Розділ 2. Правові основи фінансової діяльності міжнародних фінансових організацій

2.1. Система права, що регулює фінансову діяльність мфо

Правоздатність міжнародних фінансових організацій

Правоздатність міжнародних фінансових організацій являє собою їхню здатність (можливість) мати певні права та виконувати певні обов’язки. Обсяг прав та обов’язків міжнародних організацій визначається державами-засновниками, які є основними (первинними) суб'єктами міжнародного права, а та чи інша міжнародна організація – похідним (вторинним) суб'єктом міжнародного права.

Договірна правоздатність міжнародних організацій суттєво відрізняється від договірної правоздатності держав, оскільки міжнародні організації наділені правосуб'єктністю, що є похідною від правосуб'єктності держав, якими вони створені. Міжнародні фінансові організації можуть брати участь у порівняно вузькому колі договорів, можливість укладання яких:

а) передбачена їхніми статутами, у яких міжнародна організація наділяється певним обсягом міжнародної правосуб'єктності та договірної правоздатності, (б) базується на особливому повноваженні держав-членів.

Найбільш широку договірну правоздатність має Організація Об’єднаних Націй (ООН) як універсальна політична організація. У її статуті передбачено право ООН в особі її органів вести з державами або групами держав переговори з різних економічних, політичних, військових та інших питань, укладати з ними договори. У статутах міжнародних організацій, що є спеціалізованими установами ООН, також містяться відповідні статті, що передбачають право спеціалізованої установи укладати договори з питань, які належать до її компетенції.

Реєстрація та ратифікація договорів МФО

Форми, види та процедура укладання договорів міжнародних фінансових організацій в основному подібні до тих, що мають місце у разі укладання міждержавних договорів. Договори держав-учасниць з міжнародними організаціями, що набрали чинності, підлягають реєстрації у спеціальних реєстрах відповідних міжнародних організацій. Ця процедура називається реєстрацією міжнародних договорів. Внесення договору у такі реєстри дає право посилатись на його реєстраційний номер. Договори, що зареєстровані в ООН, публікуються у спеціальних збірниках.

В Україні договори України з міжнародними фінансовими організаціями підлягають ратифікації Верховною Радою України. З моменту такої ратифікації договори набувають юридичної сили для України.

Міжнародне і національне фінансове право

Система права, що регулює фінансову діяльність МФО, представлена двома підсистемами: міжнародним фінансовим правом та системами національного фінансового законодавства держав-засновників (учасників). При цьому норми національного права мають узгоджуватися з положеннями міжнародного права.

Міжнародне фінансове право є сукупністю принципів та норм, що регулюють міжнародні фінансові відносини між його суб’єктами. Суб’єктами міжнародного фінансового права є держави, міжнародні організації, а також юридичні та фізичні особи.

До джерел міжнародного фінансового права в частині, що регулює фінансову діяльність МФО, належать: (а) установчі документи міжнародних організацій, (б) двосторонні та багатосторонні договори, (в) акти міжнародних конференцій та нарад, а також (г) міжнародні звичаї та традиції.

Національне законодавство кожної країни містить норми щодо її міжнародних зв’язків та зовнішньоекономічної діяльності її резидентів і нерезидентів. У разі виникнення спірних питань у сфері міжнародних відносин пріоритет мають норми міжнародного права. Укладаючи міжнародні договори, сторони обов’язково зазначають, нормами якого законодавства вони будуть керуватися у разі виникнення спірних питань.

Крім того, існують особливості окремих міжнародних правовідносин, за якими спори регулюються залежно від конкретних обставин. Наприклад, форми та реквізити чеків регулюються як нормами широко відомих у світі Женевських чекових конвенцій, так і нормами англо-американської системи права, а також положеннями на­ціонального законодавства окремих країн. Але у разі виникнення спорів щодо форми чека, вони вирішую­ться на основі права тієї країни, де виписано чек. Якщо ж існує спір щодо прав особи, що є платником за чеком, то звертаються до законодавства, що діє у місці платежу.

Базові принципи міжнародного права, що лежать в основі діяльності МФО

Згідно з установчими документами ООН та окремих міжнародних фінансових організацій діяльність останніх має здійснюватись на основі дотримання базових принципів міжнародного права, до яких належать:

• принцип суверенної рівності держав-членів;

• принцип невтручання міжнародної організації у внутрішні справи держав-членів;

• принцип поваги державного суверенітету.

На практиці буває нелегко поєднати інтереси окремих держав-учасниць. Але для міжнародних фінансових організацій принципово важливим є правильне поєднання національних та спільних інтересів держав-учасниць. Досягти цього можливо, неухильно дотримуючись вищезазначених базових принципів.