10.Що таке комплекс споживних властивостей товару? Наведіть характеристику експлуатаційних показників для конкретного товару.

Споживчі показники визначають ефективність використання товарів за призначенням, їхню соціальну значимість, практичну корисність, нешкідливість, естетичну доцільність. Для різних груп товарів розроблені комплекси споживчих властивостей, які в загальному вигляді наведено на рисунку 2. З цих комплексів важливо виділити ті, які мають вирішальне значення при визначені якості товару. Залежно від того, яка з особливостей є визначальною, споживчі властивості поділяють на шість груп показників:

соціального призначення; функціональні; експлуатаційні; ергономічні; естетичні; екологічні.

Експлуатаційні властивості характеризують поведінку товару в процесі експлуатації. Серед експлуатаційних властивостей товарів, які розраховані на довгий строк служби, найбільш важливою є надійність (для промислових товарів).

Надійність – це властивість виробів зберігати в установлених межах значення всіх параметрів щодо здатності використовувати всі притаманні їм функції, зберігаючи при цьому значення показників у заданих межах, процесів використання.

Це складна властивість для непродовольчих товарів характеризується такими показниками, як: безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, збереження.

Для продовольчих товарів характеризується харчовою цінністю, збереженням, транспортабельністю.

Безвідмовність – це властивість виробів безперервно зберігати працездатність протягом певного часу (строку експлуатації).

Показники довговічності характеризують властивість виробів зберігати працездатність до настання граничного стану або встановленої системи обслуговування та ремонту.

Строк служби – це період, протягом якого виробник зобов’язується забезпечити споживачеві можливість використання товару за призначенням, і бере на себе відповідальність за істотні недоліки, що виникають з його вини (години, місяці, роки). Для терміну служби важливе значення мають такі показники: ресурс, строки фізичного і морального старіння товарів.

Ресурс – це час роботи виробів до граничного стану, який зафіксовано в нормативних документах. Це показник визначається переважно для непродовольчих товарів й має різні одиниці вимірювання (р., год.).

Фізичне старіння товару відбувається внаслідок механічної дії на товар у процесі експлуатації.

Моральне старіння відбувається в тому випадку, коли вироби старіють за зовнішнім виглядом, формою, конструкцією (є неактуальними, модними).

Ремонтопридатність – це здатність товарів не змінювати суттєво функціональні властивості під час зберігання.

У практиці торгівлі розрізняють такі терміни зберігання як: гарантовані, оптимальні, терміни придатності, терміни реалізації.

Гарантійний термін – це проміжок календарного часу, протягом якого виробник несе відповідальність (продавець, виконавець) за відповідність товару нормативним документам, за умови дотримання споживачем правил його експлуатації, зберігання і використання.

Оптимальний термін – це час, протягом якого товар зберігає специфічні властивості і продовжує позитивного впливати на споживача (кисломолочні продукти – два тижня чи три дні).

Термін придатності – це період, протягом якого товари за органолептичними, фізико-хімічними, медико-біологічними та іншими показниками, у разі додержання належних умов зберігання, визначаються виробником придатними для використання за призначенням.

Для товарів з невеликим терміном зберігання встановлюють термін реалізації.

Термін реалізації – це час, протягом якого товар повинен бути реалізований, якщо не був реалізований, то його потрібно зняти з продажу.

Нешкідливість товарів характеризується відсутністю в них таких конструктивних вузлів деталей, хімічних елементів й живих організмів, що здатні завдавати шкоду організму людини. Розрізняють безпеки: хімічну, біологічну та електричну.