- •1.Предмет і завдання товарознавства. Споживча вартість і споживчі властивості.
- •2.Споживні властивості товарів. Показники, що визначають споживні властивості. Показники соціального, функціонального і експлуатаційного призначення.
- •3.Споживні властивості товарів. Показники, що визначають споживні властивості. Показники ергономічні, естетичні та екологічні.
- •5.Перерахуйте основні задачі товарознавства, які вирішуються при вивченні конкретного товару. Яких знань вимагає функція маркетингу товарознавства? Наведіть приклади класифікації потреб за суб’єктами.
- •6.Основні категорії товарознавства – споживча вартість, споживча цінність. Наведіть приклади їх визначення ля конкретного товару. Наведіть приклади класифікації потреб за походженням.
- •7.Визначте основні задачі експертної та торговельно-технологічної, аналітичної діяльності товарознавства. Наведіть приклади класифікації потреб за формою життєдіяльності.
- •8.Що визначають споживні показники товарів? Наведіть характеристику показників соціального призначення та естетичні для конкретного товару.
- •9.Як характеризуються споживні властивості товару? Наведіть характеристику показників функціонального призначення для конкретного товару. Визначте типи споживання, чим вони обумовлені?
- •10.Що таке комплекс споживних властивостей товару? Наведіть характеристику експлуатаційних показників для конкретного товару.
- •11.Наведіть характеристику ергономічних та екологічних показників для конкретного товару.
- •12.Які потреби людини забезпечують раціональні нормативи споживання непродовольчих товарів? Наведіть приклади.
- •13.Обґрунтуйте ієрархічну структуру потреб людини.
- •14.Визначте сутність поняття «товарорух» та внутрішні й зовнішні чинники, що впливають на зміну якості та маси товарів.
- •15.Визначте оптимальні режими зберігання товарів (температура, вологість повітря, освітленість, вентилювання).
- •16.Які фізичні та фізико-хімічні процеси впливають на якість товарів під час товароруху?
- •19.Характеристика природних та нормованих втрат маси товарів. Чинники їх виникнення.
- •20.Характеристика передреалізаційних та актованих втрат маси товарів. Чинники їх виникнення.
- •21.Класифікація процесів, що відбуваються у продуктах під час товароруху. Сутність фізичних і фізико-хімічних процесів, їх вплив на якість продуктів
- •22.Сутність біохімічних процесів, їх вплив на зміну споживчих властивостей продуктів (дихання, гідроліз, автоліз).
- •23.Мікробіологічні процеси. Види бродіння. Сутність гниття й пліснявіння. Вплив цих процесів на якість продуктів.
- •24.Біологічні процеси. Пошкодження продуктів, заходи боротьби із шкідниками. Класифікація хп за їх здатністю до збереження.
- •25.Енергетична цінність продуктів. Раціональне харчування. Теорія адекватного харчування.
- •41. Контроль якості товарів. Види контролю якості товарів. Види похибок, що виникають в ході вимірювання показників якості.
- •42.Сутність поняття „асортимент товару”. Види асортименту. Складники асортименту, їхня характеристика
- •45.Оцінка рівня якості товарів. Основні умови вибору базового зразка. Методи оцінки рівня якості товару. Інтегральний показник рівня якості.
- •46.Сутність управління асортиментом товарів.
10.Що таке комплекс споживних властивостей товару? Наведіть характеристику експлуатаційних показників для конкретного товару.
Споживчі показники визначають ефективність використання товарів за призначенням, їхню соціальну значимість, практичну корисність, нешкідливість, естетичну доцільність. Для різних груп товарів розроблені комплекси споживчих властивостей, які в загальному вигляді наведено на рисунку 2. З цих комплексів важливо виділити ті, які мають вирішальне значення при визначені якості товару. Залежно від того, яка з особливостей є визначальною, споживчі властивості поділяють на шість груп показників:
соціального призначення; функціональні; експлуатаційні; ергономічні; естетичні; екологічні.
Експлуатаційні властивості характеризують поведінку товару в процесі експлуатації. Серед експлуатаційних властивостей товарів, які розраховані на довгий строк служби, найбільш важливою є надійність (для промислових товарів).
Надійність – це властивість виробів зберігати в установлених межах значення всіх параметрів щодо здатності використовувати всі притаманні їм функції, зберігаючи при цьому значення показників у заданих межах, процесів використання.
Це складна властивість для непродовольчих товарів характеризується такими показниками, як: безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, збереження.
Для продовольчих товарів характеризується харчовою цінністю, збереженням, транспортабельністю.
Безвідмовність – це властивість виробів безперервно зберігати працездатність протягом певного часу (строку експлуатації).
Показники довговічності характеризують властивість виробів зберігати працездатність до настання граничного стану або встановленої системи обслуговування та ремонту.
Строк служби – це період, протягом якого виробник зобов’язується забезпечити споживачеві можливість використання товару за призначенням, і бере на себе відповідальність за істотні недоліки, що виникають з його вини (години, місяці, роки). Для терміну служби важливе значення мають такі показники: ресурс, строки фізичного і морального старіння товарів.
Ресурс – це час роботи виробів до граничного стану, який зафіксовано в нормативних документах. Це показник визначається переважно для непродовольчих товарів й має різні одиниці вимірювання (р., год.).
Фізичне старіння товару відбувається внаслідок механічної дії на товар у процесі експлуатації.
Моральне старіння відбувається в тому випадку, коли вироби старіють за зовнішнім виглядом, формою, конструкцією (є неактуальними, модними).
Ремонтопридатність – це здатність товарів не змінювати суттєво функціональні властивості під час зберігання.
У практиці торгівлі розрізняють такі терміни зберігання як: гарантовані, оптимальні, терміни придатності, терміни реалізації.
Гарантійний термін – це проміжок календарного часу, протягом якого виробник несе відповідальність (продавець, виконавець) за відповідність товару нормативним документам, за умови дотримання споживачем правил його експлуатації, зберігання і використання.
Оптимальний термін – це час, протягом якого товар зберігає специфічні властивості і продовжує позитивного впливати на споживача (кисломолочні продукти – два тижня чи три дні).
Термін придатності – це період, протягом якого товари за органолептичними, фізико-хімічними, медико-біологічними та іншими показниками, у разі додержання належних умов зберігання, визначаються виробником придатними для використання за призначенням.
Для товарів з невеликим терміном зберігання встановлюють термін реалізації.
Термін реалізації – це час, протягом якого товар повинен бути реалізований, якщо не був реалізований, то його потрібно зняти з продажу.
Нешкідливість товарів характеризується відсутністю в них таких конструктивних вузлів деталей, хімічних елементів й живих організмів, що здатні завдавати шкоду організму людини. Розрізняють безпеки: хімічну, біологічну та електричну.