- •6.051701 “Харчова технологія та інженерія”
- •Київ нухт 2012
- •Лабораторна робота №1 природні вуглеводи – носії солодкого смаку. Синтетичні підсолоджувачі
- •1.1. Визначення вмісту сахарину
- •1.2. Кількісне визначення сахарину
- •1.3. Поляриметричний метод визначення фруктози
- •1.4. Резорциновий метод визначення кетоз
- •Хід роботи
- •Хід визначення
- •Лабораторна робота №2 визначення природи барвника та вмісту речовин, що корегують колір у харчових продуктах.
- •2.1. Експрес-метод визначення природи барвника
- •2.2. Експрес-ідентифікацгя штучних барвників
- •2.3. Визначення сірчистої кислоти в кондитерських виробах (гост 26 811-86)
- •2.4. Визначення вмісту сірчистої кислоти в соках
- •2.5. Визначення вмісту нітриту натрію у ковбасних виробах
- •Лабораторна робота №3 консерванти у харчових технологіях
- •Прилади і матеріали
- •3.1. Визначення вмісту сірчистої кислоти в мармеладі, пастильних виробах, карамелі та цукерках з плодово-ягідними корпусами і начинками.
- •3.2. Визначення вмісту бензойної кислоти
- •3.3. Визначення наявності мінеральних кислот у рослинному маслі (маринаді консервів) Хід визначення
- •3.4 Визначення масової частки хлориду натрію у ковбасних виробах
- •Лабораторна робота №4 регулятори рН середовища харчових систем
- •5.1. Визначення вмісту оцтової кислоти при визначенні міцності препарату
- •Хід визначення
- •5.2. Визначення вмісту оцтової кислоти в маринованій рибі Прилади і матеріали
- •Хід визначення
- •5.3. Визначення вмісту лимонної та яблучної кислот у рослинній сировині.
- •5.4. Визначення молочної кислоти у хлібі або заквасці Прилади і матеріали
- •Хід визначення
- •Лабораторна робота № 5. Роль емульгаторів, піноутворювачів та стабілізаторів у виробництві продуктів харчування.
- •5.1. Вивчення властивостей основних поверхнево активних речовин у виготовленні харчових продуктів.
- •5.1.1. Визначення желюючої здатності желатини у залежності від рН середовища
- •5.1.2. Приготування мармеладу
- •5.2. Одержання харчової емульсії ( майонезу )
- •5.3. Одержання харчової піни (зефір )
- •Лабораторна робота №6 визначення кінетичних властивостей ферменту глюкооксидази
- •6.1. Визначення активності ферменту глюкооксидази експрес-методом
- •6.2. Визначення початкової швидкості реакції
- •6.3. Визначення константи Міхаеліса
- •6.4. Визначення типу інгібірування
- •8.5. Визначення оптимуму температури і рН
- •Лабораторна робота №7 кількісне визначення амінокислот
- •7.1. Кількісне та якісне визначення амінокислот методом розподільної хроматографії на папері
- •7.1.1. Якісне визначення амінокислот
- •7.1.2. Кількісне визначення амінокислот
- •7.2. Метод формольного титрування
- •7.3. Визначення амінного азоту мідним способом
- •5.3. Визначення аміногрупи за реакцією з нінгідрином (метод Лі та Такахамі)
- •Лабораторна робота №8 білки. Отримання та аналіз білків тваринного і ролинного походження
- •8.1. Отримання кристалічного яєчного альбуміну
- •8.2. Виділення казеїну з молока і визначення його властивостей
- •8.4 Визначення розчинного білка за Лоурі та спектрофотометричний методом
5.4. Визначення молочної кислоти у хлібі або заквасці Прилади і матеріали
Технічні ваги, фарфорові ступки, мірні колби об'ємом 500 см3, піпетки об'ємом 10 см3 і 50 см3, конічні колби об'ємом 250 см3, воронки фільтрувальний папір, фарфорові чашки, водяна баня, мікро бюретки, спиртово-ефірна суміш (50 см3 спирту-ректифікату і 50 см3 сірчаного ефіру), спиртовий розчин фенолфталеїну, 1%, насичений розчин Ва(ОН)2, розчин хлористого барію 20%, спирт етиловий 96%, розчин бромфенолу синього 1%, 0,05 н. розчин сірчаної кислоти, апарат Кіппа, обладнаний для отримання СО2.
Хід визначення
Зважують на технічних вагах 100 г досліджуваного матеріалу. Наважку у випадку житньої закваски тіста чи хліба розтирають в ступці з дистильованою водою і переносять у мірну колбу об'ємом 500 см3, при цьому води повинно бути витрачено близько 300 мл.
Після 30- хвилинного відстоювання, під час якого суміш часто збовтують, її доливають водою до мітки, перемішують і також дають їй відстоятися на протязі 30 хвилин.
У подальшому проби оброблюються однаково. З мірної колби відбирають піпеткою 50 см3 рідини, переносять її в конічну колбу і додають 100 см3 спиртово-ефірної суміші.
Через 20-30 хвилин вміст колби фільтрують через складчастий фільтр в суху конічну колбу і осад промивають 2…3 рази тією ж сумішшю, попередньо ополіскуючи вихідну колбу. Осад на фільтрі відкидають.
Фільтрат, що містить всі кислоти, переносять для випарювання по частинах у фарфорову чашку на 100 см3; колбу ополіскують водою 2…3 рази, змив зливають у ту ж чашку і випарюють вміст чашки на водяній бані до повного зникнення запаху ефіру, спирту та оцтової кислоти. Потім розчин у чашці охолоджують, додають 1…2 краплі фенолфталеїну і обережно нейтралізують всі кислоти насиченим розчином Ва(ОН)2 до появи рожевого забарвлення, після чого додають 2 см3 20%-ного розчину хлористого барію, ще 1 см3 баритової води і знову ставлять на водяну баню для випаровування. При цьому спостерігають, щоб розчин зберігав рожеве забарвлення на протязі 10 хвилин і, у випадку зникнення забарвлення, додають барієву воду до відновлення забарвлення. Упарюють до об'єму 15…20 см3. Вміст чашки охолоджують і, у випадку збереження рожевого забарвлення розчину, пропускають через розчин потік вуглекислого газу з апарату Кіпа до знебарвлення, доводять об'єм до 25 см3, приливають повільно тонким струменем, при помішуванні паличкою, 75 см3 96% спирту, закривають чашку годинниковим склом і залишають на 2 години.
Потім обережно по паличці переносять вміст чашки, включаючи осад, на складчастий фільтр, ополіскують чашку 2-3 рази 80% розчином спирту і ним же промивають осад на фільтрі.
У фільтраті міститься молочнокислий барій, у осаді на фільтрі залишаються солі інших кислот (яблучної, янтарної, лимонної). Фільтрат переносять у фарфорову чашку і випарюють спирт на водяній бані, після чого залишок переносять у мірну колбу на 100 см3 (у випадку забруднення розчину його фільтрують через маленький паперовий фільтр), доводять до мітки і перемішують.
Потім беруть піпеткою 5…10 см3 розчину, переносять в конічну колбу на 100 см3, додають сюди ж 40…45 см3 дистильованої води, 3 краплі 1%-ного розчину бромфенол-синього і титрують з мікробюретки 0,05 н. розчином сірчаної кислоти до появи жовтого забарвлення. В отриманий результат вносять поправку на воду, для чого паралельно титрують 50 см3 дистильованої води при 3 краплях бромфенол-синього. 1 см3 0.05 н. розчину сірчаної кислоти відповідає 4,9 мг молочної кислоти.
Запитання для cамоперевірки
Література