- •12. Податок на майно. Об’єкти. База оподаткування. Платники.
- •266.2. Об’єкт оподаткування
- •266.3. База оподаткування
- •266.1. Платники податку
- •267.1. Платники податку
- •267.2. Об’єкт оподаткування
- •267.3. База оподаткування
- •13. Податок на доходи фізичних осіб. Об’єкт. База.
- •163.1. Об'єктом оподаткування резидента є:
- •163.2. Об'єктом оподаткування нерезидента є:
- •14. Податок на доходи фізичних осіб. Податкова знижка. Податкова соціальна пільга.
- •169.1. Перелік податкових соціальних пільг.
- •15. Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності.
- •16. Порядок подання податкової декларації платником податків – фізичною особою.
- •17. Пдв. Податкове зобов’язання та податковий кредит. Склад та момент виникнення.
- •198. Податковий кредит
- •14.1.181. Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;
- •18. Податкова застава. Зміст. Виникнення та припинення права.
- •19. Строки проведення виїзних податкових перевірок.
- •20. Погашення податкового боргу платника податків. Джерела та порядок.
- •21. Отримання податкової інформації контролюючими органами.
- •22. Податкове правопорушення. Поняття. Ознаки. Склад.
- •23. Амортизація. Основні засоби. Поняття та значення для оподаткування.
- •23. Амортизація. Основні засоби. Поняття та значення для оподаткування
- •24. Особливості оподаткування нерезидентів податком на прибуток підприємств
- •25. Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Елементи податку
- •266.1. Платники податку
- •266.2. Об’єкт оподаткування
- •266.3. База оподаткування
- •266.4. Пільги із сплати податку
- •266.5. Ставка податку
- •266.6. Податковий період
- •266.7. Порядок обчислення суми податку
- •266.9. Порядок сплати податку?
- •267.3. База оподаткування
- •267.5. Податковий період
- •267.6. Порядок обчислення та сплати податку
- •267.7. Порядок сплати податку ?
- •267.8. Строки сплати податку
- •27. Земельний податок. Елементи податку
- •28. Фінансово-правові санкції за податкові правопорушення
- •Глава 11. Відповідальність (читати всю главу)
- •Глава 12. Пеня (читати всю главу)
- •29. Податкові консультації
- •30. Права платника податків під час податкових перевірок
- •31. Банківський нагляд
- •32. Банківське регулювання
- •33. Ліцензування банківської діяльності
- •35. Форми та види безготівкових розрахунків
- •36. Порядок відкриття банками рахунків своїм клієнтам
- •37. Переказ коштів. Субєкти. Строки.Порядок
- •38. Поняття валюти та валютних операцій
- •39. Ліцензування валютних операцій
- •40. Порядок організації торгівлі іноземною валютою
- •41. Інспекційні перевірки банків
- •42.Заходи впливу нбу до банків
- •43.Проблемний та неплатоспроможний банк
- •44. Порядок ведення касових операцій в національній валюті України
- •45. Вимоги до організації готівкових розрахунків
- •46. Каса підприємства. Ліміт залишку готівки в касі
- •47. Фінансова відповідальність за податкові правопорушення
- •48. Поняття податку. Концепції податку
- •49. Види податків
- •50. Загальні засади встановлення податків і зборів
- •51. Контролюючі органи та їх повноваження у податкових відносинах
- •52. Інститути спільного інвестування як суб’єкти податкових відносин
- •53. Порядок сплати податків та зборів
- •54. Податковий обов’язок
- •55. Податкові пільги
- •Податкова застава як засіб погашення зобов’язань перед бюджетом
- •V етап розвитку оподаткування:
- •1. Платники податків стаття 15- ознаки платника:
- •2.Об'єкт оподаткування стаття 22
- •Стаття 6. Поняття податку та збору
- •6.1. Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
- •Класифікація податків і зборів
- •67. Податкові декларації. Порядок подання.
- •Порядок Подання
- •68. Заг. Хар. Подарку на прибуток підприємств. Платники, об’єкти, база оподаткування.
