- •Тема 1. Статистика, як наука.
- •1. Предмет, метод та основні завдання статистики.
- •Із історії статистики.
- •3. Категорії статистики.
- •Тема 2. Статистичне спостереження.
- •1. Статистичне спостереження.
- •2. Форми статистичного спостереження.
- •3. Види та способи статистичного спостереження.
- •Тема 3. Зведення статистичних даних.
- •Задачі зведення та його зміст.
- •Статистичні таблиці і графіки.
- •Ряди розподілу.
- •Тема 4. Статистичні показники.
- •Форми статистичних показників:
- •Види статистичних показників.
- •Загальний обсяг ознаки.
- •4. Середня величина.
- •Характеристики варіації.
- •Середнє квадратичне відхилення
- •Тема 5. Характеристики розподілу.
- •Коефіцієнт асиметрії:
- •Ексцес:
- •Тема 5. Вибіркове спостереження.
- •Уява про вибіркове спостереження
- •2 . Види та схеми відбору.
- •3. Парадигма вибіркового методу.
- •Помилки вибірки.
- •Задачі.
- •5 . Відносна похибка вибірки.
- •6. Визначення необхідної чисельності вибірки.
- •7. Мала вибірка
- •Тема 6.Методи аналізу взаємозв’язків.
- •1. Місце статистики у дослідженні взаємозв’язку.
- •2. Метод паралельних рядів.
- •3. Метод аналітичного групування.
- •4. Метод дисперсійного аналізу.
- •5. Перевірка істотності зв’язку.
- •6. Метод кореляційно-регресійного аналізу.
- •7. Оцінка узгодженості варіації атрибутивних ознак.
- •Тема 8. Ряди динаміки.
- •Елементи динамічного ряду.
- •Характеристики інтенсивності динаміки.
- •4. Абсолютне значення 1% приросту:
- •Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку.
- •Характеристики основної тенденції розвитку.
- •Оцінка коливань і сталості динаміки
- •Тема 7. Індекси
- •Поняття індексів
- •Агрегатний індекс.
- •Середньозважені індекси.
- •Взаємозв’язок індексів.
- •Індекси середніх величин.
- •Територіальні індекси.
Коефіцієнт асиметрії:
Характеризує наскільки форма розподілу несиметрична.
Аs = [ Σ(хі - х‾)³ ] / n
В залежності від того як сильно зміщена мода розрізняють три ступеня асиметрії в розподілі
Низька – Аs < 0,25
Середня – Аs = 0,25 – 0,5
Висока - Аs > більше 0,5
Ексцес:
Якщо в центральному моменті розподілу обрати ступень 4, то отримаємо наступну характеристику – ексцес (відхилення від норми). Він характеризує ступінь зосередженості елементів навколо центру розподілу. За норму береться розподіл Гауса (нормальний закон), для якого величина ексцесу дорівнює 3.
Більш однорідні сукупності (Ek < 3) дають плосковершинний розподіл, а відповідно більш неоднорідні сукупності (Ek > 3) дають гостровершинний розподіл.
Нормальний Ek = 3
Гостровершинний Ek > 3
Плосковершинний: Ek < 3
(Лекція 6)
Тема 5. Вибіркове спостереження.
Складних наук нема.
Є погане викладення.
А. Герцен.
Уява про вибіркове спостереження
При статистичному дослідженні досить часто доводиться обмежуватись спостереженням не всієї сукупності, а певної її частини. Причин цьому багато:
- неможливість суцільного спостереження;
- значні затрати на його виконання;
- стислі терміни обробки даних;
- перевірка результатів суцільного спостереження.
ПРИКЛАД – опитування перед виборами.
Вибірковим називають такий вид спостереження, при якому обстеженню підлягають не всі одиниці сукупності, а тільки певна їх частина, відібрана у випадковому порядку.
Генеральна сукупність – це сукупність елементів, щодо якої потрібно зробити висновки на підставі вибіркового спостереження.
Вибіркова сукупність – частина генеральної сукупності, що надана для статистичного спостереження.
Мета вибіркового спостереження - по характеристиках вибірки зробити висновки про всю генеральну сукупність. Але розповсюдження характеристик вибірки на генеральну сукупність ставить питання наскільки це правомірно?
В загальному випадку ці характеристики цих двох сукупностей не співпадають. Така відмінність статистичних характеристик носить назву помилки репрезентативності. Кожна вибіркова сукупність за своїми показниками буде в тій, чи іншій мірі відрізнятись від генеральної. І чим більша варіація ознаки у генеральній сукупності, тим ці відмінності можуть бути більшими.
Взагалі з певної генеральної сукупності можна отримати безліч (точніше майже безліч) різноманітних вибіркових сукупностей.
ПРИКЛАД –якщо генеральна сукупність містить n елементів, а вибіркова m, то кількість можливих різних вибірок дорівнює: n !
m !(n-m)!
При n =15, а m = 5 загальна кількість різних вибіркових комбінацій дорівнює z = 3003.А якщо обсяг вибіркової сукупності можна взяти любим від 1 до n, то можливих вибірок стає ще більше.
Генеральна сукупність і кожна з можливих вибіркових характеризуються своїми конкретними показниками: долею, середньою величиною, дисперсією…
Метод вибіркового спостереження зручніше розглянути на прикладі.
ПРИКЛАД . На ринку нерухомості м. Києва виставлено на продаж n однокімнатних квартир (генеральна сукупність). Зрозуміло, що у цій сукупності є якась найдешева квартира Хmin і найдорожча Хmax. Ця сукупність характеризується двома наступними показниками : середньою ціною Хˉ(дає уяву про рівень цін) і дисперсією σo² (характеризує однорідність ринку нерухомості).
Якщо ми візьмемо різні можливі вибірки квартир із генеральної сукупності чисельністю від 1 до m, то кожна з них буде характеризуватись своєю середньою ціною Х˜ і своєю дисперсією σв².