- •1.Предмет і завдання товарознавства. Споживча вартість і споживчі властивості.
- •2.Споживні властивості товарів. Показники, що визначають споживні властивості. Показники соціального, функціонального і експлуатаційного призначення.
- •3.Споживні властивості товарів. Показники, що визначають споживні властивості. Показники ергономічні, естетичні та екологічні.
- •5.Перерахуйте основні задачі товарознавства, які вирішуються при вивченні конкретного товару. Яких знань вимагає функція маркетингу товарознавства? Наведіть приклади класифікації потреб за суб’єктами.
- •6.Основні категорії товарознавства – споживча вартість, споживча цінність. Наведіть приклади їх визначення ля конкретного товару. Наведіть приклади класифікації потреб за походженням.
- •7.Визначте основні задачі експертної та торговельно-технологічної, аналітичної діяльності товарознавства. Наведіть приклади класифікації потреб за формою життєдіяльності.
- •8.Що визначають споживні показники товарів? Наведіть характеристику показників соціального призначення та естетичні для конкретного товару.
- •9.Як характеризуються споживні властивості товару? Наведіть характеристику показників функціонального призначення для конкретного товару. Визначте типи споживання, чим вони обумовлені?
- •10.Що таке комплекс споживних властивостей товару? Наведіть характеристику експлуатаційних показників для конкретного товару.
- •11.Наведіть характеристику ергономічних та екологічних показників для конкретного товару.
- •12.Які потреби людини забезпечують раціональні нормативи споживання непродовольчих товарів? Наведіть приклади.
- •13.Обґрунтуйте ієрархічну структуру потреб людини.
- •14.Визначте сутність поняття «товарорух» та внутрішні й зовнішні чинники, що впливають на зміну якості та маси товарів.
- •15.Визначте оптимальні режими зберігання товарів (температура, вологість повітря, освітленість, вентилювання).
- •16.Які фізичні та фізико-хімічні процеси впливають на якість товарів під час товароруху?
- •19.Характеристика природних та нормованих втрат маси товарів. Чинники їх виникнення.
- •20.Характеристика передреалізаційних та актованих втрат маси товарів. Чинники їх виникнення.
- •21.Класифікація процесів, що відбуваються у продуктах під час товароруху. Сутність фізичних і фізико-хімічних процесів, їх вплив на якість продуктів
- •22.Сутність біохімічних процесів, їх вплив на зміну споживчих властивостей продуктів (дихання, гідроліз, автоліз).
- •23.Мікробіологічні процеси. Види бродіння. Сутність гниття й пліснявіння. Вплив цих процесів на якість продуктів.
- •24.Біологічні процеси. Пошкодження продуктів, заходи боротьби із шкідниками. Класифікація хп за їх здатністю до збереження.
- •25.Енергетична цінність продуктів. Раціональне харчування. Теорія адекватного харчування.
- •41. Контроль якості товарів. Види контролю якості товарів. Види похибок, що виникають в ході вимірювання показників якості.
- •42.Сутність поняття „асортимент товару”. Види асортименту. Складники асортименту, їхня характеристика
- •45.Оцінка рівня якості товарів. Основні умови вибору базового зразка. Методи оцінки рівня якості товару. Інтегральний показник рівня якості.
- •46.Сутність управління асортиментом товарів.
41. Контроль якості товарів. Види контролю якості товарів. Види похибок, що виникають в ході вимірювання показників якості.
Контроль якості продукції - встановлення відповідності продукції та процесів вимогам нормативно-технічної документації, зразкам- еталонам; інформація про перебіг виробничого процесу та підтримання його стабільності; захист підприємства від постачань недоброякісних матеріалів, енергоносіїв та ін.; виявлення дефектної продукції на ранніх етапах; запобігання випуску недоброякісної продукції.
