- •6.051701 “Харчова технологія та інженерія”
- •Київ нухт 2012
- •Лабораторна робота №1 природні вуглеводи – носії солодкого смаку. Синтетичні підсолоджувачі
- •1.1. Визначення вмісту сахарину
- •1.2. Кількісне визначення сахарину
- •1.3. Поляриметричний метод визначення фруктози
- •1.4. Резорциновий метод визначення кетоз
- •Хід роботи
- •Хід визначення
- •Лабораторна робота №2 визначення природи барвника та вмісту речовин, що корегують колір у харчових продуктах.
- •2.1. Експрес-метод визначення природи барвника
- •2.2. Експрес-ідентифікацгя штучних барвників
- •2.3. Визначення сірчистої кислоти в кондитерських виробах (гост 26 811-86)
- •2.4. Визначення вмісту сірчистої кислоти в соках
- •2.5. Визначення вмісту нітриту натрію у ковбасних виробах
- •Лабораторна робота №3 консерванти у харчових технологіях
- •Прилади і матеріали
- •3.1. Визначення вмісту сірчистої кислоти в мармеладі, пастильних виробах, карамелі та цукерках з плодово-ягідними корпусами і начинками.
- •3.2. Визначення вмісту бензойної кислоти
- •3.3. Визначення наявності мінеральних кислот у рослинному маслі (маринаді консервів) Хід визначення
- •3.4 Визначення масової частки хлориду натрію у ковбасних виробах
- •Лабораторна робота №4 регулятори рН середовища харчових систем
- •5.1. Визначення вмісту оцтової кислоти при визначенні міцності препарату
- •Хід визначення
- •5.2. Визначення вмісту оцтової кислоти в маринованій рибі Прилади і матеріали
- •Хід визначення
- •5.3. Визначення вмісту лимонної та яблучної кислот у рослинній сировині.
- •5.4. Визначення молочної кислоти у хлібі або заквасці Прилади і матеріали
- •Хід визначення
- •Лабораторна робота № 5. Роль емульгаторів, піноутворювачів та стабілізаторів у виробництві продуктів харчування.
- •5.1. Вивчення властивостей основних поверхнево активних речовин у виготовленні харчових продуктів.
- •5.1.1. Визначення желюючої здатності желатини у залежності від рН середовища
- •5.1.2. Приготування мармеладу
- •5.2. Одержання харчової емульсії ( майонезу )
- •5.3. Одержання харчової піни (зефір )
- •Лабораторна робота №6 визначення кінетичних властивостей ферменту глюкооксидази
- •6.1. Визначення активності ферменту глюкооксидази експрес-методом
- •6.2. Визначення початкової швидкості реакції
- •6.3. Визначення константи Міхаеліса
- •6.4. Визначення типу інгібірування
- •8.5. Визначення оптимуму температури і рН
- •Лабораторна робота №7 кількісне визначення амінокислот
- •7.1. Кількісне та якісне визначення амінокислот методом розподільної хроматографії на папері
- •7.1.1. Якісне визначення амінокислот
- •7.1.2. Кількісне визначення амінокислот
- •7.2. Метод формольного титрування
- •7.3. Визначення амінного азоту мідним способом
- •5.3. Визначення аміногрупи за реакцією з нінгідрином (метод Лі та Такахамі)
- •Лабораторна робота №8 білки. Отримання та аналіз білків тваринного і ролинного походження
- •8.1. Отримання кристалічного яєчного альбуміну
- •8.2. Виділення казеїну з молока і визначення його властивостей
- •8.4 Визначення розчинного білка за Лоурі та спектрофотометричний методом
3.3. Визначення наявності мінеральних кислот у рослинному маслі (маринаді консервів) Хід визначення
Спочатку готують стандартні пробірки з оцтовою – (4-5%-ний розчин), азотною, сірчаною, соляною кислотами (10%-ні розчини).
У пробірки приливають по 5-6 см3 названих кислот і вносять в кожну по 0,5-1 см3 фарби концентрацією 0,1% (метилвіолету або генціанвіолету). Оцтова кислота є слабкою кислотою, ступінь її хімічної активності порівняно з мінеральними кислотами невеликий, і вона забарвлюється у колір фарби.
Азотна, сірчана та соляна кислоти від додавання фарби забарвлюються в жовто-зелений колір різних, характерних для кожної кислоти відтінків. Забарвлення залежить від ступеня дисоціації молекул цих кислот. Ступінь дисоціації названих кислот дещо різниться, але він у декілька десятків разів більший, ніж у оцтової.
Консервний маринад, що досліджується на присутність мінеральної кислоти, фільтрується, розводиться навпіл дистильованою водою. 5-6 см3 отриманого розчину вноситься у пробірки, туди ж додають 0,5-1 см3 фарби і порівнюють забарвлення маринаду із забарвленням стандартних розчинів.
Забарвлення контролю є нестійким і змінюється, тому фарби додають одночасно і в пробу і в контроль.
Про наявність у маринаді домішок мінеральних кислот судять за збіжністю забарвлення вмісту однієї із пробірок стандартного ряду. Отриманий результат можна перевірити за допомогою відповідних якісних реакцій, наприклад наявність сірчаної кислоти перевіряється додаванням розчину хлористого барію, в результаті чого випадає осад білого кольору і т.д.
3.4 Визначення масової частки хлориду натрію у ковбасних виробах
Аргенометричний метод визначення вмісту кухарської солі (хлориду натрію) в м’ясних консервах та рибних виробах полягає в осадженні іонів хлору у вигляді хлориду срібла в присутності індикатора дихромату амонію.
Хід роботи.
Наважку подрібненого продукту у кількості 25 г зважену на вагах з точністю до 0,01 г, поміщають в суху банку ємністю 500 см3 , яка добре прикривається пробкою.
Мірну колбу ємністю 25 см3 заповнюють до позначки дистильованою водою. Для вилучення солі з виробів , в банку додають ≈ ¼ об’єму взятої води, суміш швидко розтирають дерев’яною лопаткою до однорідної маси.
До отриманої маси з мірної колби додають воду, що залишилася, банку закривають кришкою і суміш перемішують протягом 2 хвилин. Потім суміш залишають на 10 хвилин постояти при кімнатній температурі і знову енергійно перемішують протягом 2 хвилин і залишають в спокої на 8 хвилин.
По закінченні 8 хвилин рідину з банки обережно зливають через шар марлі в сухий стакан.
Із стакана відбирають по 25 см3рідини в дві конічні колбочки ємністю 100-150 см3, додають по 1 см3 10%-ного розчину дихромату калію або дихромату амонію і титрують 0,1 н розчином нітрату срібла до переходу забарвлення від жовто-зеленого до червонувато-бурого.
Масову частку хлориду натрію визначають за формулою:
де X – масова частка хлороду натрію в перерахунку на СР,%;
V – кількість 0,1 н розчину хлориду срібла,яку витрачено на титрування, см3;
0,005845 – кількість хлориду натрію, що відповідає 1 см3 0,1 н розчину нітрату срібла,г;
V1 – кількість води, затраченої на приготування водної витяжки, см3;
M – наважка виробів, г;
W – масова частка вологи у виробах, %.
Запитання для самоперевірки
Література