4.Правовые основы функционирования

Підприємства мають діяти в межах законодавства, що регулює усі напрямки його діяльності. З поміж усіх юридичних актів визначальними є Закон України про підприємництво та статут підприємства, колективний договір. Закон про підприємництво: визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення і ліквідації, механізм здійснення ним підприємницької діяльності; створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно і системи господарювання; забезпечує самостійність підприємств, чітко фіксує їх права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини з іншими господарюючими суб’єктами та державою. Будь-яке підприємство діє на підставі власного статуту, тобто зібрання правил, що регулюють сукупну їх діяльність, взаємовідносини з іншими господарюючими суб’єктами. Велике значення має також трудовий договір – угода між трудовими колективами в особі профспілки та адміністрацією, що укладається щорічно і не може суперечити діючому законодавству. Колективним договором регулюються виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з адміністрацією усякого підприємсчтва, яке виконристовує найману працю.

5.Классификация предприятий в системе народного хозяйства Украины

В зависимости от вида собственности: частные; коллективные; государственные; коммунальные; смешанная форма собственности; к ней относятся такие виды: если в уставном фонде 10% ин. инвестиций, то оно называется предприятием с иностранными инвестициями; если 100% - иностранным. По способу создания формирования уставного фонда: унитарные (один учредитель); корпоративная (учредителей 2 и более). По отраслевому признаку: промышленность (машиностроительные, металлургические, химические, нефтедобывающие, пищевые); с/х предприятия(животноводческие, садоводческие, зерноводческие); строительные; транспортные(автотранспортные, железнодорожные); торговые; научные; связь; бытовое обслуживание. В зависимости от размера: малые (среднеучетная численность за прошлый год не привысила 50 человек; валовой доход от реализации за прошедший год не привышает сумму эквивалентную 500000 Є); средние; крупные (среднеучетная численность превышает 1000 человек, валовой доход превышает сумму эквивалентную 5 млн.Є). По целостности и подчиненности. Существуют материнские и дочерние предприятия, а также головное (П) предприятие, филиалы и отделения. Материнским считается предприятие владеющее контрольным пакетом акций или уставным фондом др.предприятий, именующегося дочерним по отношению к первому. Если дочернее предприятие приобретает контрольный пакет акций или учреждает новое предприятие, то последнее наз. внучатым по отношению к 1-му П и дочернее по отношению ко 2-му П. Различают головное, филиалы и отделения. Филиалы и отделения не имеют самостоятельного юридического статуса.

6.Добровольные объединения предприятий.

ассоциации – договорные объединения, создаваемые в целях пост.координации хоз.деятельности входящих в них предприятий. Они не имеют права вмешиваться в пр-ую и ком-ую деятельность любого участника; корпорация – создается на основании сочетания пр-х, науч., ком. интересов с делегированием отдельных полномочий централиз. регулирования каждого из участников; консорциум – временные объединения промыш. и банк.кап-ла в общий уставный фонд для достижения общих целей; концерн – объединения (П) предприятий промышленности, науч.организаций, транспорта, банка, торговли на основе полной финансовой зависимости от 1 или группы юридических лиц; холдинг – объединение П на основе владения 1П контрольными пакетами акций ряда др. П. П. владеющее контрольным пакетом осуществляет управление деятельностью этих П; финансово-промышленные группы – объединения промыш., с/х П, научных, банковских капиталов; картелі - договірне об’єднання підприємств переважно однієї галузі для здійснення спільної комерційної діяльності; синдикати – організаційна форма існування різновиду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створення спільного збутового органу; трести – монополістичне об’єднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, в єдиний виробничо-господарський комплекс.