Контроль можна класифікувати за такими ознаками:
— стадіями життєвого циклу об'єкта — контроль на стадії стратегічного маркетингу, НДДКР, ОТПВ, виробництва, підготовки об'єкта до функціонування, експлуатації, технічного обслуговування і ремонту;
— об'єктами контролю — предмет праці, засоби виробництва, технологія, організація процесів, умови праці, праця, навколишнє середовище, параметри інфраструктури регіону, документи, інформація;
— стадіями виробничого процесу — вхідний, операційний контроль, контроль готової продукції, транспортування і збереження;
— виконавцями — самоконтроль, контроль з боку менеджера, контрольного майстра, відділу технічного контролю, інспекційний контроль, державний і міжнародний контроль;
— можливостями подальшого використання об'єкта контролю — контроль що руйнує об'єкт і контроль, що не руйнує об'єкт контролю;
— прийнятими рішеннями — активний (попереджуючий) і пасивний (за відхиленнями) контроль;
— ступенем охоплення контролем — суцільний і вибірковий контроль;
— режимом контролю — посилений (прискорений) і нормальний контроль;
— ступенем механізації — ручний, механізований, автоматизований і автоматичний контроль;
— часом контролю — попередній, поточний і заключний контроль;
— способом отримання й обробки інформації — розрахунково-аналітичний, статистичний і реєстраційний контроль;
— періодичністю виконання контрольних операцій — безперервний і періодичний контроль.
В залежності від обраної класифікаційної ознаки існують різні класифікації похибок вимірювання, серед яких можна виділити найпоширеніші:за формою вираження;за джерелами виникнення;за закономірностями виникнення та прояву.
За формою вираження похибки вимірювання поділяються на абсолютні та відносні.
Абсолютна похибка вимірювання - це похибка вимірювання, виражена в одиницях вимірюваної величини.
Відносна похибка вимірювання - це похибка вимірювання, виражена як відношення абсолютної похибки до виміряного значення.
Відносну похибку у частках вимірюваної величини або у відсотках знаходять із співвідношень
За джерелами виникнення похибки вимірювання бувають інструментальні, методичні та особисті (похибки оператора).
Інструментальна похибка - складова похибки вимірювання, зумовлена властивостями засобу вимірювання. Ця похибка в свою чергу може містити кілька компонентів, зокрема, похибку засобу вимірювання та похибку обумовлену взаємодією засобу вимірювання з об'єктом вимірювання.
Методична похибка — складова похибки вимірювання, обумовлена недосконалістю методу вимірювання або невідповідністю об'єкта вимірювання його моделі, прийнятій для вимірювання.
Похибка оператора - складова похибки вимірювання, обумовлена індивідуальними властивостями оператора.
Дана класифікація зручна для ідентифікації компонентів повної похибки вимірювання з метою її оцінювання.
За закономірностями виникнення та прояву розрізняють систематичні та випадкові похибки.
Систематична похибка - складова загальної похибки вимірювання, яка залишається постійною або закономірно змінюється під час повторних вимірювань однієї і тієї ж величини.
Випадкова похибка - складова загальної похибки вимірювання, яка змінюється випадковим чином (як за знаком, так і за величиною) під час повторних вимірювань однієї і тієї ж величини.
Класифікація похибок за закономірностями виникнення та прояву використовується:
1. Під час розрахунку характеристик похибки вимірювання. В залежності від того, до систематичних чи випадкових відносяться ті чи інші похибки, використовуються різні методи їх сумування.
2. Під час вибору способів зменшення повної похибки, якщо вона перевищує прийнятне значення. Способи усунення, врахування або зменшення похибки кінцевого результату вимірювання залежать також від того, до якої групи - систематичних чи випадкових похибок - відносяться ті чи інші компоненти повної похибки вимірювання.
В окрему групу слід виділити надмірні похибки.
Надмірна похибка - похибка вимірювання, яка істотно перевищує очікувану за даних умов похибку.
Результати, що містять надмірну похибку, називаються промахами. Такі результати необхідно виявляти та вилучати.