- •1.Предмет і завдання товарознавства. Споживча вартість і споживчі властивості.
- •2.Споживні властивості товарів. Показники, що визначають споживні властивості. Показники соціального, функціонального і експлуатаційного призначення.
- •3.Споживні властивості товарів. Показники, що визначають споживні властивості. Показники ергономічні, естетичні та екологічні.
- •5.Перерахуйте основні задачі товарознавства, які вирішуються при вивченні конкретного товару. Яких знань вимагає функція маркетингу товарознавства? Наведіть приклади класифікації потреб за суб’єктами.
- •6.Основні категорії товарознавства – споживча вартість, споживча цінність. Наведіть приклади їх визначення ля конкретного товару. Наведіть приклади класифікації потреб за походженням.
- •7.Визначте основні задачі експертної та торговельно-технологічної, аналітичної діяльності товарознавства. Наведіть приклади класифікації потреб за формою життєдіяльності.
- •8.Що визначають споживні показники товарів? Наведіть характеристику показників соціального призначення та естетичні для конкретного товару.
- •9.Як характеризуються споживні властивості товару? Наведіть характеристику показників функціонального призначення для конкретного товару. Визначте типи споживання, чим вони обумовлені?
- •10.Що таке комплекс споживних властивостей товару? Наведіть характеристику експлуатаційних показників для конкретного товару.
- •11.Наведіть характеристику ергономічних та екологічних показників для конкретного товару.
- •12.Які потреби людини забезпечують раціональні нормативи споживання непродовольчих товарів? Наведіть приклади.
- •13.Обґрунтуйте ієрархічну структуру потреб людини.
- •14.Визначте сутність поняття «товарорух» та внутрішні й зовнішні чинники, що впливають на зміну якості та маси товарів.
- •15.Визначте оптимальні режими зберігання товарів (температура, вологість повітря, освітленість, вентилювання).
- •16.Які фізичні та фізико-хімічні процеси впливають на якість товарів під час товароруху?
- •19.Характеристика природних та нормованих втрат маси товарів. Чинники їх виникнення.
- •20.Характеристика передреалізаційних та актованих втрат маси товарів. Чинники їх виникнення.
- •21.Класифікація процесів, що відбуваються у продуктах під час товароруху. Сутність фізичних і фізико-хімічних процесів, їх вплив на якість продуктів
- •22.Сутність біохімічних процесів, їх вплив на зміну споживчих властивостей продуктів (дихання, гідроліз, автоліз).
- •23.Мікробіологічні процеси. Види бродіння. Сутність гниття й пліснявіння. Вплив цих процесів на якість продуктів.
- •24.Біологічні процеси. Пошкодження продуктів, заходи боротьби із шкідниками. Класифікація хп за їх здатністю до збереження.
- •25.Енергетична цінність продуктів. Раціональне харчування. Теорія адекватного харчування.
- •41. Контроль якості товарів. Види контролю якості товарів. Види похибок, що виникають в ході вимірювання показників якості.
- •42.Сутність поняття „асортимент товару”. Види асортименту. Складники асортименту, їхня характеристика
- •45.Оцінка рівня якості товарів. Основні умови вибору базового зразка. Методи оцінки рівня якості товару. Інтегральний показник рівня якості.
- •46.Сутність управління асортиментом товарів.
19.Характеристика природних та нормованих втрат маси товарів. Чинники їх виникнення.
На різних етапах технологічного циклу товароруху відбуваються різноманітні втрати сировини, напівфабрикатів, енергоносіїв, готової продукції, товарів. Об’єктом товарознавства є товарні втрати, які викликані частковою або повною втратою якісних або кількісних характеристик товарів.
Кількісні втрати можна знизити або змінити місце їхнього виникнення шляхом цілеспрямованого регулювання чинників зовнішнього чи внутрішнього середовища товару, проте неможливо виключити повністю. Цим пояснюється встановлення норм природних втрат.
Види втрати маси продуктів:
1. Природні, що обумовлені природними властивостями продукту:
– усушка – висихання продуктів в результаті втрати води та інших летючих речовин (для м’ясних, рибних, молочних, кондитерських товарів, тканин, шкіри, кремів тощо);
– зменшення сухих речовин у процесі дихання (свіжі плоди та овочі, борошно, крупи, яйця, жива риба тощо);
– випаровування речовин (алкогольні напої, парфюмерно-косметичні товари, фарби тощо);
– всмоктування рідкої фракції продукту в упаковку (квашена капуста, огірки, солена риба, борошнисті кондитерські вироби, халва, охолоджене м'ясо);
– розпорошування, розпил характерні для дуже подрібнених товарів при проведенні таких технологічних операцій з товаром, як перетарювання, розфасування в споживчу упаковку, при зважуванні в період безпосередньої реалізації товару споживачеві (борошно, крохмаль, цукрова пудра, сухе молоко, прянощі, сипучі концентрати, цемент, крейда тощо);
– розливання та витікання, розмазування відбувається за рахунок прилипання товару до стінок тари при її звільненні (напої, мед,олія тощо);
– бій скляної тари спостерігається при транспортуванні, перевантаженнях, складуванні; нормується для алкогольних, слабоалкогольних та безалкогольних напоїв, парфумерно-косметичних товарів, скляного посуду, дзеркал, оліфи та розчинників, упакованих в скляну тару тощо.
2. Нормовані передреалізаційні втрати маси, або відходи, що утворюються під час підготовки товарів до продажу. Ці втрати можуть бути ліквідні та неліквідні:
а) ліквідні – відходи, які можна реалізувати за більш низькою ціною або піддати переробленню (наприклад, виникають при зачистці від штофу вагового вершкового масла, відділенні шкір, кісток у м’ясокопченостей, зачистці голови та плавців у риб тощо);
б) неліквідні – відходи, що не підлягають реалізації:
– виникають за рахунок перев’язувальних та пакувальних матеріалів, видалення тари, рідин-заливок, відбракування екземплярів із критичними дефектами – гниттям, пліснявою (пакувальні матеріали для сирів, перев’язувальні матеріали для ковбасних виробів тощо).
– розкрихтування товарів під час розділення на частини (рублення м’яса, нарізка сирів, м’ясокопченостей тощо), або при транспортуванні, зберіганні, взважуванні (кондитерські вироби, макарони, сухарі, халва тощо);
– відділення від основної маси товару його складових компонентів (обсипаного цукру, глазурі з кондитерських виробів, бульйонів від варених ковбас, сирної сироватки від сирів, парафіну від сирних головок тощо).