Лабороторне заняття №2.

ТЕМА: Мікробіологічний аналіз м’яса.

ПЛАН:

• Мікробіологічний аналіз м’яса.

• Методи кількісного обліку мікроорганізмів.

• Мікробіологічний аналіз повітря (закінчення).

• Мікробіологічний аналіз води (закінчення).

Мікробіологічний аналіз м’яса.

Для бактеріальних досліджень в лабораторію направляють такі проби: дві (згинач і розгинач передніх і задніх кінцівок туші, які покриті фасцією довжиною більше 8 см) або кусок 8х6х6 см, два лімфатичних вузла перпендикулярний та глибокий паховий-разом з сполучною тканиною, що їх оточує, селезінку, долю печінки з її лімфовузлами, жовчний міхур, долю легенів, нирку і трубчасту кістку. Від свинячої туші, крім цього, направляють підщелепні лімфовузли.

Відібрані стерильними інструментами зразки завертають (проби від кожної туші окремо) в пергаментний папір, на якому пишуть номер туші і вид тварини, ставлять їх в герметичний ящик, щільно закривають, і передають в лабораторію з супровідним документом.

В цьому документі, підписаним людиною, яка направила матеріал, вказує вид тварини, назву матеріалу, причину направлення на дослідження, короткі патолого-анатомічні данні, виявлені при ветеринарно-санітарній експертизі туші, дату направлення матеріалу на дослідження.

Із зразків, які були доставлені в лабораторію на дослідження, не пізніше як через 30 хв відбирають.

Руки, перед тим як взяти пробу, слід ретельно помити і протерти спиртом.

Для відбирання проби поверхню матеріалу (м’язова тканина) припікають (припалюють) розпеченим ножем, стерильним скальпелем роблять глибокий розріз, розсунувши його краї з глибини тканини вирізають кусочки проби довжиною 3-4 см і вміщують їх у стерильний посуд. При ушкодженні органів і тканин пробу відбирають з ушкодженних місць.

Із стерильно вирізаних проб м’яса ваговим або об’ємним методом готують необхідні для посіву розведення.

При застосуванні вагового методу наважку матеріалу масою 1 г. кладуть в стерильний бюкс. Потім її переносять в стерильну ступку і розтирають з невеликою кількістю просіяного і простерилізованого піску, додаючи поступово 10 або 20 мл фізіологічного розчину до утворення кашоподібної маси. В отриманій емульсії дослідний матеріал міститься в співвідношенні з рідиною 1:10 або 1:20. Надалі готують необхідні розведення.

Для кількісного підрахунку мікробного забруднення 1 мл дослідного продукту або його розведення вносять в пусту стерильну чашку Петрі і заливають 10-15 мл стерильного розтопленого МПА при температурі 45 ⁰С.

Після розподілення і застигання середовища чашки термостатують при 37 ⁰С на протязі 24-48 годин. Підраховують колоніїї користуючись лупою.

Якщо кількість колоній більше 100, то чашку олівцем ділять на сектори і в кожному підраховують кількість колоній, потім кількість сумують і множать отримане число на розведення. Таким чином визначають кількість мікроорганізмів в 1 г продукту.

Якщо на чашках виросло більше 300 колоній, то для підрахунку краще користуватися камерою Вольфлюгеля.

При дослідження м’яса на бактерії групи кишкової палички, протея і анаеробні мікроорганізми, відібрані проби засівають шляхом розтирання по поверхні середовища Ендо. Можна засіяти розведеним досліджуваним матеріалом. Після термостатування при 37 ⁰С на протязі 18-24 год. посів розглядають (перевіряють). На середовищі Ендо колонії умовно- патогенних організмів з групи кишкової палички мають червоний колір з металевим блиском. З відбірних характерних колоній роблять пересів в МПБ і проводять реакцію аглютинації з груповими специфічними сироватками, готують препарат роздавлена крапля і препарат для забарвлення по Граму. Більшість бактерій з групи кишкової палички, протея рухомі, грам негативні, із заокругленими кінцями.

Для виявлення анаеробних мікроорганізмів проводять посів досліджуваного матеріалу в середовище Кіта-Тароці.

В свіжому м’ясі, придатному до вживання, не повинно бути патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів (типу кишкової палички, протея, інших ) і загальна обнасіненість не повинна перевищувати 5 тис. мікробних тіл на 1 г м’яса.

Мікробіологічний аналіз повітря (закінчення)

Підрахувати за допомогою лупи кількість колоній і скласти таблицю мікробної обнасіненності повітря різних приміщень за (табл.5.1).

Таблиця №1

Мікробіологічна обнасіненність повітря

№ п/п	Місця взяття проби	Кількість колоній			Мікробна обнасіненність повітря		Примітка
		Бактерії	Мікроміцити

Мікробіологічний аналіз води (закінчення)

В посіяному матеріалі визначають загальну мікробну обнасіненність води і мікроскопують колонії, що виросли. Отримані результати занотовують.

Таблиця 2

Мікробіологічний аналіз води

№ п/п	Вид зразку	Кількість колоній			Загальна мікробна обнасіненність		Колі-титр		Примітка
		Бактерій	Мікроміцитів