Правові міри забезпечення екологічної безпеки від шкідливого біологічного впливу на життя й здоров'я населення.

З розвитком біологічних технологій і розширенням їхнього впровадження в промислове й сільськогосподарське виробництво значну погрозу для екологічної безпеки являють собою модифіковані мікроорганізми, продукти їхньої життєдіяльності, біологічно активні речовини, продукти біотехнологій і т.д. Необережний обіг з такими речовинами може привести до катастрофічних екологічних наслідків.

У відповідності зі ст. 53 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації зобов'язані забезпечувати екологічно безпечне виробництво, зберігання, транспортування, використання, знищення, знешкодження й поховання мікроорганізмів, інших біологічно активних речовин і предметів біотехнології, а також інтродукцію, акліматизацію й реакліматизацію тварин і рослин, розробляти й здійснювати заходи щодо запобігання й ліквідації наслідків шкідливого впливу біологічних факторів на навколишнє природне середовище й здоров'я людини. Створення нових штамів і культур мікроорганізмів і біологічно активних речовин здійснюється на підставі дозволу Міністерства охорони здоров’я й Міністерства охорони навколишнього природного середовища. При створенні таких організмів і речовин повинні розроблятися нормативи гранично припустимих концентрацій, методи визначення цих організмів і речовин у навколишнім середовищі й продуктах харчування.

У ст. 45 Основ законодавства про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 року передбачаються можливості виробництва медико-біологічних експериментів, що ставляться до сфери життя й здоров'я людей, лише при їх добровільному на те згоді й за умови дотримання гласності відносно експерименту. Вони, зокрема, можуть провадитися у випадках: якщо не існують інші ефективні методи досліджень; якщо ризик, на який погоджується пацієнт, розмірний вигоді наукового дослідження; якщо проект дослідження затверджений компетентним органом держави; якщо випробуваний був проінформований про свої права й обов'язки.

Згідно ст. 13 Закону «Про екологічну експертизу» документація по введенню нових біотехнологій підлягає обов'язковій попередній державній екологічній експертизі. У відповідності зі ст. 46 Закону «Про тваринний світ» створення нових штамів мікроорганізмів, біологічно активних речовин, виведення генетично змінених організмів, виробництво інших продуктів біотехнології здійснюється тільки на підставі позитивного висновку державної екологічної експертизи. Варто також брати до уваги, що біохімічне, биотехнічне й фармацевтичне виробництво включене в перелік видів діяльності й об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку¹.

У сфері законодавства про охорону атмосферного повітря діє Положення про порядок установлення рівнів шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів на атмосферне повітря. Під біологічними факторами впливу на атмосферне повітря маються на увазі окремі види живих або загиблих дріжджових цвілевих грибів, вірусів і інших одноклітинних організмів і продукти їхньої життєдіяльності (білки, амінокислоти, ферменти, антибіотики, токсини). Охорона від шкідливого впливу таких факторів здійснюється шляхом нормування їхньої кількості в атмосферному повітрі.

Небезпечні біологічні фактори підлягають регламентації й реєстрації за правилами ст. 9 Закону «Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року. У перелік отруйних речовин, операції з якими здійснюються на підставі дозволів, входять штами-продуценти вакцин, амінокислот, антибіотиків, ферментів, білково-вітамінних концентратів, кормового білка, кормових дріжджів, вітамінів, біополімерів і харчових добавок. До них ставляться також такі продукти біотехнології, як харчові білкові добавки й мікробні препарати для захисту рослин. Небезпечні для здоров'я біологічні матеріали підлягають вилученню відповідно до Інструкції про порядок вилучення з реалізації й конфіскації небезпечних для здоров'я продуктів харчування, хімічних і радіоактивних речовин і біологічних матеріалів¹.

Міри захисту населення від шкідливого впливу продуктів біотехнології містятьсяй у законодавстві про захист від інфекційних хвороб. Вони стосуються введення локальних обмежень для забезпечення усунення вогнищ інфекційних захворювань. У випадку виникнення шкідливого впливу продуктів біотехнології на організм людини, якщо таке сполучено з поширенням інфекційних захворювань, можуть застосовуватися міри безпеки, встановлені Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», прийнятим 6 квітня 2000 року. Зокрема, по вимогах ст. 29 Закону може вводитися правовий режим карантину, що регламентується Правилами санітарної охорони території України, затвердженими урядовим² постановою.

Якщо буде потреба може вводитися правовий режим карантину рослин відповідно до положень Закону «Про карантин рослин» від 30 червня 1993 року або карантину тварин відповідно до вимог Закону «Про ветеринарну медицину». Передбачається, що пропуск через митну територію штамів мікроорганізмів здійснюється тільки після проходження ветеринарного контролю, а депонування штамів мікроорганізмів у Національному центрі штамів мікроорганізмів.

Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки при виробництві наукових досліджень, впровадженні нової техніки й передових технологій здійснюється у відповідності зі ст. 57 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища», що встановлює, що при виконанні фундаментальних і прикладних наукових, науково-технічних і дослідно-конструкторських робіт обов'язково повинні враховуватися вимоги охорони навколишнього середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки. Забороняється впровадження відкриттів і винаходів, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем, якщо вони не відповідають вимогам екологічної безпеки.

Регулювання наукової й науково-технічної діяльності в нашій країні здійснюється відповідно до Закону «Про наукову й науково-технічну діяльність» Наукова діяльність - це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання й використання нових знань. Науково-технічна діяльність - це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання й використання нових

Згідно ст. 1 Закону «Про наукову й науково-технічну експертизу» від 10 лютого 1995 року науково-технічна експертиза являє собою діяльність по перевірці, дослідженню, аналізу й оцінці науково-технічних розробок, дослідно-конструкторських робіт, фундаментальних і прикладних досліджень, у тому числі на стадії їхнього практичного застосування. Завданням науково-технічної експертизи, у відповідності зі ст. 2 Закону, є, зокрема, оцінка відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічної безпеки.