2.5. Тестування у соціальній психології

1. Тести в соціально-психологічному дослідженні

Одне з основ класифікації методик, застосовуваних у соціально-психологічних дослідженнях, передбачає їхній розподіл на дослідницькі і діагностичні. У якості дослідницької методики може виступити любая в тому числі і психодиагностическая методиці. Створенню же психодиагностических методик повинна передувати дуже велика робота з їхньої стандартизації, валидизации і зміцненню надійності. Психодиагностические методики одержали назву тестів (від англ. test - досвід, проба). Тест являє собою систему завдань, запропонованих випробуваному, і визначається як стандартизований вимір. Він призначений для виміру розходжень між індивідами або між реакціями індивіда в різних умовах.

У соціальній психології тест використовується, відповідно, для виміру соціально-психологічних особливостей груп, ступеня виразності групових феноменів і т.д. Тест у соціальній психології служить цілям диференціації груп на основі їхніх соціально-психологічних характеристик. Метод психологічної діагностики, що використовує стандартизовані питання і задачі (тести), що мають визначену шкалу значень, називається тестуванням.

2. Стандартизація, надійність і валидность тестів

Стандартизація тест полягає в створенні однакової процедури проведення й оцінки виконання тестових завдань. Вона здійснюється проведенням тест на великій репрезентативній вибірці випробуваних (до 2 - 4 тисяч чоловік) того типу, для вивчення котрого цей тест призначається. Стандартизація тест проходить у два етапи. На першому етапі формулюється керівництво до використання тест: підбираються задачі, розробляються вказівки щодо проведення експериментальних процедур, складається інструкція випробуваному, указуються засоби трактування зауважень із боку випробуваного й інші деталі проведення тест. Другий етап стосується визначення норм, тому що оцінка тестового іспиту має сенс лише у відповідній системі норм, тобто лише в співвіднесенні її з результатами інших індивідів або груп.

Надійність тест означає узгодженість показників, отриманих у тих же самих випробуваних при повторному тестуванні тим же самим тестом або еквівалентною його формою. Основним показником при оцінці надійності служить коефіцієнт кореляції.

Валидность тест - це ступінь, у якому тест вимірює саме те, для чого призначений на думку його авторів. Валидизация тест проводиться шляхом виявлення зв'язку між рівнем виконання тестових завдань і незалежного зовнішнього критерію, що характеризує діяльність і поводження, щодо яких ведеться дослідження. Наприклад, один із засобів оцінки валидности тест припускає обчислення коефіцієнта кореляції між результатами виконання тестового завдання й експертної оцінки що діагностуються характеристик випробуваного (або групи). Іншим засобом установлення валидности тест є метод валидизации у відомих (контрастних) групах. Суть даного методу полягає в попередньому доборі за допомогою досвідчених експертів груп, що явно протилежні по характеристиках, що цікавить дослідника. Якщо розходження у виконанні завдання в таких групах надаються статистично значимими, то робиться висновок про те, що тест валиден і може бути використаний для діагностики даної що вимірюється характеристики. Існують і інші засоби валидизации тест. У залежності від сфери, що підлягає діагностиці, розрізняють інтелектуальні тести, тести досягнень і спеціальних спроможностей, личностные тести, тести інтересів, установок, цінностей, тести, що діагностують межличностные відношення.