(Умовний приклад)6

Статті платіжного балансу	Кредит (експорт)	Дебет (імпорт)	Сальдо (+/-)
1. Рахунок поточних операцій
Сальдо рахунка поточних операцій	626	594	32
1.А. Товари та послуги
Сальдо за товарами та послугами	540	499	41
1.А.а. Товари
Сальдо за товарами	462	392	70
1.А.в. Послуги
Сальдо за послугами	78	107	-29
1.В. Первинні доходи
Сальдо за первинними доходами	69	40	29
1.С. Вторинні доходи
Сальдо за вторинними доходами	17	55	-38
2. Рахунок операцій з капіталом
Сальдо рахунка операцій з капіталом	1	4	-3
Нетто-сума наданих позик (+) /нетто-сума запозичень (-)			29
3. Рахунок фінансових операцій	Нетто-сума придбаних фінансових активів	Нетто-сума зобов’язань
Нетто-сума наданих позик (+) /нетто-сума запозичень (-)			29

За даними Міжнародного Валютного Фонду складеними на основі узагальнення інформації платіжних балансів держав-членів, упродовж 2000-2006 рр. структура міжнародних операцій залишалась незмінною. Економічна діяльність країн світу здебільшого була представлена торгівлею товарами (66 %), а на послуги та інвестиції припадало відповідно 16 % та 14% (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Структура експортно-імпортних операцій за даними платіжних балансів країн-членів IMF, 2000-2006 рр.⁷

Рахунок операцій з капіталом (capital account) відображає рух коштів між резидентами та нерезидентами за природні нефінансові активи та капітальні трансферти, а саме:

• продаж землі для посольств;

• продаж ліцензій та предметів лізингу;

• забезпечення ресурсів для капітальних цілей без прямого зворотного руху вартостей.

Рахунок фінансових операцій (financial account) відображає придбання та розміщення фінансових активів та зобов’язань. Тут представлена інформація щодо обсягу:

• прямих інвестицій (акції у статутних капіталах компаній та інвестиційних фондів, боргові інструменти);

• портфельних інвестицій (акції у статутних капіталах компаній та інвестиційних фондів, боргові інструменти);

• фінансові деривативи (центральних банків, урядів, корпорацій ін.) та опціони найманих працівників на отримання акцій;

• інші інвестиції (позики, страхування, пенсії та стандартизовані гарантії, кредитування експортного-імпортних операцій тощо);

• резервні активи (монетарне золото, SDR, резервна позиція у IMF, інші резервні активи).

Статистика платіжних балансів надає інформацію щодо грошових вимог і зобов'язань резидентів даної краї­ни до нерезидентів за певний період. Разом із тим, для фінансово-економічних аналізів часто виникає потреба у даних щодо фінансових активів та зобов’язань резидентів країни перед її нерезидентами на певну дату. У цьому разі користуються макроекономічним поняттям міжнародна інвестиційна позиція (International Investment Position, IIP), що окреслює загальний обсяг та структуру саме фінансових активів (вимог) та зобов’язань резидентів країни перед її нерезидентами станом на певну дату, здебільшого, на початок та/або кінець звітного періоду.

Згідно з методикою IMF, операції фінансового рахунка впливають на сукупні активи та зобов’язання країни і тому відображаються не тільки у її платіжному балансі, а й звіті про її міжнародну інвестиційну позицію.

Міжнародна інвестиційна позиція станом на певну дату відображає вартість:

• фінансових вимог (активів) резидентів до нерезидентів;

• фінансових зобов’язань резидентів перед нерезидентами.

Кошти, вкладені резидентами країни в акції, облігації, векселі, на поточні та депозитні ра­хунки в іноземних банках, а також злитки золота, утримувані у якості резервів за кордоном, розглядаються як фінансові активи даної країни; а всі фінансові зобов'я­зання її резидентів перед нерезидентами та іноземні інвестиції у цій країні – її пасивами.

Нетто-міжнародна інвестиційна позиція (net international investment position, NIIP) дорівнює різниці між фінансовими вимогами та зобов’язаннями резидентів до нерезидентів країни. Вона може представляти нетто-вимоги або нетто-зобов’язання країни перед іншими країнами. Складові, за якими розраховується нетто-міжнародна інвестиційна позиція, подані у таб. 3.3.

