6. Грошова оцінка земельних ділянок

Грошова оцінка земельної ділянки є відображенням капіталізованого рентного доходу, що створюється на зе­мельній ділянці. Цей дохід забезпечується раціо­наль­ним використанням земельної ділянки. А тому грошова оцінка проводиться на рентній основі.

В залежності від призначення та порядку проведення може бути нормативною та експертною.

Нормативна використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарсь­ко­го та лісогосподарського виробництва, економічного сти­му­лювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Експертна використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок (купівля продаж, обмін, дарування, застава тощо).

Грошова оцінка земель проводиться за методиками, затвердженими КМУ. Методика передбачає проведення:

• грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення;

• грошової оцінки земель населених пунктів;

• грошової оцінки земель несільськогосподарського при­зна­чення (поза межами населених пунктів) – про­во­дить­ся за категоріями земель.

Інформаційною базою для грошової оцінки земель є матеріали державного земельного кадастру та іншої землевпорядної та містобудівної документації.

7. Реєстрація земельних ділянок, державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі

Земельні ділянки, які надані у власність або у кори­сту­вання громадянам і юридичним особам, та документи, що посвідчують право на земельні ділянки, підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація земельних ділянок здійсню­єть­ся в складі державного реєстру земель, який складається з двох частин:

1. - книги записів реєстрації державних актів на право вла­сно­сті на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням ка­даст­ро­вих номерів земельних ділянок,

2. - поземельної книги, яка містить наступні відомості про земельну ділянку:

• кадастровий номер земельної ділянки, кадастрові номери розташованих на ній об'єктів нерухомості;

• адресу, місце розташування, межі, категорію зе­мель, цільове призначення і якісні характеристики зе­мель­ної ділянки та розташованих на ній об'єктів неру­хомості;

• правовий режим земельної ділянки та розташованих на ній об'єктів нерухомості,

• назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, які одержали земельні ділянки у власність або користування,

• адресу юридичної або фізичної особи - власника, користувача або орендаря земельної ділянки,

• ідентифікаційний код юридичної особи або іденти­фі­ка­ційний номер фізичної особи,

• грошова оцінка земельної ділянки,

• кадастрова карта (план) ділянки.

Підставою для державного реєстру є подання власника чи користувача документів, які підтверджують права на неї. Реєстрація проводиться протягом 10 днів з часу подання документів відповідним органам по земельним ресурсам. Реєстрація проводиться як на папе­ро­вих, так і на електронних носіях. Якщо є розбіжності між ними, то перевага надається паперовому носію.

Занесення відомостей про земельні ділянки до Дер­жав­ного реєстру проводиться після формування када­стрової справи, нанесення меж земельної ділянки на черговий кадастровий план, надання земельній ділянці кадастрового номера.

Підтвердження факту проведення державної реєстрації земельної ділянки є витяг з державного реєстру земель, а також копія кадастрового плану земельної ділянки.