- •1.Предмет і завдання товарознавства. Споживча вартість і споживчі властивості.
- •2.Споживні властивості товарів. Показники, що визначають споживні властивості. Показники соціального, функціонального і експлуатаційного призначення.
- •3.Споживні властивості товарів. Показники, що визначають споживні властивості. Показники ергономічні, естетичні та екологічні.
- •5.Перерахуйте основні задачі товарознавства, які вирішуються при вивченні конкретного товару. Яких знань вимагає функція маркетингу товарознавства? Наведіть приклади класифікації потреб за суб’єктами.
- •6.Основні категорії товарознавства – споживча вартість, споживча цінність. Наведіть приклади їх визначення ля конкретного товару. Наведіть приклади класифікації потреб за походженням.
- •7.Визначте основні задачі експертної та торговельно-технологічної, аналітичної діяльності товарознавства. Наведіть приклади класифікації потреб за формою життєдіяльності.
- •8.Що визначають споживні показники товарів? Наведіть характеристику показників соціального призначення та естетичні для конкретного товару.
- •9.Як характеризуються споживні властивості товару? Наведіть характеристику показників функціонального призначення для конкретного товару. Визначте типи споживання, чим вони обумовлені?
- •10.Що таке комплекс споживних властивостей товару? Наведіть характеристику експлуатаційних показників для конкретного товару.
- •11.Наведіть характеристику ергономічних та екологічних показників для конкретного товару.
- •12.Які потреби людини забезпечують раціональні нормативи споживання непродовольчих товарів? Наведіть приклади.
- •13.Обґрунтуйте ієрархічну структуру потреб людини.
- •14.Визначте сутність поняття «товарорух» та внутрішні й зовнішні чинники, що впливають на зміну якості та маси товарів.
- •15.Визначте оптимальні режими зберігання товарів (температура, вологість повітря, освітленість, вентилювання).
- •16.Які фізичні та фізико-хімічні процеси впливають на якість товарів під час товароруху?
- •19.Характеристика природних та нормованих втрат маси товарів. Чинники їх виникнення.
- •20.Характеристика передреалізаційних та актованих втрат маси товарів. Чинники їх виникнення.
- •21.Класифікація процесів, що відбуваються у продуктах під час товароруху. Сутність фізичних і фізико-хімічних процесів, їх вплив на якість продуктів
- •22.Сутність біохімічних процесів, їх вплив на зміну споживчих властивостей продуктів (дихання, гідроліз, автоліз).
- •23.Мікробіологічні процеси. Види бродіння. Сутність гниття й пліснявіння. Вплив цих процесів на якість продуктів.
- •24.Біологічні процеси. Пошкодження продуктів, заходи боротьби із шкідниками. Класифікація хп за їх здатністю до збереження.
- •25.Енергетична цінність продуктів. Раціональне харчування. Теорія адекватного харчування.
- •41. Контроль якості товарів. Види контролю якості товарів. Види похибок, що виникають в ході вимірювання показників якості.
- •42.Сутність поняття „асортимент товару”. Види асортименту. Складники асортименту, їхня характеристика
- •45.Оцінка рівня якості товарів. Основні умови вибору базового зразка. Методи оцінки рівня якості товару. Інтегральний показник рівня якості.
- •46.Сутність управління асортиментом товарів.
9.Як характеризуються споживні властивості товару? Наведіть характеристику показників функціонального призначення для конкретного товару. Визначте типи споживання, чим вони обумовлені?
Споживні властивості товарів залежать від багатьох чинників, які діють комплексно або ізольовано. Їх дослідження є однією із найважливіших задач товарознавства.
Чинники, які формують споживні властивості товарів, можна підрозділити на три групи:
-властивості похідної сировини та матеріалів, конструкція виробів, якість технологічних процесів, які безпосередньо впливають на формування споживчих властивостей;
-доцільність та ефективність виробництва, матеріальна зацікавленість робітників, санкції, які пред’являються за виробництво продукції низької якості, які стимулюють споживчі властивості:
-умови зберігання, транспортування, реалізації і експлуатації товарів, які забезпечують збереження споживчих властивостей при доведенні товарів від виробництва до споживача.
Властивості, які обумовлюють використання товарів за призначенням, характеризують здатність товару задовольняти певні потреби людей (матеріальні і духовні) називаються функціональними.
Номенклатура функціональних показників:
а) показники використання характеризують корисний ефект від споживання товару, який може бути виражений як в кількісних, так і якісних показниках. (для харчових продуктів: енергетична, фізіологічна, харчова цінності, коефіцієнт засвоюваності; для непродовольчих товарів, наприклад взуття: міцність, стійкість, захист);
б) показники універсальності розглядають діапазон умов і можливостей використання окремого товару за призначенням з додатковими функціями, корисними для людини (телефон, автомобілі, велосипед, молоко);
в) показники додаткових функцій характеризують поведінку товару при споживанні, експлуатації, транспортуванні, ремонті (побутова техніка різних виробників).
Споживання – це використання матеріальних та духовних благ для задоволення потреб, з метою підтримання, відновлення, відтворення, продукування, розвитку та вдосконалення життєвих сил людини – фізичного та духовного потенціалу, багатосторонніх здібностей, знань, вмінь, які застосовуються для створення нових матеріальних та духовних цінностей.
Процеси споживання можуть бути простими та складними, вимагати відповідної класифікації. Тип споживання визначається типом потреб, що задовольняються з урахуванням їх місця в ієрархічній структурі потреб.
Існує п’ять типів споживання:
– утилітарний, коли предмети споживання сприймаються, як засоби підтримання та збереження життя;
– пасивний, коли людина звертає увагу на соціальні властивості предметів, які нею споживаються, але не надає їм особливого значення;
– престижний, коли суб’єкт шукає в предметі споживання ті соціальні можливості, які б задовольнили його потреби відчувати себе соціально значущим в «референтному» середовищі;
– перетворювальний, коли споживач, орієнтуючись на престижність виробів, враховує власну неповторну індивідуальність, свої смаки та прагнення;
– творчий, коли реалізовуються інтелектуальні потреби самовираження, самоутвердження.