7.2. Метод формольного титрування

Карбоксильні групи амінокислот можна врахувати титруванням їх у спиртовому середовищі, оскільки в цих умовах дисоціація аміногруп подавлена. Подавлення дисоціації по аміногрупах можна досягти у водному середовищі при добавленні формальдегіду. N-диоксиметиламінокислоти, що виникають, дисоціюють і титруються, як звичайні карбонові кислоти.

Хід роботи

2 мл досліджуваної витяжки амінокислот змішують з 18 мл води і 5 краплями 0,04%-го розчину бромтимолу синього. Суміш нейтралізують до рН=7,0, додаючи по краплинах 0,05 н розчин НС1, якщо суміш синя, або 0,05 н розчин NaOH, якщо вона жовтого кольору. Після доведення кислотності дослідного розчину до рН=7,0 (забарвлення розчину слабо-зелене) із мірного циліндра додають 2 мл формольної суміші і титрують з мікробюретки 0,05 н розчином NaOH до добре вираженого синьо-фіолетового кольору розчину. Для введення поправки паралельно титрують дистильовану воду (контрольний дослід).

Для збільшення надійності визначення колір дослідного розчину при рН=7,0 та рН=9,2 порівнюють з еталонними розчинами буферних сумішей вказаних значень рН.

Різниця між кількістю лугу, що пішов на титрування дослідного та контрольного розчинів, помножена на 0,7, відповідає кількості міліграмів азоту амінокислот у 2 мл досліджуваної рідини (вважають, що кількість титрованих карбоксильних груп еквівалентна кількості зв'язаних формальдегідом змінних груп).

Реактиви

1.0,04 % -й розчин бромтимолу синього (0,1 г бромтимолу синього розтирають у ступці з 3,2 мл 0,05 н розчину NaOH, переводять у мірну колбу на 250 мл і доводять до позначки дистильованою водою).

2. Формольна суміш (50 мл 40 %-го розчину формальдегіду змішують з 2 мл 0,5 %-го розчину фенолфталеїну і титрують 0,2 н розчином NaOH до слабо-рожевого кольору. Формалін з підвищеною кислотністю обробляють крейдою протягом доби. Формольну суміш готують кожні 2-3 дні).

3. 0,05 н розчин NaOH.

7.3. Визначення амінного азоту мідним способом

Хімізм процесу при визначенні амінного азоту мідним способом полягає в тому, що при взаємодії амінокислот з суспензією фосфату міді утворюються забарвлені в синій колір добре розчинні комплексні мідні солі амінокислот.

У фільтраті після відділення надлишку фосфату міді залишаються мідні солі амінокислот, а отже, за кількістю міді, що перейшла в фільтрат, можна визначити вміст амінокислот.

При додаванні до фільтрату концентрованої оцтової кислоти остання витісняє з мідної солі більш слабку амінокислоту:

(R - CH-COOH)2Cu+2CH₃COOH®(CH₃COO)2Cu+2R – СН - СООН

NH₂ NH₂

2(CH₃COOH)Cu + 4HJ -» 2CuJ + 4СН₃СООН + J₂

Концентрацію йоду, що виділився, еквівалентну кількості мідних солей амінокислот, визначають титруванням розчином гіпосульфіту:

2Na₂S₂O₃ + J₂ -> 2NaJ + Na₂S₄O₆

Хід роботи

У мірну колбу на 25 мл беруть 2 мл досліджуваного розчину (на приклад 1 % -го розчину гліцину), додають 2 краплі тимолфталеїну і по краплях 0,5 н розчин гідроксиду натрію доводять до слабо-блакитного кольору (рН розчину 10,2). Після цього додають 10 мл суспензії фосфату міді і добре перемішують. Після зникнення осаду слід додати ще 5 мл суспензії. Розчин у колбі доводять водою до позначки, добре перемішують багаторазовим перевертанням колби і осад відфільтровують крізь щільний фільтр. Фільтрат повинен бути прозорим, цього досягають багаторазовим фільтруванням. З фільтрату беруть дві проби по 10 мл у конічні колби для титрування, підкислюють 0,4 мл концентрованої оцтової кислоти, додають 6-8 мл 10 %-го розчину йодиду калію; йод, що виділився, титрують 0,01 н розчином гіпосульфіту; 1 мл крохмалю додають тоді, коли розчин, що титрують, стане солом’яно-жовтим. Паралельно готують контроль, в який замість досліджуваного розчину додають 2 мл води.

Відповідно до наведених рівнянь реакції 0,5 моля йоду що виділився, відповідає 1 молю міді, який еквівалентний 28 г амінного азоту; 0,5 моля йоду реагує з 1 – грам – еквівалентом гіпосульфіту.

Таким чином, 1 мл 0,01 н розчину гіпосульфіту відповідає 0,28 мг амінного азоту.

Множенням 0,28 мг на витрачений об'єм 0,01 н розчину гіпосульфату (мінус контроль) отримують кількість міліграмів амінного азоту у взятому об'ємі (10 мл) досліджуваного розчину. Якщо на титрування був взятий розчин відомої амінокислоти, порівнюють отриманий результат з теоретичним вмістом азоту в даній амінокислоті.

Реактиви

1. Розчин хлориду міді (27,3 г в 1 л розчину).

2. Розчин фосфату натрію (68,5 г Na₃P0₄ - 12H₂0 віл розчину).

3. Боратний буфер (28,6 г тетраборату натрію розчиняють у 7ГІО мл води, додають 50 мл 1 н розчину соляної кислоти і доводять до 1 л водою, рН=8,8).

4. Суспензія фосфату міді (змішують 1 об'єм розчину хлориду міді л двома об'ємами фосфату натрію і приливають два об'єми боратного буфера; суспензію готують тільки перед роботою в потрібному об'ємі).

5. 0,25 % -й розчин тимолфталеїну в 50 % -му спирті.

6. 0,1 н розчин Na,jS₂O₃ • 5Н₂О (з цього розчину розбавленням готують 0,01 н розчин, титр якого встановлюють по точному розчину 0,01 н йодату калію).

7. 10 %-й розчин йодиду калію.

8. Оцтова кислота концентрована.

9. 0,5 н розчин гідроксиду натрію.

10. 1 %-й розчин крохмалю.