6.5 Бактеріологічні дослідження м’яса на антропозоонози

При підозрі на антропозоонозні захворювання забійних тварин, на дослідні матеріали готують препарати - відбитки, фіксують їх. Зафарбовують різноманітними методами і проводять мікроскопічні дослідження. Знаючи морфологію збудників захворювань і їх можливість специфічно забарвлюватися тими або іншими барвниками, можна так визначити вид мікроорганізма.

6.5.1 Бацили сибірської язви

У випадку підозри на сибірську язву на аналіз направляють патологічно змінені, пошкоджені тканини; лімфатичні вузли; селезінку; печінку; нирки; від свиней, крім того, підщелепні лімфовузли з оточуючою тканиною.

З ушкоджених частин органів і тканин готують мазки-відбитки фіксують їх, фарбують по Граму на присутність капсул і спор. При наявності збудника сибірської язви в полі зору видно крупні грампозитивні палички розміром 4…8х1…1,5 мкм, нерухомі, спороутворюючі, з обрізаними кінцями, розташовані поодинці, попарно або ланцюжком. В мазках з органів і крові ланцюжки складаються з 2-3-ох клітин. Наявність капсули характерно для сибірськоязвинної палички і виявлені капсули рахуються достатнім для того щоб відрізнити сибірськоязвинну палочку від схожих з нею самрофітів.

Спори овальної форми розташовуються в помазках центрально, діаметр їх не перевищує діаметр палички.

При мікроскопічному дослідженні уражених лімфовузлів в мазках виявляють зовні, сильно вигнуті або перекрученні нитки бацил, інколи розпухлі і без правильних контурів або без здатності зафарбовуватись по Граму.

В мікроскопічних препаратах з ушкоджених підщелепних лімфовузлів на лінії з різноманітними формами бацил сибірської язви майже завжди зустрічається збудник рожі свиней, синегнойна паличка.

Попередню позитивну відповідь при дослідженні на сибірську язву дають зразу ж після мікроскопічного дослідження при наявності в мазках підозрілих на сибірську язву паличок.

Кінцевий висновок дають після проведення спеціальних досліджень.

6.5.2. Бактерії туберкульозу

При підозрі на враження туберкульозом органів або тканин забійних тварин проводять тільки мікроскопічне дослідження підозрюючого матеріалу, так як методи бактеріологічного дослідження довгострокові і в умовах виробництва не застосовуються.

Досліджувальним матеріалом є лімфовузли і кусочки враженої тканини. З доставленого матеріалу готують мазки-відбитки і фарбують їх по Ціль-Нальсону. Bact.tuberculosis мають вигляд рожево-червоних тонких, прямих або злегка вигнутих паличок, які розташовані по одинці або групами. Їх розміри 1,5…4,5х0,3…0,5 мкм. Палички не рухливі, спор і капсул не утворюють, Грам⁺.

6.5.3 Бактерії бруцельозу

Із патологічного матеріалу роблять мазки-відбитки, які фарбують по Граму або по Козловському. Метод Козловського заснований на тому, що бруцили в змішаних культурах при недовгій (до 1 хв.) дії розчинів анілінових сполук адсорбують (вбирають) фарби пізніше, ніж інші бактерії. Мазок фарбують 2%-ним водним розчином сафраніна і підігрівають до появи перших бульбашок газу. Потім мазок промивають водою і додатково фарбують 1%-ним розчином малахітгрюна на протязі 1…2 хв. Бруцили набувають яскраво-червоного кольору (сафранін), інші бактерії – зелені. Малахітову зелень можна замінити діамантовою зеленю або метиленовою синькою. Бактерії групи бацил являють собою дрібні з заокругленими краями (0,4…2,5х0,3…0,8 мкм), Грам^-, спор і капсул не утворюють, не рухливі.

6.5.4. Збудники рожі свиней

При підозрі на рожу свиней готують мазки-відбитки з паренхіматозних органів (нирок, селезінки і інших) і зафарбовують їх по Граму . При наявності в них тонких, прямих або злегка вигнутих, без спор і капсул, розташованих одинарно, попарно або у вигляді скупчень Грам⁺ паличок, дають висновок про підозру на наявність збудника рожі свиней.