- •69. Правовий статус нбу
- •70. Відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •Глава 11. Відповідальність
- •71. Особливості оскаження рішеннь та дій контролюючих органів у податкових відносинах. Право на оскарження
- •Об’єкти оскарження
- •Адміністративне оскарження
- •Порядок адміністративного оскарження
- •Строки адміністративного оскарження
- •Судове оскарження
- •72. Податковий контроль
- •73. Банківська система України відповідно до зу “Про банки і банківську діяльність”
- •74. Правові основи грошової системи України
- •75. Правові засади обігу готівки. Ліміт каси: поняття та порядок встановлення.
- •76. Порядок відкриття рахунків у фінансових установах
- •77. Правові основи організації безготівкових розрахунків в Україні
- •81. Суб’єкти податкових правовідносин: поняття, види, загальна характеристика
- •82. Бюджетна класифікація: поняття, значення
- •84. Основний зміст роботи м.І. Тургенєва «Досвід теорії податків»
- •85. Основний зміст роботи Дмитра Львова «Курс фінансового права»
- •86. Пацурківський «Проблеми теорії фінансового права»
- •Финансово-правовые идеи в. А. Лебедева: история и современная трактовка:
- •89. Янжул
- •91. Банківська діяльність і її види.
- •92.Публічні доходи держави.
23. Амортизація. Основні засоби. Поняття та значення для оподаткування
У пп. 14.1.3 Податкового кодексу амортизація – систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Амортизаційні відрахування - це специфічний вид фінансових ресурсів. З одного боку, амортизаційні відрахування - це витрати підприємства, тому що їхню суму, нараховану на виробничі необоротні активи, включають у собівартість продукції, робіт, послуг. Водночас, у складі виторгу ( доходу)від реалізації продукції суму амортизаційних відрахувань розглядають як цільовий фонд, складову фінансових ресурсів, призначених для відтворення зношених у процесі виробництва необоротних матеріальних і матеріальних активів.
Основними фондами в податковому обліку вважають матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує ІООО гривень і поступово зменшується у зв 'язку з фізичним або моральним зносом
Для нарахування амортизаційних відрахувань згідно податкового обліку основні фонди поділяють на групи:
177.4.9. Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів:
Групи |
Мінімально допустимі строки корисного використання, років |
1 - Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом |
15 |
2 - Будівлі, споруди, передавальні пристрої |
10 |
3 - Машини, обладнання, тварини, багаторічні насадження та інше |
5 |
4 - Нематеріальні активи |
відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як два роки |
Дія цього підпункту поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.
Переваги: застосування цього методу дає змогу зблизити бухгалтерський і податковий облік основних засобів.
Недоліки: метод економічно не виправданий, оскільки не враховує реальних строків служби основних засобів; не дає можливості визначити залишкову вартість по об'єктах, де облік ведеться в цілому по групах.
Розрізняють метод нарахування амортизації у податковому обліку:
1) звичайний податковий метод за встановленими ставками для кожної групи основних засобів - припускає рівномірне нарахування амортизаційних відрахувань на основні засоби протягом усього терміну їхньої служби;
Згідно з П(С)БО 7 "Основні засоби" метод амортизації повинен враховувати форму, в якій економічна вигода від активу отримується підприємством. Отже, вибір методів амортизації основних засобів підприємство здійснює самостійно, застосовуючи до кожного об'єкта (чи групи однорідних об'єктів) основних засобів відповідний метод нарахування.
У ПСБО 16 "Основні засоби" перелічено такі вживані методи амортизації:
- прямолінійного списання;
- зменшення залишкової вартості;
- прискореного зменшення залишкової вартості;
- кумулятивний;
- виробничий.
Основні засоби мають грошову оцінку та відображаються в балансі підприємства як нематеріальні активи. Використовують такі види оцінки основних засобів: первісна, відновлювальна, справедлива, ліквідаційна, залишкова.
Первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з таких витрат:
- суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.
Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією).
Відновлювальна вартість - це вартість відтворення основних засобів у сучасних умовах і дійсних цінах, з урахуванням їх переоцінки на підставі морального й фізичного зносу.
Справедлива вартість основних засобів - сума, за якою здійснюють обмін активу або оплачують зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Об’єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі.