Ключові терміни та поняття

парниковий ефект антропогенна екологічна криза

озонові діри біосфера

кислотні дощі стратосфера

пилове забруднення екологічний світогляд

Питання для самоконтролю

1. У чому сутність екологічного світогляду та яка його роль у вирішенні сучасних глобальних проблем?

2. У чому суть антропогенної екологічної кризи?

3. Як проявляються вплив людини на біосферу в сучасних умовах?

4. Назвіть проблеми пов’язані із забрудненням атмосфери.

5. Як пов’язані екологічна криза та охорона водних ресурсів?

6. В чому суть раціонального використання та охорони землі?

7. Безвідходні технології та екологічна криза. У чому їх співвідношення?

8. Охорона рослинного і тваринного світу та екологічна криза. Ваше бачення цієї проблеми.

9. Як поставлене планування раціонального природокористування в сучасній цивілізації?

10. Оточуюче середовище – питання права та міжнародного співтовариства. Що ви про це знаєте?

Бібліографічний список

Основна література: (2); (6).

Додаткова література: (2); (3); (12); (67); (71).

Тема 4. Демографічні проблеми сучасної цивілізації та їх філософське осмислення

Мета : засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• сучасну демографічну кризу;

• географію населення;

• сучасну географію релігій;

• етнографічний образ світу.

План вивчення теми

1. Проблема світового демографічного зрушення.

2. Етнографічний образ світу.

3. Географія населення.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Розглядаючи перше питання слід зауважити, що щодня населення Землі збільшується на чверть мільйона чоловік. З 50-х до початку 90-х років XX ст. кількість населення світу подвоїлася, а його частка, яка проживає у найбідніших регіонах світу, країнах, що розвиваються, та аграрних постсоціалістичних країнах, вже досягла 3/4 світового показника. І хоча помітна тенденція до зниження темпів природного приросту населення на Землі, кількість його у країнах, що розвиваються, продовжує зростати вищими темпами, ніж в економічно розвинутих країнах. За цим криється низка глобальних проблем, яка має бути розв'язана, аби забезпечити умови життєдіяльності людини і гідну якість її життя. І якими б вражаючими не були успіхи економічно розвинутих країн — добробут людства і безпека світу в цілому залежать від успіхів економічного поступу всіх держав світу, зокрема і країн, що розвиваються.

При розгляді другого питання необхідно розглянути мальтузіанську теорію. Відзначимо, що ще наприкінці XVIII ст. священик Мальтус виклав теорію, згідно з якою населення Землі зростає швидше, ніж виробництво продовольства, з усіма зловісними наслідками, що з цього випливають. На щастя, життя останніх двох століть не підтвердило цієї теорії: виробництво продовольства, не кажучи вже про виробництво взагалі, зростало швидше, ніж збільшувалося населення. Протягом XX ст. в економічно розвинутих країнах природний приріст був досить низький, а «демографічний вибух» першої половини XX ст. у більшості регіонів вже пішов на спад. Варто звернути увагу на основні чинники, що стримали темпи зростання населення світу. Процеси індустріалізації та урбанізації поступово охопили всі регіони планети. В цілому, оцінюючи ситуацію, необхідно зважити на певні особливості. Це, зокрема, ті демографічні проблеми, які в різних країнах мають свої особливості. Головні з них, наприклад в Україні, не збігаються, з одного боку, з проблемами Франції, з другого — з проблемами Єгипту, Ефіопії або Таїланду, хоча всі ці країни мають майже однакову кількість населення.

Розгляд третього питання варто розпочати з того, що з середини нашого століття в світі відбувається безпрецедентне зростання чисельності населення: у 1950 p. воно становило 2,5 млрд чоловік, а в 1987 р. досягло 5 млрд, тобто зросло за третину століття більше, ніж за попередні півтора століття. Нині народжується щороку 130 млн чоловік, помирає близько 50 млн., приріст становить майже 80 млн чоловік. 9/10 приросту зумовлені демографічним вибухом, що спостерігається в країнах Африки, Азії і Латинської Америки. За даними спеціалізованих організацій ООН, до 2025 p. населення світу зросте на 3 млрд чоловік, причому в Латинській Америці, наприклад, воно подвоїться. Зазначимо, що це означає, що до наявних фондів споживання треба додати принаймні стільки ж продовольства, житла, лікарень, шкіл, товарів повсякденного попиту, скільки є нині. Причому зробити це необхідно лише для того, щоб не знизити сучасного рівня життя. Але мета розвитку молодих країн — не збереження вкрай низького рівня життя, а його неухильне піднесення.

Акцентуємо увагу на тому, що небезпечність тенденцій у демографічній ситуації така, що в третє тисячоліття людство може вступити з 1 млрд голодуючих і такою ж кількістю людей, що не знаходять застосування своїй праці в містах, 2 млрд сільських жителів, затиснутих у лещатах аграрного перенаселення, 1,5 млрд знедолених, що живуть за межею бідності.

Сучасна демографічна ситуація являє собою глобальну проблему передусім тому, що стрімке збільшення населення відбувається у країнах Азії, Африки, Латинської Америки. Водночас ці держави через відсгалість в економічній, соціальній, культурній сферах неспроможні забезпечити населення, що подвоюється кожних 20—30 років, матеріальними і культурними благами. Безумовно, демографічна політика належить до національної компетенції незалежних держав. Однак їхні труднощі при вирішенні демографічних проблем уже нині відбиваються на міжнародних відносинах в цілому і можуть призвести до катастрофічних наслідків не лише для них самих, а й для світової економіки й політики.