7.Визначте основні задачі експертної та торговельно-технологічної, аналітичної діяльності товарознавства. Наведіть приклади класифікації потреб за формою життєдіяльності.

При виконанні торговельно-оперативної функції необхідні вміння розпізнавати види і різновиди товарів за ознаками і показниками, які визначаються органолептичними та лабораторними методами, оцінювати тару згідно з нормативними документами.

Експертна діяльність включає такі типи:

– користування нормативними документами, оцінювання з точки зору вимог споживачів і інтересів соціально-економічного прогресу країни, розроблення проектів технічних умов на товар;

– аналіз та оцінювання параметрів асортименту товарів;

– оцінювання якості, комплектності, пакування і маркування товарів, якості тари;

– визначення органолептичними і лабораторними методами компонентів складу, рецептури, чистої речовини, ступеня шкідливості, безпеки, екологічної чистоти, надійності, ефективності споживання;

– оцінювання конкурентоспроможності товарів.

Торгівельно-технологічна діяльність вимагає створення відповідних умов для збереження якості товарів у процесі товаропросування.

Аналітична функція забезпечує економічну ефективність комерційної діяльності при дотриманні правових актів і норм моралі. Аналіз структури асортименту товарів проводиться з урахуванням швидкості обертання, фізичного і морального старінь та інших аспектів для досягнення ефективності роботи.

Потреби – це необхідна властивість функціонування, розвитку людини і суспільства в цілому.

- за формою життєдіяльності, соціальною спрямованість і роллю у відтворенні здібностей людини:

біологічні – забезпечують життєдіяльність людини (їжа, житло, одяг), забезпечують потреби продовження людського роду,

соціальні – формуються цілеспрямованою діяльність, що забезпечує взаємодію між людьми, усвідомлюється на підставі відображень суспільних відношень та реалізовується як обмін діяльністю між індивідами,

інтелектуальні (ідеальні) – потреби в знаннях, істині, світогляді, компетенції, здатності прогнозувати події та керувати ними,

функціональні – забезпечуються певними видами діяльності,

предметні – забезпечуються певними предметами,

матеріальні – комплекс предметів,

духовні – за рахунок самовдосконалення та цілеспрямованості

8.Що визначають споживні показники товарів? Наведіть характеристику показників соціального призначення та естетичні для конкретного товару.

Споживчі показники визначають ефективність використання товарів за призначенням, їхню соціальну значимість, практичну корисність, нешкідливість, естетичну доцільність.

Залежно від того, яка з особливостей є визначальною, споживчі властивості поділяють на шість груп показників:соціального призначення;функціональні;експлуатаційні;ергономічні;естетичні;екологічні.

Показники соціального призначення – це властивості, які характеризують відповідність виробів соціальним потребам, суспільну значимість для різних груп споживачів. Визначаються шляхом аналізу статистичних даних, проведення соціологічних досліджень. На основі одержаних даних розробляється номенклатура, асортимент товару (транспорт, взуття для різного віку людей).

Естетичні властивості – це споживчі властивості, які виявляють у чуттєво сприйнятливих ознаках форми свою суспільну цінність та соціально-культурну значущість задовольняти естетичні потреби людини.

Основними показниками естетичних властивостей є:

– інформаційна виразність форми – це здатність виробу через особливості форми відображати соціально-естетичні уявлення, що склалися у суспільстві (мода та одяг в історії людини);

– художньо-образна виразність характеризує здатність форми виробу викликати певні почуття в людини, створювати добрий настрій, відображати національні особливості та характерні риси конкретного виробника (вишиванки, солом’яні іграшки);

– відповідність стилю – це система засобів та прийомів художньої виразності в архітектурі, мистецтві та оформленні предметів, що істотно склалися; та відображає специфічні соціально-економічні умови життя, особливості традицій людей в певний історичний період (бароко, рококо).

Мода, на відміну від стилю, представляє собою тимчасову спільність формально-художніх засобів, що передають певне світовідчуття. Мода змінюється разом із зміною соціально-економічних умов.

– раціональність форми – відповідність форми тим вимогам, що ставляться до них;

– відповідність форми ергономічним вимогам;

– цілісність композицій характеризує гармонійну єдність частин та цілого;

– досконалість виробничого виконання та товарного вигляду характеризує чистоту виконання контурів окремих елементів виробів, ретельність нанесення декоративних та захисних покриттів, інформаційних знаків, раціональність й рекламна виразність, пакування тощо.