Таблиця 3.3. Міжнародна інвестиційна позиція за методикою IMF⁸

Складові міжнародної інвестиційної позиції	Активи (вимоги)	Зобов’язання
Нетто міжнародна інвестиційна позиція
1. Прямі інвестиції
2. Портфельні інвестиції
3. Фінансові деривативи
4. Інші інвестиції
5. Резервні активи
Разом вимоги (активи) / зобов’язання

Регулювання сальдо платіжного балансу за методикою Міжнародного Валютного Фонду

Країна, яка має негативне сальдо (дефіцит) платіжного балансу, постає перед необхідністю: (а) стимулювання експорту національних і одночасного стримування імпорту іноземних товарів та послуг, (б) за­лучення довгострокових іноземних капіталів і обмеження виво­зу капіталів національних.

Якщо цих заходів недостатньо для зменшення дефіциту, використовують методи балансування платіжного балансу за допомогою балансуючих статей. До балансуючих статей належить більшість статей рахунка первинних та рахунка вторинних доходів:

• валютні резерви;

• короткост­рокові активи;

• окремі види іноземної допомоги;

• зовнішні по­зики;

• кредити міжнародних фінансових організацій.

Методи балансування негативного сальдо платіжних балансів умовно поділяються на тимчасові та остаточні. До тимчасових методів балансування платіжних балансів може бути віднесено наступне:

• одержання іноземних позик і ввезення підприємницького капіталу;

• короткострокові кредити за взаємними уго­дами між центральними банками країн за системою «своп» (swap);

• використання кредитів IMF (резервна позиція в IMF);

• мобілізація коштів на світовому фінансовому ринку (креди­ти банківських консорціумів, облігаційні позики);

• пільгові кредити по лінії програм іноземної «допомоги»;

• перерозподіл валютної виручки від експорту нафти (нафтодоларів).

До остаточних методів балансування платіжних балансів належать:

• використання коштів з внутріш­ніх валютних резервів країни;

• обмін SDR на певну кількість необхідної іноземної валюти;

• купівля іноземної валюти в обмін на золото або отримання кре­диту в іноземній валюті під заставу золота з подальшим викорис­танням валюти для розрахунків;

• отримання іноземної «допомоги» у вигляді субсидій та дарувань.

Основні терміни і поняття

Бретонвудська валютна система, баланс міжнародних розрахунків, міжнародна валюта система, Міжнародний Валютний Фонд (International Monetary Fund, IMF), міжнародна інвестиційна позиція, резидент, Смітсонівська угода, Спеціальні Права Запозичення (Special Drawing Rights, SDR), економічна територія, Ямайська валютна система,.

Контрольні запитання

1. Що означає поняття «міжнародна валюта система»?

2. Яка роль Міжнародного Валютного Фонду у розвитку міжнародної валютної системи?

3. Які положення Бретонвудської валютної системи закріплені у Статуті Міжнародного Валютного Фонду?

4. Яка роль Смітсонівської угоди держав-членів Міжнародного Валютного Фонду у розвитку міжнародної валютної системи?

5. Які положення Ямайської валютної системи закріплені у Статуті Міжнародного Валютного Фонду?

6. Що таке SDR і яка їх роль у регулюванні платіжних балансів?

7. Яка роль Міжнародного Валютного Фонду у розвитку платіжних балансів?

8. Яку структуру платіжних балансів пропонує Міжнародний Валютний Фонд?

9. Як за методикою Міжнародного Валютного Фонду розраховується міжнародна інвестиційна позиція?

Література

1. Міжнародні фінанси: Підручник / О.І.Рогач, А.С.Філіпенко, Т.С.Шемет та ін.; за ред. О.І.Рогача. – К.: Либідь, 2003. – 784 с., Частина I, Розділи 4, 6; Частина VII.

2. Фінанси: Підручник /За ред.. С.І.Юрія, В.М.Федосова. – К.: Знання, 2008, Розділ.16.

3. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: Учебник / ред. В.В. Круглов – М.: ИНФРА-М, 2000. – 432 с.

4. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / ред. Л.Н. Красавина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 608 с.

5. Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник для студ. вузів / С.Я. Боринець. – 5-ге вид., переробл. і допов. – К.: Знання, 2008. – 583 с.

6. Міжнародні організації: навч. посібник / М-во освіти і науки України, Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка, Ф-т міжнар. відносин; за ред. О.С. Кучика. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К.: Знання, 2007. – 749 с.

7. Моисеев С.Р. Международные валютно-кредитные отношеният]: учебное пособие / С.Р. Моисеев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Дело и Сервис, 2007. – 816 с.

8. Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: пер. с фр./ М. Пебро; общ. ред. Н.С. Бабинцевой – М.: Прогресс, Универс, 1994. – 496 с.

9. Циганкова Т.М. Міжнародні організації: Навч. посібник / Т.М. Циганкова, Т.Ф. Горжєєва. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: КНЕУ, 2001. – 340 с.