- •Передумови виникнення та національні джерела уж
- •Журналістський процес в підавстрійській у в кінці 18-на поч. 19 ст.
- •Харків як колиска уж в підросійській у
- •Історія газети „Харьковский еженедельник” та журналу „Харьковский демокрит”
- •Історія журналу „Украинский вестник”
- •Історія журналу „Украинский домовод” і газети „Харьковские известия”
- •Альманахова ж Харківської школи романтиків: їх естетична програма, видання „Українського альманаха”
- •Альманах „Утренняя звезда” та його роль у розвитку української ж
- •Альманах „Русалка Дністрова” та його значення
- •Альманахи „Ластівка” і „Сніп”. Автори, твори, значення
- •Альманах „Киевлянин”
- •Альманах „Молодик”. Автори, твори, значення
- •Альманах „Южный русский сборник”
- •Альманах „Хата”. Автори, учасники, значення
- •Журнал „Основа”. Історія створення, характер видання. Його літературний відділ
- •Журнал „Основа”. Діяльність м. Костомарова в журналі
- •Журнал „Основа”. Діяльність п. Куліша в журналі
- •Причини закриття і значення журналу „Основа”.
- •Газета „Черниговский листок”. Історія створення, загальна характеристика, найважливіші матеріали.
- •Репресивні заходи російського уряду проти уж
- •Історичні умови розвитку уж в Австрії в середині 19 ст
- •Москвофіли та їх ж
- •Народовська ж 1862-1866 років
- •Історія журналу „Правда”
- •Історія журналу „Зоря”
- •Ж радикального напрямку. Журнал „Друг”
Харків як колиска уж в підросійській у
У підрос. У Ж виникла в Харкові, т щ саме тут склалися найкращі передумови для цього. Олександр Перший (царював 1801-1825) реалізував напрямок освіти, запровадження нових університетів. Допомагало О-руІ освічене дворянство. В. Н. Каразін переконав царя створити в глибоко провінційному місті ун-т. Засування ун-ту створило з Х-ва великий культур. центр. У 1803 р. на прохання куратора ун-ту Потоцького підбором професорів займався сам Й. Гете. Завдяки йому до Х приїзджають Шад, Роммель, Нельдехен. Було багато іноземних професорів, але філологами вони не м. б.Першим ректором був С. Рижский. Ще одна людина, що вплинула на виникнення Ж в Х був Іван Срезневський – відомий поет-класицист та мовознавець. Він приніс у Х культ літ. творчості, плекання талантів, виховання письменників-почастківців. Він прищеплював студентам потяг до творчості. 1816 запрошений для викладання Розумник Гонорський. У цей час навчався в ун-ті Орест Сомов, відомий в майб-му як рос. письменник, близький до кіл декабристів. У 1817 – поступив Гулак-Артемовський,. потім стає викладачем. Василь Маслович – видавець „Харьковського Демокриту” у 1816 р закінчив ун-т. З цих відомих діячів склалосі щось на зразок літературно-наукового об”єднання, що на той час було модно. Називалося „Общество Эпикурейцев” чи „Шайка рифмачей”. До такого молодіжного гуртка – середн. вік 23-26 років належав немолодий вже тоді Квітка. Середовище творчості, праця на користь піднесення рідного краю, дух. розвитку своєї Батьківщини панувала тоді в цьому отченні. Саме в таких умовах виникає ідея творення Ж, відчуття готовності до цього заходу. Тісний зв”язок з ун-том дозволив говорити про виникнення Ж.
Історія газети „Харьковский еженедельник” та журналу „Харьковский демокрит”
У 1812 р. з 4 травня по 20 липня – газета „Харьковский еженедельник”. Вийшло 12 номерів. Тираж дуже великий на той час 600 примірників. Видавець – книгар Лангнер, редактор проф. Карл Нельдехен, який викладав в ун-ті с/г науки. „ХЕ” виник з бажання задовольнити запити промисловості й торгівлі. Друкувалися мат-ли на господарські теми. Відчувалася властива німцям відірваність від практичних потреб тодішнього життя та незнання укр. життя. Щоб надати газеті популятності, видавець став друкувати звіти про д-ть Х-го добродійного товариства, статті з історії та естетики. До редагування „ХЕ” були залучені студенти Маслович та Матес. Був відділ об”яв. Широко висвітлювалася торгівля в місті. „ХЕ” перестав виходити з-за: -не мав підтримки громадськості – конфлікт з приводу дозволу на вихід столичного та губерн. цензурних комітетів.
„Харьковский Демокрит” отримав ценз. дозвіл на випуск 7 січня 1816 р. Видавець Василь Маслович (хотів зробити кар”єру в столиці, але для цього потрібно було „відмітитися” у провінції. Випустив 6 чисел „ХД” та поїхав до столиці, кинувши видання. Слабкий талант не сприяв кар”єрному росту і ім”я його загубилося). Слабкість таланту позначилася й на жлі (2-га причина занепаду жлу. 3тя – нерозвиненість літ. життя в Х-й глибинці). З оригінальними творами виступали Срезневський, Квітка, Сомов, Нахімов, серед перекладачів- Розумник Г. Голов. автором був сам видавець. У першому виданні заяив про те, що має друкувати лише твори підного краю. Він хотів так зробити, щоб ознайомити віддаленого читача з творами нашого краю та для того, щоб виправдати назву „ХД”. Назва жлу склалася під впливом російськогоч асопису „Демокрит”. Мав три відділи: „Поезія”, „Проза”, „Суміш”. Величезну перевагу складали поетичні жанри. Гол. ідея творів – природність людської моралі, запровадження в читацьку свідомість просвітницького варіанту народності. , самоцінність простонародності. Гумористична спрямованімть жлу рідко мала чітку сус-ну адресу, лишалася в межах загальної проблематики. „ХД” прикметний як свідчення Слобожанського патріотизму. Перший номер відкривався поемою „Заснування Харькова”. Укр. мова була не дуже правильна, але важливе її використання. Маслович був другим після Котляревскбкого автором, що спробував писати твори живою народною мовою. „ХД” був першим журналом, що надрукував укр-кі літературні твори.Перша спроба в У видавати сатирико-гумористичний жл, який засвідчив творчу спроможність українців.