10. Вкажіть завдання, які можна запропонувати учням для кращого усвідомлення поняття задачі і її складових частин. Розкрийте загальні підходи до навчання учнів розв’язуванню простих текстових задач.

Арифметичною задачею називають вимогу знайти числове значення деякої величини, якщо дано числові значення інших величин і існує залежність, яка пов’язує ці величини як між собою, так і з шуканою.

Сюжетні задачі – це задачі, в яких описується кількісний бік якихось явищ, а знаходження невідомого зводиться до виконання певних арифметичних дій.

Сюжетну задачу, для розв’язання якої треба виконати одну арифметичну дію, називають простою.

Кожна задача містить умову і запитання.

Підготовча робота до розв'язування задач проводиться з перших уроків. Діти практично виконують дії з групами предметів, вибирають арифметичні дії, але результат знаходять за допомогою лічби. Питання, як правило, формулюється в ході виконання дій.

Ознайомлення з поняттям і терміном „задачам” відбувається в 1 класі в кінці вивчення нумерації чисел першого десятка.

Увага вчителя зосереджується на формуванні уміння учнів визначати в задачі, що дано і що треба знайти, на усвідомлення ними необхідності у виборі дії при розв’язуванні задачі. Треба,0 щоб у свідомість учнів ввійшли і закріпилися вторинні сигнали понять, пов’язаних із задачею, зокрема терміни „умова”, „запитання”, „розв’язання”, „відповідь”. Діти повинні відчути відмінність задачі від оповідання чи загадки.

У зв’язку з цим перші задачі доцільно давати не в готовому вигляді, а скласти їх разом з учнями, інсценувати. При цьому важливо, щоб результат діти не змогли знайти способом безпосереднього підрахунку, а побачили необхідність вибору і виконання відповідної арифметичної дії.

В початковій школі розглядаються різні види простих задач.

Класифікація простих текстових задач

(за характером випадків застосування арифметичних дій)

Перша група – прості задачі, під час розв'язування яких учні засвоюють конкретний зміст кожної з арифметичних дій.

Задачі на знаходження суми двох чисел

Задачі на знаходження остачі

Задачі на знаходження добутку

Задачі на ділення на рівні частини

Задачі на ділення на вміщення

Друга група – прості задачі, під час розв'язування яких учні засвоюють зв’язки між компонентами і результатами арифметичних дій.

Задачі на знаходження невідомого першого доданка

Задачі на знаходження невідомого другого доданка

Задачі на знаходження невідомого зменшуваного

Задачі на знаходження невідомого від’ємника

Задачі на знаходження невідомого першого множника

Задачі на знаходження невідомого другого множника

Задачі на знаходження невідомого діленого

Задачі на знаходження невідомого дільника

Третя група – прості задачі, пов'язані з поняттям різницевого чи кратного відношення двох чисел.

Задачі на збільшення числа на кілька одиниць (пряма форма)

Задачі на зменшення числа на кілька одиниць (пряма форма)

Задачі на збільшення числа на кілька одиниць (непряма форма)

Задачі на зменшення числа на кілька одиниць (непряма форма)

Задачі на збільшення числа в кілька разів (пряма форма)

Задачі на зменшення числа в кілька разів (пряма форма)

Задачі на збільшення числа в кілька разів (непряма форма)

Задачі на зменшення числа в кілька разів (непряма форма)

Задачі на різницеве порівняння двох чисел (2 види)

10)Задачі на кратне порівняння двох чисел (2 види)

Окремі види простих задач:

Задачі на ділення з остачею

Задачі на знаходження частини числа

Задачі на знаходження числа за його частиною

Задачі на час

Задачі на обчислення площі прямокутника

Щоб розв’язати просту задачу, треба перекласти на математичну мову відношення між даними і шуканими величинами, про які йдеться в задачі, а це учень може зробити, якщо розумітиме конкретний зміст арифметичних дій, зміст дій у поняттях „збільшити”, „на … більше”, а також знатиме зв’язки між компонентами і результатами дій. Тому в методиці роботи над задачами одного виду виділяють три ступені:

1) Учні засвоюють зв’язки, на основі яких вибирають дії.

2) Вчитель ознайомлює дітей з розв’язанням задач даного виду.

3. Вчитель формує уміння розв’язувати відповідні задачі.

У роботі над задачею слід дотримуватися певної послідовності, яка стає зразком для учнів, допомагає виробляти в них уміння загального підходу.

Читання вчителем задачі, сприймання її учнями в цілому.

Повторення умови задачі, запис вчителем на дошці числових даних і позначення шуканого знаком запитання; повторення запитання до задачі.

Самостійні роздуми учнів над тим, яку дію треба виконати.

Повідомлення учнями вибраної дії.

Запис розв’язання задачі у зошити.

Аналізуючи розв’язання задачі, вчитель звертає увагу дітей на виділення умови і запитання задачі, обґрунтування вибору дії і формулювання повної відповіді.

При ознайомленні із задачами нового виду треба спиратися на безпосередні дії з множинами предметів. При цьому поступово включається розв'язування задач за уявлюваними предметами.

Формування навичок розв'язування простих задач передбачає тривалу практику розв'язування цих задач, творчу роботу над ними.