6.5.5. Збудники лістеріозу

При підозрі на лістеріоз на дослідження направляють частину головного мозку, печінки та селезінки.

В мазках-відбитках, зафарбованих по Граму, лістерії мають вигляд дрібних, часто поліморфних Грам⁺ паличок, розташованих поодиноко або під кутом у вигляді римської цифри V. Лістерії рухливі, дрібні (0,3…0.5 мкм), спор і капсул не утворюють.

6.5.6. Збудники туляримії

На аналіз направляють частки лімфовузлів, селезінки, кісткового мозку і інших органів хворих тварин. Бактерії туляремії-палички довжиною 0,3…0,7 мкм (інколи до 2…3 мкм), товщиною 0,2 мкм. Спор не утворюють, Грам^-, фарбуються при довгостроковій дії аніліновими барвниками.

6.5.7. Збудники лептоспірозу

Для дослідження відбирають долю печінки і нирку відразу після забою. Шматочки вагою до 5 г ретельно розтирають в фарфоровій ступці. До розтертої тканини додають 10 мл фізіологічного розчину. Все це ретельно розтирають і відстоюють на протязі 1 години. З верхнього прозорого шару відбирають пробу для препарату роздавлена крапля. Приготовлені препарати (не менше 10), роздивляються в темному полі мікроскопу.

Лептоспіри являють собою тоненькі ниточки. Середня частина тіла лептоспіри витягнута, кінці з гудзичатим потовщенням поступово зменшуються і в більшості випадків зігнуті під кутом. Все тіло мікроба складається з правильних витків спіралі майже дотикаючись одна з одною. Розмір ліпоспор 5…18х0,2…0,3 мкм. Для фарбування лептоспір використовується метод Романовського-Гімза. Розчин барвника готують з розрахунку три краплі готової фарби Романовського-Гімза на 1 мл водопровідної води. Фіксований препарат–відбиток опускають на 6…8 годин в фарбу. Лептоспіри забарвлюються в блідо-рожевий колір, але при цьому вони втрачають деякі характерні морфологічні особливості.

Самостійна робота студентів

1. Згідно з методичними вказівками, відібрати проби із консервів з посівом матеріалу на загальну мікробну обнасіненність (в чашки Петрі з середовищем Ендо або Кіта-Тороці) і на наявність анаеробів (методом шприцювання в стовпчик МПА).

2. Підрахувати загальну мікробну обнасіненність ковбасних виробів, промікроскопіювати колонії які виросли, визначити наявність умовно-патогенної мікрофлори . Зробити висновок про якість продукту і заповнити таблицю 6.2.

3. Визначити загальну мікробну обнасіненність води і її колітитр. Колонії які виросли розглядають під мікроскопом. Заповнюють таблицю 6.3.

4. Пересіяти виділенні культури шприцом в стовпчики МПА і МПЖ, на молочний агар Ейкмана і Лакмусове молоко, в пёстрый ряд Гауса.

Матеріальне забезпечення заняття

1. Набір приладів і інструментів, що забезпечують роботу мікробіолога.

2. Одна чашка Петрі з МПА, одна чашка Петрі з середовищем Ендо, дві пробірки з МПА, одна пробірка з МПЖ, середовище Гіса, молочний агар Ейкмана, лакмусове молоко.

3. Показові препарати збудників антропозоонозів.

4. Стерильний пробійник, стерильні піпетки, тампони, спирт.

Заняття 7 (6 годин)

Тема: Методи визначення виду мікроорганізмів.

Характеристика мікроорганізмів – шкідників м’ясного виробництва

План

7.1. Мікробіологічні дослідження консерви (закінчення).

7.2. Мікробіологічний аналіз м’яса (закінчення).

7.3. Характеристика окремих видів сапрофітів.

7.1. Мікробіологічні дослідження консерви (закінчення)

Підрахувати загальну мікробну обнасіненність консервів і промікроскопіювати колонії які виросли. На основі проведених досліджень зробити висновок про наявність умовно патогенної і анаеробної мікрофлори.

Заповнити таблицю 7.1.

Таблиця 7.1.