Лабораторний посуд для приготування живильних середовищ

Пробірки, чашки Петрі і інший лабораторний посуд з культурами мікроорганізмів після аналізу 30 хв. стерилізують в автоклаві при 120 ⁰С. Середовище викидають, а посуд кип’ятять 1 годину з додаванням мила або миючого засобу. Після кип’ятіння спочатку промивають в проточній воді, а потім в дистильованій. Замість стерилізації можна помістити використаний посуд на 2-3 години в 50%-ний розчин соляної кислоти, після цього посуд необхідно промити стічною і дистильованою водою.

Новий посуд кип’ятять в 1-2%-ному розчині соляної кислоти для нейтралізації можливого надлишку лугу в склі. Потім старанно промивають водопровідною і два рази дистильованою водою. Митий посуд ставлять в сушильну шафу.

Для вирощування мікроорганізмів на рідких поживних середовищах використовують бактеріальні пробірки (без ранта довжиною 16 см і діаметром 16мм). Для твердих середовищ використовують як пробірки, так і чашки Петрі. Пробірки і колби закривають ватяними корками довжиною не більш 4 см. Ці корки є фільтром для повітря, захищаючи середовища від засихання і попадання сторонньої мікрофлори. Корок не повинен бути занадто щільним або дуже пухким. Виготовляють його з шматка вати довжиною 50-60 см,скручуючи його валиком. Кожен корок обгортають шматочком марлі в один шар.

Для вирощування анаеробних мікроорганізмів використовують колби Виноградського, Креслінга або Кауфмана з довгою горловиною і запаяні пробірки з спеціально відтягнутою трубкою для викачування повітря.

Стерилізація мікробіологічного обладнання і поживних середовищ

Повне знищення мікроорганізмів називають стерилізацією.

Культивування та зберігання мікроорганізмів проводять на стерильних середовищах з дотримуванням правил асептики.

Існує декілька методів стерилізації: гартуванням в полум’ї (фламбування), кип’ятінням, сухим жаром, перегрітою парою під тиском; текучою парою; фільтруванням; дезінфекцією.

Гартування в полум’ї стерилізують металеві інструменти і бактеріологічні петлі. При цьому мікроорганізми згорають.

Стерилізація і кип’ятіння полягає в тому, що скляні предмети занурюють в холодну, а металеві - в гарячу дистильовану воду з додаванням туди соди, потім кип’ятять на слабкому полум’ї. Кип’ятіння непридатне для знешкодження спорової патогенної мікрофлори.

Сухим жаром стерилізують в сушильній шафі (піч Пастера), яка має зверху два отвори: для термометра і для виходу продуктів згорання. Тривалість стерилізації: при 150 ⁰С – 2 г, при 160 ⁰С – 1 г, при 180 ⁰С – 30 хв. Метод використовують для стерилізації скляного посуду, причому тільки сухого. Для того щоб вже простерилізовані матеріали знову не були забруднені мікроорганізмами, всі предмети попередньо обгортають папером, а пробірки, склянки і колби, крім того, закорковують ватними корками. Щоб корки не змочувалися конденсатом, їх також обгортають папером.

Стерилізацію перегрітою парою під тиском проводять в автоклаві. Це металевий котел з металевою стінкою, який герметично зачиняється масивною кришкою. Предмети, які потрібно стерилізувати, розміщують у спеціальні металеві бюкси і загружають в автоклав, розрахований на високий тиск, заповнений водою до необхідного рівня, встановленого по водовимірювальному склу. Герметизують кришку, відкривають кран для виходу пари і повітря і тримають відкритим, поки з нього не піде суха пара. Тоді кран закривають. Пара підвищує в автоклаві тиск, а тим самим й температуру.

По закінченні стерилізації тиск знижують, припиняють нагрів і зразу ж обережно виймають матеріал.

Для звичайних середовищ стерилізацію на протязі 1 години при тиску в1 атм (температура 119,6 ⁰С) вважають достатню.

Текучою парою стерилізують матеріали в кип’ятильнику Коха. Це металевий циліндр, стінки якого вкриті теплоізоляцією. В нього вставляють сітчасту діжку на ніжках і наливають воду з таким розрахунком, щоб вона не торкалася днадіжки.

Матеріал кладуть у діжку і починають нагрів апарату. Температура пари складає 89-100 ⁰С. Стерилізацію проводять три рази по 30-40 хв з перервою на 24 год. В перервах між нагріванням середовища витримують в термостаті при 25-30 ⁰С.

Таким чином стерилізують ті поживні середовища, властивості яких при нагріванні більше ніж 100 ⁰С змінюються. Одноразове нагрівання в апараті Коха викликає загибель лише вегетативних мікроорганізмів. Витримка в термостаті сприяє проростанню спор. Повторне нагрівання викликає їх погибель. Третє нагрівання забезпечує стерилізацію. Такий метод отримав назву тиндалізайії.

Стерилізацію фільтруванням (холодну стерилізацію) застосовують, якщо властивості рідини змінюються навіть при незначному нагріванні. При цьому використовують спеціальні фільтри з діаметрами отворів менш ніж 1 мкм (фарфорові Бекерфельда, азбестові Зайцева, свічки Шамберлена), мембранні ультрафільтри.

Дезінфекція – знешкодження мікроорганізмів за допомогою сильнодіючих хімічних речовин, які називаються антисептиками. Це можуть бути як неорганічні (кислоти, луги, солі), так і органічні (органічні кислоти, спирти, альдегіди) та інші речовини.

В лабораторній практиці антисептиками обробляють робочі столи (етіловий спирт 70-80%-ною концентрацією, 2%-ний розчин перекису водню).

На виробництві як антисептики використовують розчини сполук хлору, сірчаної і молочної кислот, формалін, луги.