7.2.4. Визначення окислювально-відновних властивостей мікроорганізмів

В культурах мікроорганізмів є також і окислювально-відновні ферменти. Окислення субстрату може проходити за рахунок приєднання до нього кисню (ферменти оксидаз) або відщеплення водню.

Речовина, від якої відщеплюється водень, називають донором, а до якого приєднується – акцепором. Акцептором водню частіше є кисень повітря, а також багато органічних сполук.

Для виявлення дегідраз і визначення їх активності застосовують метод вводу в живильне середовище органічного барвника, який виконує роль акцептора водню. В результаті приєднання водню барвник відновлюється, перетворюючись в безбарвну сполуку. Останні при доступі кисню повітря може знову окислитись і набути свій попередній колір. В якості акцепторів водню використовують метиленову синь, лакмусову настоянку, малахітову зелень, нейтралярот і інші.

Редукуючі властивості мікроорганізмів можна встановити при засіві культур на МПБ, МПА, молока, з додаванням розчинів барвників: на 5 мл середовища 1 краплю 5%-ного розчину метиленової сині, або 1-2 краплі 5%-ного розчину індигокарміна, або 1 краплю лакмусової настоянки. При позитивній реакції середовище повністю втратить забарвлення.

7. 2. 5. Відношення мікроорганізмів до кисню повітря

Провидиться засів уколом в стовпчик МПА з послідуючою 48-годинною витримкою при температурі 30-37 ⁰С.

Якщо спостерігається ріст мікроорганізмів на поверхні середовища у вигляді цвяха шляпкою догори, то мікроби потрібно віднести до аеробів. Незначний ріст на поверхні і більше інтенсивніший по всій довжині уколу є характерним для факультативних анаеробів. Активне розрідження середовища на дні пробірки характеризує розвиток облігатних анаеробів.

Матеріали дослідів по визначенню виду мікроорганізмів заносять в таблицю 7.3.

На основі отриманих даних встановлюють рід і вид досліджуваних мікроорганізмів по визначенням бактерій, грибів і дріжджів, в яких описані характерні особливості сімейств, родів, видів мікроорганізмів.

Таблиця 7.3.

“Цукрові” середовища

Утворилися чи ні
Цукроза		Лактоза		Мальтоза			Глюкоза			Манніт
К	Г	К	Г	К	Г	К		Г	К		Г
+	-	+	-	+	-	+		-	+		-

Земляна паличка (Bact. Mycoides) - аеробні бацили розміром 5…7х0,8…1,2 мкм, поодинокі або у вигляді ланцюжків, рухливі, Грам⁺, капсул не утворюють, але здатні до спороутворення. На МПА утворюють пушисті, міцелевидні, лежачі по поверхні середовища колоній. На МПБ утворюють морщинисту плівку. На МПЖ розріджують у вигляді кратера. Молоко не згортається. Розкладають глюкозу і цукрозу з утворенням кислоти і газу.

Паличка (Baet megatherium) аеробні бацили розміром 2… 3,5 мкм.

Зустрічаються в грунті і на поверхні матеріалів, що гниють. Рухливі (лофотрини), утворюють опори, не утворюють, Гром⁺.

На МПА виростають гладенькі, брудно білі, жирно-блискучі колонії з хвилястими краями.

Розчіплюють глюкозу і лактозу з утворенням газу.

Пігментні бактерії (Pseudomonas fluerescens) маленька безспорова паличка, рухлива (лофотрихії, Грам^-). Утворює зеленувато-жовтий флюересцируючий пігмент.

Пігментна бактерія чудова паличка (Bact. prodigiosum) - також мала (1-2х0,6 мкм), безспорова паличка, рухлива (перитрихії), Грам^-, ккапсул не утворює.

На МПА утворює колонії темно-червоного кольору з металевим блиском. Розправляє у вигляді коронки МПЖ. Молоко звертається в МПБ утворює муть.