- •Тема 1. Статистика, як наука.
- •1. Предмет, метод та основні завдання статистики.
- •Із історії статистики.
- •3. Категорії статистики.
- •Тема 2. Статистичне спостереження.
- •1. Статистичне спостереження.
- •2. Форми статистичного спостереження.
- •3. Види та способи статистичного спостереження.
- •Тема 3. Зведення статистичних даних.
- •Задачі зведення та його зміст.
- •Статистичні таблиці і графіки.
- •Ряди розподілу.
- •Тема 4. Статистичні показники.
- •Форми статистичних показників:
- •Види статистичних показників.
- •Загальний обсяг ознаки.
- •4. Середня величина.
- •Характеристики варіації.
- •Середнє квадратичне відхилення
- •Тема 5. Характеристики розподілу.
- •Коефіцієнт асиметрії:
- •Ексцес:
- •Тема 5. Вибіркове спостереження.
- •Уява про вибіркове спостереження
- •2 . Види та схеми відбору.
- •3. Парадигма вибіркового методу.
- •Помилки вибірки.
- •Задачі.
- •5 . Відносна похибка вибірки.
- •6. Визначення необхідної чисельності вибірки.
- •7. Мала вибірка
- •Тема 6.Методи аналізу взаємозв’язків.
- •1. Місце статистики у дослідженні взаємозв’язку.
- •2. Метод паралельних рядів.
- •3. Метод аналітичного групування.
- •4. Метод дисперсійного аналізу.
- •5. Перевірка істотності зв’язку.
- •6. Метод кореляційно-регресійного аналізу.
- •7. Оцінка узгодженості варіації атрибутивних ознак.
- •Тема 8. Ряди динаміки.
- •Елементи динамічного ряду.
- •Характеристики інтенсивності динаміки.
- •4. Абсолютне значення 1% приросту:
- •Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку.
- •Характеристики основної тенденції розвитку.
- •Оцінка коливань і сталості динаміки
- •Тема 7. Індекси
- •Поняття індексів
- •Агрегатний індекс.
- •Середньозважені індекси.
- •Взаємозв’язок індексів.
- •Індекси середніх величин.
- •Територіальні індекси.
3. Категорії статистики.
Всяке визначення є обмеження.
Спіноза.
Як і всяка наука статистика використовує власні поняття, які формують її специфічну мову. І тут важливо визначитись що конкретно ми під цим розуміємо під цими поняттями (їх іще називають категоріями). У класичній статистиці до них належать наступні:
Статистична сукупність – це певна множина елементів, що мають спільні риси, та поєднані умовами існування і розвитку. Вона взагалі і є об’єктом статистичного дослідження.
Ознака – люба властивість елементів сукупності, що може бути зареєстрована або виміряна. Бувають якісні (атрибутивні) та кількісні. Окремо виділяють альтернативні ознаки (ті, що можуть прийняти тільки два значення).
Варіація - змінність величини ознаки у окремих одиниць сукупності.
Конкретне значення варіації - варіанта.
Ознаки за своєю природою мають різні шкали вимірювання ( або реєстрації):
Номінальна шкала – шкала найменувань. Подібним ознакам відповідає одне й те саме число, неподібним – різні. Тобто число відіграє роль не міри, а символу.
ПРИКЛАД – національні статистичні класифікації України, коли різним видам товарів, послуг, професій, валют, відходів, корисних копалин і т. і. присвоюють різні коди.
Рангова шкала – це монотонно зростаюча функція, значення якої дозволяють впорядкувати значення величин певної ознаки, але не дозволяє враховуючи відстань між ними. Тобто ми можемо вказати яке з двох значень більше, але на скільки більше не скажемо.
ПРИКЛАД –класи зерна, категорії ВУЗів, спеціалістів, шкала землетрусів, пожеж, катастроф.
Метрична шкала – звичайна числова шкала. Ознаки метричної шкали поділяються на дискретні та неперервні.
Дискретні ознаки можуть приймати конкретні числові значення. Неперервні можуть приймати будь-які значення у межах варіації.
ПРИКЛАД – кількість дітей в родині і тривалість життя.
Елемент сукупності – дрібніший носій ознак в сукупності.
Статистична закономірність (СЗ) – це форма прояву причинних зв’язків, що виявляється у настанні певних стабільних кількісних співвідношень, які однозначно характеризують статистичну сукупність в умовах певного місця і часу, коли на кожний її елемент впливає безліч чинників, як однакової, так і протилежної дії.
СЗ притаманна сукупності в цілому, а не її складовим елементам.
Якщо інтенсивність впливу цих чинників істотно не змінюється, то ці кількісні співвідношення залишаються достатньо стабільними.
Виявляється СЗ на базі т. з. закону великих чисел, який стверджує, що в масі індивідуальних явищ загальна закономірність виявляється тим повніше і точніше , чим більше індивідуальних елементів охоплено спостереженням .
ПРИКЛАД. Всі знають, що тривалість людського життя складає 60-70 років, але ніхто не знає чому не 600-700? Вага здорової дорослої людини складає близько 80 кг, але ніхто не пояснить чому не 10 і чому не 200? Причин цього ми не знаємо, але встановити дійсне значення можемо.
Статистичний показник – узагальнена кількісна характеристика масового суспільного явища в його якісній визначеності в умовах конкретного місця і часу. Статистичні показники в переважній більшості не вимірюються чи реєструється, а розраховуються.
ПРИКЛАД. Зарплата в якомусь регіоні – це ознака, бо у кожного вона своя. Середня зарплата по регіону – це показник, бо характеризує вже весь регіон взагалі.