У чому сутність вчення Платона про ідеї?
Перш за все, філософія Платона є оригінальним вченням про ідеї. Відповідно цього вчення, світ чуттєвих речей не є світом дійсно сущого: чуттєві речі перебувають у безперервній зміні, то виникають, то гинуть. Всьому тому, що є в них справді сущим, чуттєві речі зобов'язані своїм безтілесним прообразам, які Платон називає ідеями. По відношенню до чуттєвих речей ідеї є одночасно і їх причинами, і тими зразками, за якими були створені ці речі. Водночас ідеї є також метою, до якої прагнуть істоти чуттєвого світу. Платонівська ідея або, як часто її називав Платон, "ейдос", — фактично об'єктивоване поняття.
Він трактував ідеї як певні божественні сутності. Вони – вічні, незмінні, вони не залежать від умов простору й часу. У них узагальнене всекосмічне життя: вони керують Всесвітом. Це архетипи, вічні зразки, за якими з безформної й текучої матерії організується вся множина реальних речей. Ідеї мають своє власне існування в особливому світі, і речі існують лише остільки, оскільки вони відображують ту чи іншу ідею, поскільки та чи інша ідея в них присутня. По відношенню до чуттєвих речей, ідеї є одночасно й їхніми причинами, й метою, якої прагнуть істоти чуттєвого світу. При цьому між ідеями існують відношення координації й підпорядкування. Вища ідея – це ідея абсолютного Блага, джерело істини, краси й гармонії.
конспект:
Кожній чуттєвій речі відповідає певна ідея
Речі – лише відбиток ідеї, вони ніколи не співпадають
Прелмет прагне до досконалості, але не досягає її
Мімезис – відношення між речами і їх ідеями
Головна ідея - досконалої ідеї
Людина наслідує ідею людини
Ідеал не треба споглядати – самовдосконалення
Платон показав значення загальних понять як ідей для встановлення нової системи комун., для морального вдосконалення людини
У чому полягає сутність вчення Платона про пізнання?
/427-347рр.до н.е./ Виступив у ролі творця першої послідовної системи ідеалізму,яка одержала назву -лініі Платона. Його справжнє ім’я – Аристокл. Саме слово Платон означає "широкоплечий", цей псевдонім йому в юнацтві дав учитель боротьби Аристон з Аргоса за його міцну будову тіла. Він перший визначив філософію як науку,що будується на абстрактних поняттях. Навчався у Кратіла та Сократа. Заснував свою школу в Афінах-Академію. Збереглася значна частина творчої спадщини Платона,яка складається з 31 діалогів “Апогія Сократа”і 13 листів.
Згідно з вченням Платона процес пізнання являє собою процес пригадування/по гр. "амнезис"/ душі. Такою здатністю наділена тільки людська душа, яка до переселення в тіло існує в царстві ідей. Вселяючись у тіло, душа забуває про те, що споглядала, але за певних умов вона здатна пригадати забуте. Розглядаючи шлях пізнання, Платон використовує притчу про печеру: "Люди перебувають ніби у підземному помешканні, подібному до печери на стінах якої очі бачать гру тіней. Змушені бачити усе життя лише тіні, не бачачи реальних предметів, люди звикають, вва-жати ці тіні справжніми предметами. Тіні - це результат сприймання світу почуттями. Пізнання ж істинної дійсності - світу ідей можливе лише за допомогою розуму. Методами пізнання, з точки зору Платона, є діалектика та математика. Діалектика як здатність ставити запитання і давати відповіді на них. Математика /особливо геометрія/,здатна вивести людину із світу почуттів та невизначеності у світ ідеального сущого. Знання як пригадування того, що було до народження людини, є в Платона одним із доказів безсмертя душі.
конспект:
Пізнання
за допомогою почуттів
світ відносної дійсності речей(що виникають і зникають)
за допомогою понять
світ істинної дійсності ідей
(не міститься в чуттєвих проявах)
Душа у потойбіччі – 3000 років, потів вселяється у інше тіло
В душі людини виникає скорботне почуття відмінності між ідеєю і тим, як вона проявляється у предметах