на стрес пов’язана зі зловживанням спиртних напоїв;

д) працівники, які знаходяться у стані дезадаптації.

Окрім перелічених категорій працівників, до групи осіб, які уявляють професійний інтерес для психолога, відносяться:

свідки надзвичайної ситуації;

потерпілі внаслідок надзвичайної ситуації або інших негативних подій.

Головна мета роботи психолога з цією групою осіб полягає у наданні їм первинної психологічної допомоги щодо виходу із психотравмуючого стану.

Треба зазначити, що психологічна допомога може надаватися психологом працівнику:

ініціативно. Це випадок, коли психолог пропонує допомогу працівнику на підставі результатів, що були отримані під час психодіагностичної роботи або бесіди з ним;

добровільно. Коли працівник самостійно звертається за допомогою до психолога як за порадою, так і для вирішення кризових життєвих ситуацій;

за дорученням. Це випадок, коли психолог надає допомогу працівнику, який своїми вчинками та поведінкою викликає занепокоєння з боку керівництва та товаришів.

При плануванні діяльності психолог враховує, що психопрофілактична робота проводиться:

на заняттях з професійної підготовки (планово);

перед заняттями з фізичної підготовки;

під час підготовки працівників до роботи в умовах великих психогенних навантажень;

після несення служби у добовому чергуванні;

після перебування працівника в екстремальній ситуації;

у вечірні часи для бажаючих та за рекомендаціями психолога;

у період проходження курсів перепідготовки чи підвищення професійної кваліфікації;

у разі потреби з працівниками, які віднесені до групи посиленої психологічної уваги;

як обов’язковий курс навчання на етапі першопочаткової підготовки чи інших закладах системи МНС України.

Серед форм психологічної допомоги визначається²:

навчання та пропаганду;

консультацію;

корекцію;

психотерапія;

інтервенція;

терапія.

Окрім цього, при плануванні діяльності психолог повинен залишати резерв часу на випадок непередбачених обставин (екстремальних ситуацій). Цей час повинен складати, за нашими підрахунками, приблизно 10%-15% від загального робочого часу.

Якщо проаналізувати вже відомі структури психологічної допомоги, то найбільш придатною для використання психологами оперативно-рятувальних служб, є така:

а) первинна зустріч;

б) отримання інформації;

в) психодіагностика;

г) вибір форм і методів роботи з працівником залежно від його проблеми;

д) реалізація програми психологічної допомоги;

е) контроль;

ж) завершення роботи або її продовження на новому рівні.

Зміст психологічної допомоги:

надання працівнику допомоги через повідомлення йому об’єктивної психологічної інформації;

психокорекція передбачає організований вплив на працівника з метою змін показників його активності і відповідність з віковою нормою психічного розвитку;

психологічне консультування адресоване психічно здоровим людям для досягнення ними цілей особистісного розвитку;

психотерапія передбачає активний вплив психотерапевта та особистість працівника.

Труднощі, що зустрічаються під час надання психологічної допомоги:

психолог-консультант працює не з ситуацією, не з її трансформуванням, а з переживаннями, з системою цінностей, стосунків та станів людини;

з’ясування справжніх мотивів або життєвих сенсів людини у процесі отримання відповідної психологічної допомоги може взагалі зробити зайвою саму життєву ситуацію, якщо вона виникає від психологічної проблеми працівника;

характер, динаміка, своєрідність міжособистісних стосунків, особистісні якості психолога-консультанта, які пред’являються чи не пред’являються працівникові, але керовані останнім, відіграють визначальну, головну роль у динаміці процесу і, в кінцевому рахунку, у дійовості психологічної допомоги.

Особливості надання психологічної допомоги в оперативно-рятувальній службі:

з працівником, який пережив психотравму, треба спілкуватися не як з працівником, а як з нормальною людиною, стан якої зрозумілий та можна пояснити подією, яку вона пережила;

дотримання послідовності етапів процедури та методики проведення занять з релаксації та відновлення;

заняття проводиться у кабінеті психологічного розвантаження;

психокорекційна робота проводиться:

а) не раніше 48 год. після події;

б) за графіком, але не менш одного разу на тиждень.

Фахівці, які забезпечують надання психологічної допомоги в оперативно-рятувальній службі:

На посади працівників служби психологічного забезпечення призначаються фахівці, які мають базову вищу психологічну освіту, вищу медичну освіту, як правило, за спеціалізацією “психіатрія”, фахівці, які мають другу вищу психологічну освіту (наказ МНС України від 10.04.03 №106).

Також під час психологічної підготовки психологу доцільно проводити підготовку групи психологічного супроводження³ підрозділу, з метою навчання працівника (консультанта), який міг би надати первинну психологічну допомогу особі, яка опинилася у кризовому стані, до моменту прибуття спеціаліста-психолога.

Консультант – як правило, не психолог, але пройшов необхідну підготовку у галузі психологічної взаємодопомоги та працює у сфері проблем соціальної адаптації.