- •1.Предмет і завдання товарознавства. Споживча вартість і споживчі властивості.
- •2.Споживні властивості товарів. Показники, що визначають споживні властивості. Показники соціального, функціонального і експлуатаційного призначення.
- •3.Споживні властивості товарів. Показники, що визначають споживні властивості. Показники ергономічні, естетичні та екологічні.
- •5.Перерахуйте основні задачі товарознавства, які вирішуються при вивченні конкретного товару. Яких знань вимагає функція маркетингу товарознавства? Наведіть приклади класифікації потреб за суб’єктами.
- •6.Основні категорії товарознавства – споживча вартість, споживча цінність. Наведіть приклади їх визначення ля конкретного товару. Наведіть приклади класифікації потреб за походженням.
- •7.Визначте основні задачі експертної та торговельно-технологічної, аналітичної діяльності товарознавства. Наведіть приклади класифікації потреб за формою життєдіяльності.
- •8.Що визначають споживні показники товарів? Наведіть характеристику показників соціального призначення та естетичні для конкретного товару.
- •9.Як характеризуються споживні властивості товару? Наведіть характеристику показників функціонального призначення для конкретного товару. Визначте типи споживання, чим вони обумовлені?
- •10.Що таке комплекс споживних властивостей товару? Наведіть характеристику експлуатаційних показників для конкретного товару.
- •11.Наведіть характеристику ергономічних та екологічних показників для конкретного товару.
- •12.Які потреби людини забезпечують раціональні нормативи споживання непродовольчих товарів? Наведіть приклади.
- •13.Обґрунтуйте ієрархічну структуру потреб людини.
- •14.Визначте сутність поняття «товарорух» та внутрішні й зовнішні чинники, що впливають на зміну якості та маси товарів.
- •15.Визначте оптимальні режими зберігання товарів (температура, вологість повітря, освітленість, вентилювання).
- •16.Які фізичні та фізико-хімічні процеси впливають на якість товарів під час товароруху?
- •19.Характеристика природних та нормованих втрат маси товарів. Чинники їх виникнення.
- •20.Характеристика передреалізаційних та актованих втрат маси товарів. Чинники їх виникнення.
- •21.Класифікація процесів, що відбуваються у продуктах під час товароруху. Сутність фізичних і фізико-хімічних процесів, їх вплив на якість продуктів
- •22.Сутність біохімічних процесів, їх вплив на зміну споживчих властивостей продуктів (дихання, гідроліз, автоліз).
- •23.Мікробіологічні процеси. Види бродіння. Сутність гниття й пліснявіння. Вплив цих процесів на якість продуктів.
- •24.Біологічні процеси. Пошкодження продуктів, заходи боротьби із шкідниками. Класифікація хп за їх здатністю до збереження.
- •25.Енергетична цінність продуктів. Раціональне харчування. Теорія адекватного харчування.
- •41. Контроль якості товарів. Види контролю якості товарів. Види похибок, що виникають в ході вимірювання показників якості.
- •42.Сутність поняття „асортимент товару”. Види асортименту. Складники асортименту, їхня характеристика
- •45.Оцінка рівня якості товарів. Основні умови вибору базового зразка. Методи оцінки рівня якості товару. Інтегральний показник рівня якості.
- •46.Сутність управління асортиментом товарів.
5.Перерахуйте основні задачі товарознавства, які вирішуються при вивченні конкретного товару. Яких знань вимагає функція маркетингу товарознавства? Наведіть приклади класифікації потреб за суб’єктами.
Для досягнення мети при вивченні дисципліни повинні бути вирішені наступні задачі:
– систематизування великої кількості товарів шляхом раціонального застосування методів класифікації та кодування;
– вивчення властивостей та показників асортименту для аналізу асортиментної політики промислової або торгівельної організації;
– визначення номенклатури споживчих властивостей та показників якості товарів, а також хімічних, фізичних, фізико-хімічних властивостей, що їх обумовлюють;
– оцінка якості товарів, в тому числі інноваційних;
– виявлення градацій якості й дефектів товарів, причин їх виникнення та заходів по запобіганню реалізації неякісних товарів;
– визначення кількісних характеристик одиничних екземплярів товарів і товарних партій;
– забезпечення якості і кількості товарів на різних етапах їхнього технологічного циклу;
– встановлення видів товарних втрат, причин їх виникнення та розробка заходів для їх запобігання або зниження;
– інформаційне забезпечення товароруху від виробника до споживача.
Функція маркетингу вимагає таких знань:
– чинників, що впливають на стан виробництва товарів та його динаміку;
– стан обсягів виробництва, розміщення підприємств і асортименту їх товарів;
– методів визначення життєвого циклу і прогнозування ступеня соціального старіння товарів;
– методів аналізу системи чинників, що формують вимоги ринку до товару, і визначення ємності ринку.
Потреби – це необхідна властивість функціонування, розвитку людини і суспільства в цілому. Людина може існувати і розвиватися лише за відповідних внутрішніх і зовнішніх умов, внаслідок власної діяльності і взаємодії із зовнішнім середовищем, здійснюючи з ним постійний обмін необхідними речовинами, життєвою енергією та інформацією, що відповідає певному становищу людини в системі самого середовища.
- за суб’єктами:особисті, сімейні,трудового колективу,суспільства.
6.Основні категорії товарознавства – споживча вартість, споживча цінність. Наведіть приклади їх визначення ля конкретного товару. Наведіть приклади класифікації потреб за походженням.
Споживча цінність – це комплекс споживчих властивостей товару, завдяки яким він може задовольняти ті чи інші потреби людини. Споживча цінність виявляється при обміні, як мінова вартість, визначається кількістю труда, що витрачено на його виробництво та виміряється робочим часом.
Споживча вартість - це здатність товару задовольняти якусь потребу людини. Вона представлена у самій речі, тотожна сукупності тих хімічних і фізичних властивостей, які притаманні самому предмету.
Споживчі властивості – це властивості, які зумовлюють здатність товару задовольняти потреби споживачів й проявляються в процесі споживання.
Ці властивості необхідні для конкретизації споживчої цінності товару.
(соціального призначення;функціональні(енерг.ценность,органолепт);експлуатаційні;ергономічні;естетичні;екологічні.)
Потреби – це необхідна властивість функціонування, розвитку людини і суспільства в цілому.
- за походженням:
біогенні (природні) – є детермінованими генетично і обумовлені природним середовищем (одяг в різних кліматичних умовах),
соціогенні (штучні) – формуються соціальним середовищем і розвиваються історично разом із розвитком суспільства (знаряддя праці, телевізор, інтереси).