- •1.Предмет і завдання товарознавства. Споживча вартість і споживчі властивості.
- •2.Споживні властивості товарів. Показники, що визначають споживні властивості. Показники соціального, функціонального і експлуатаційного призначення.
- •3.Споживні властивості товарів. Показники, що визначають споживні властивості. Показники ергономічні, естетичні та екологічні.
- •5.Перерахуйте основні задачі товарознавства, які вирішуються при вивченні конкретного товару. Яких знань вимагає функція маркетингу товарознавства? Наведіть приклади класифікації потреб за суб’єктами.
- •6.Основні категорії товарознавства – споживча вартість, споживча цінність. Наведіть приклади їх визначення ля конкретного товару. Наведіть приклади класифікації потреб за походженням.
- •7.Визначте основні задачі експертної та торговельно-технологічної, аналітичної діяльності товарознавства. Наведіть приклади класифікації потреб за формою життєдіяльності.
- •8.Що визначають споживні показники товарів? Наведіть характеристику показників соціального призначення та естетичні для конкретного товару.
- •9.Як характеризуються споживні властивості товару? Наведіть характеристику показників функціонального призначення для конкретного товару. Визначте типи споживання, чим вони обумовлені?
- •10.Що таке комплекс споживних властивостей товару? Наведіть характеристику експлуатаційних показників для конкретного товару.
- •11.Наведіть характеристику ергономічних та екологічних показників для конкретного товару.
- •12.Які потреби людини забезпечують раціональні нормативи споживання непродовольчих товарів? Наведіть приклади.
- •13.Обґрунтуйте ієрархічну структуру потреб людини.
- •14.Визначте сутність поняття «товарорух» та внутрішні й зовнішні чинники, що впливають на зміну якості та маси товарів.
- •15.Визначте оптимальні режими зберігання товарів (температура, вологість повітря, освітленість, вентилювання).
- •16.Які фізичні та фізико-хімічні процеси впливають на якість товарів під час товароруху?
- •19.Характеристика природних та нормованих втрат маси товарів. Чинники їх виникнення.
- •20.Характеристика передреалізаційних та актованих втрат маси товарів. Чинники їх виникнення.
- •21.Класифікація процесів, що відбуваються у продуктах під час товароруху. Сутність фізичних і фізико-хімічних процесів, їх вплив на якість продуктів
- •22.Сутність біохімічних процесів, їх вплив на зміну споживчих властивостей продуктів (дихання, гідроліз, автоліз).
- •23.Мікробіологічні процеси. Види бродіння. Сутність гниття й пліснявіння. Вплив цих процесів на якість продуктів.
- •24.Біологічні процеси. Пошкодження продуктів, заходи боротьби із шкідниками. Класифікація хп за їх здатністю до збереження.
- •25.Енергетична цінність продуктів. Раціональне харчування. Теорія адекватного харчування.
- •41. Контроль якості товарів. Види контролю якості товарів. Види похибок, що виникають в ході вимірювання показників якості.
- •42.Сутність поняття „асортимент товару”. Види асортименту. Складники асортименту, їхня характеристика
- •45.Оцінка рівня якості товарів. Основні умови вибору базового зразка. Методи оцінки рівня якості товару. Інтегральний показник рівня якості.
- •46.Сутність управління асортиментом товарів.
20.Характеристика передреалізаційних та актованих втрат маси товарів. Чинники їх виникнення.
Нормовані передреалізаційні втрати маси, або відходи, що утворюються під час підготовки товарів до продажу. Ці втрати можуть бути ліквідні та неліквідні:
а) ліквідні – відходи, які можна реалізувати за більш низькою ціною або піддати переробленню (наприклад, виникають при зачистці від штофу вагового вершкового масла, відділенні шкір, кісток у м’ясокопченостей, зачистці голови та плавців у риб тощо);
б) неліквідні – відходи, що не підлягають реалізації:
– виникають за рахунок перев’язувальних та пакувальних матеріалів, видалення тари, рідин-заливок, відбракування екземплярів із критичними дефектами – гниттям, пліснявою (пакувальні матеріали для сирів, перев’язувальні матеріали для ковбасних виробів тощо).
– розкрихтування товарів під час розділення на частини (рублення м’яса, нарізка сирів, м’ясокопченостей тощо), або при транспортуванні, зберіганні, взважуванні (кондитерські вироби, макарони, сухарі, халва тощо);
– відділення від основної маси товару його складових компонентів (обсипаного цукру, глазурі з кондитерських виробів, бульйонів від варених ковбас, сирної сироватки від сирів, парафіну від сирних головок тощо).
Якісні втрати обумовлені мікробіологічними, біологічними, біохімічними, хімічними, фізичними та фізико-хімічними процесами. Якісні втрати списують не по нормам, а за актами, тому їх називають актованими.
Зіпсовану продукцію списують на сонові складених актів відповідальними працівниками торгівельних підприємств та підприємств-постачальників.
Заходи для запобігання та зниження втрат можуть бути організаційними, технологічними та інформаційними.
Організаційні заходи спрямовані на виявлення причин виникнення втрат з метою їх попередження або зниження. Вони можуть мати профілактичний або поточний характер. Профілактичні заходи пов’язані з приймальним контролем якості товарів під час зберігання. До поточних відносяться заходи по забезпеченню своєчасного постачання товарів у встановлені строки, морального та матеріального стимулювання працівників за скорочення втрат тощо.
Технологічні заходи – це заходи із обліку чинників внутрішнього середовища та регулювання чинників довкілля, які дозволяють запобігти або знизити товарні втрати.
Інформаційні заходи – це заходи щодо забезпечення персоналу підприємств необхідною літературою, нормативними та технологічними документами, в яких викладені правила, норми і вимоги при роботі з товаром.
21.Класифікація процесів, що відбуваються у продуктах під час товароруху. Сутність фізичних і фізико-хімічних процесів, їх вплив на якість продуктів
Товарорух – це система, яка охоплює рух товару від виробника до споживача; підсистемами цієї системи є зберігання, транспортування, розвантажування, реалізація товару. Протягом товароруху товар знаходиться під впливом різноманітних чинників (зовнішніх та внутрішніх), дія яких може призвести до значного зниження якості й маси або до повної втрати ним споживної цінності.
Фізичні властивості:
-Форма, розмір, густина, шпаруватість
-Структурно-механічні властивості (міцність,деформація,твердість,пружність,еластичність, пластичність,релаксація, в’язкість, тиксотропія і др.)
-Теплофізичні та електрофізичні властивості (теплоємність, теплопровідність, електрофізичні тд)
-Оптичні властивості харчових продуктів(колір, прозорість, оптична активність,
-Сорбційні властивості харчових продуктів(абсорбція, адсорбція, гігроскопічність,хемосорбція)
Фізико-хімічні відбуваються під дією:
– температури: при високій температурі та під час різкої зміни температури – теплове розширення, трансформація фаз (сивина шоколаду), десорбція (випаровування вологи з фруктів, овочів, втрата ароматичних речовин). При низькій температурі (-4 ºС) та під час заморожування – розшарування емульсії (майонез), помутніння (олія), рекристалізація (морозиво);
– відносної вологості повітря: якщо φ більше 80% (підвищена) –відбувається адсорбція (в борошні утворюються грудочки, печиво злипається);
якщо φ менше 70% – відбувається десорбція (плоди та овочі в’януть);
– механічної сили – спостерігається деформація, механічні пошкодження (змінюються розмір, форма товару).